2.7 Стан екологічної безпеки та заходи щодо його покращення

Невід’ємним правом кожного громадянина є право жити поза забрудненим навколишнім середовищем. Екологічні катастрофи привернули увагу людства, загострили розуміння небезпеки для життя, здоров’я, господарської діяльності людини. Уже сьогодні відчутно зростає захворюваність, спричинена різними забрудненнями, неможливістю використовувати певні земельні та водні ресурси.

Закон України “ Про охорону навколишнього природного середовища ” визначає правові, економічні та соціальні основи організації захисту природного середовища.

На сьогоднішній день ведення сільськогосподарського виробництва можна розглядати як управління екологічною системою з метою одержання продукції рослинництва і тваринництва, необхідної для харчування сировини. У більшості країн світу характер сільськогосподарського виробництва визначається пріоритетом споживчої функції. Забезпечення населення продовольством і сировиною потребує значної інтенсифікації всіх галузей сільськогосподарського виробництва. Разом з тим, викликані сільськогосподарським користуванням деградаційні процеси в агросфері, які до початку століття мали локальний характер, стали настільки широкомасштабними і глибокими, що потребують швидкої оптимізації сільськогосподарського виробництва.

Сільськогосподарська діяльність суспільства спрямована на вирощування необхідної кількості екологічно чистих продуктів харчування, супроводжується руйнівним впливом на основні екологічні чинники довкілля: землю, воду, повітря, природні фіто- і зооцентри. Природні екологічні системи здатні до самоочищення, вони мають певну буферність стосовно побічних включень і несприятливих впливів на навколишнє середовище, яка діє в певних межах. Штучне насичення довкілля шкідливими для природної екосистеми речовинами в значній кількості сприяє погіршенню довкілля, руйнуванню природних ресурсів. Тому технології вирощування сільськогосподарських культур, які включають в себе обробіток ґрунту, використання органічних добрив, хімічних засобів боротьби зі шкідниками і хворобами повинні обґрунтовуватись таким чином, щоб зберегти життєве середовище екологічно чистим, придатним для життєдіяльності людини.

Досліджуване господарство розташоване у західній частині львівської області і за своїм географічним положенням знаходиться в Лісостеповій зоні. Рельєф території відзначається рівним характером з плоскими рівнинами, хвилястими та пасмово-хвилястими рівнинами, на які суттєво вплинули ерозійні процеси. Ґрунтовий покрив на території господарства різноманітний. В основному тут сформувався чорнозем і сірі опідзолені ґрунти, які характеризуються вираженим профілем підзолистого типу, розчленованим на генетичні горизонти. Кліматичні умови мають помірно – континентальний характер з помірною вологістю, м’якими зимами з частими відлигами і помірно теплим літом з частими засухами. В цілому кліматичні умови, рельєф, ґрунти є сприятливими для вирощування районованих сільськогосподарських культур, зокрема, зернових, цукрових буряків, ріпаку, жита.

В процесі господарської діяльності підприємства зустрічаються непоодинокі випадки забруднення ґрунтів пестицидами, розлитими паливо-мастильними матеріалами, а також побутовими стоками. Все це супроводжується деградацією ґрунту, утруднює його обробіток, знижує родючість, виводить частину площ із сільськогосподарського вжитку, зменшує орні землі.

Систематичної охорони та контролю потребує атмосферне повітря, адже його чистота є запорукою здоров’я людини. Хоча територія досліджуваного господарства згідно еколого-географічного районування відноситься до зони помірного забруднення та господарської освоєності природних комплексів, із локальним забрудненням повітря і поверхневих вод, тут досить часто зустрічаються факти забруднення повітря викидними газами двигунів, техніки, забруднення атмосферного повітря випарами засобів хімічного захисту рослин.

Щоб запобігти негативним наслідкам екологічної небезпеки, підприємству необхідно вжити ефективних заходів щодо зменшення обсягів утворення та знешкодження, переробки, безпечного складування або захоронення виробничих, побутових, інших відходів.

Безумовно, що будь-які екологічні заходи, що проводяться у господарстві, мають велике значення як в екологічному, так і виробничому плані. Адже екологічно чиста продукція сільськогосподарського виробництва високо ціниться на товарному ринку. Тому підприємство саме повинно бути зацікавлене в проведенні комплексу природоохоронних заходів, які мають забезпечити:

• дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, що відповідає інтересам охорони здоров’я людей і охорони навколишнього середовища з урахуванням перспективи змін, зумовлених розвитком виробництва;

• одержання максимального народногосподарського економічного ефекту від поліпшення стану довкілля, збереження і раціонального використання природних ресурсів.

Враховуючи складну екологічну ситуацію в області в останні роки, керівництво підприємства із розумінням та відповідальністю ставиться до вирішення питань, пов’язаних з охороною навколишнього середовища. Про це свідчить той факт, що щороку фермерське господарство проводить певні заходи, які сприяють покращенню екологічної ситуації. Дані виведені в таблиці()

Таблиця 2.12