Концептуальні основи організації стратегічного управлінського обліку на промислових підприємствах

© Гринявський С.М.

Розглянуто теоретичні основи стратегічного управлінського обліку визначено його предмет і способи відображення об’єктів, завдання та особливості потреб менеджменту при розробці та реалізації стратегії підприємства.

Ключові слова: стратегічний управлінський облік, управлінський облік, система управління підприємством.

The theoretical foundations of strategic management accounting defined by its subject matter and methods of displaying objects, tasks, and especially the needs of management in developing and implementing business strategy.

Keywords: strategic management accounting, management accounting, enterprise management system.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Ефективне функціонування вітчизняних промислових підприємств на сучасному етапі розвитку економіки багато в чому залежить від їх здатності враховувати численні зміни, що відбуваються в зовнішньому діловому середовищі, своєчасно адаптуватися до нових умов господарювання і приймати необхідні для цього рішення.

Системи управлінського обліку, що є на сьогодні, вже недостатньо відповідають потребам сучасного бізнесу, відстаючи від швидких змін. Вирішення практичних завдань інформаційної підтримки управління сучасними підприємствами, інтегрованими із зовнішнім середовищем, вимагає виведення управлінського обліку на якісно новий рівень, що забезпечує створення інформаційної бази для прийняття стратегічних рішень, а самоорганізації стратегічного управлінського обліку, орієнтованого на збереження і нарощування потенціалу промислових підприємств [6].

Розвиток теорії та практики стратегічного обліку, на нашу думку, є одним із перспективних напрямів розвитку теорії бухгалтерського обліку. Сьогодні як ніколи вітчизняні підприємства потребують надійної інформаційної бази для прогнозування діяльності. Крім того, вважаємо, що реформувати систему обліку в Україні необхідно в напрямку інтеграції процесів планування, управління та контролю і роль стратегічного обліку у виконанні цього завдання – ключова.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Проблематику стратегічного управлінського обліку досліджували ряд вітчизняних та зарубіжних науковців таких як Н.М. Блаженкова, С.Ф.Голов, К.Друрі, Д.С. Лозовицький, Д.В. Максименко, А.А. Пилипенко, В.Р.Шевчук, А.Л Романчук та інші. Проте питання застосування такого виду обліку на вітчизняних підприємствах залишається відкритим, оскільки рекомендацій на практиці майже немає на сьогодні.

Цілі статті. Метою статті є дослідження сутності та призначення стратегічного обліку як однієї із складових системи управління підприємством, визначення його предмета та способів відображення об’єкта, завдань, функцій та принципів.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Історично стратегічний облік виник в рамках управлінського обліку. Тому доцільного його розглядати як складову частину. Метою ведення та організації такого виду обліку є надання інформації менеджменту підприємства для прийняття стратегічних рішень. З огляду на це вважаємо, що доцільно використовувати категорію «стратегічний управлінський облік», оскільки це поняття є точнішим та зрозумілішим.

Однак досі немає повного обґрунтування стратегічного обліку. Науковці по-різному трактують сутність та напрями його розвитку, не виділяють його в окремий напрям досліджень взагалі, хоча і розкривають важливість обліку в досягненні стратегічних цілей.

Проаналізувавши ґрунтовне дослідження сутності стратегічного управлінського обліку, проведене К. Друрі у його останньому виданні «Управлінський і виробничий облік» [1], варто відмітити розбіжність в точках зору науковців. Так, Д. Іннз, Р. Купер, Р. Каплан визначають стратегічний облік як надання інформації для забезпечення підтримки прийняття в організації стратегічних рішень. Натомість, К. Сіммондз, М. Бромвіч розглядають його як спосіб аналізу власного бізнесу і бізнесу суперників, який застосовується при розробці і відслідковуванні стратегії власного бізнесу [1]. Враховуючи те, що єдиної думки між науковцями не існує, пропонуємо під стратегічним управлінським обліком розуміти облікову систему, яка покликана забезпечувати фахівців підприємства усією необхідною інформацією для прийняття ефективних управлінських рішень, спрямованих на досягнення стратегічних цілей підприємства.

У такому випадку стратегічний управлінський облік варто розглядати як підсистему управлінського обліку, яка використовуючи дані із зовнішнього та внутрішнього середовища, надає інформацію управлінському персоналу для розробки та реалізації стратегії розвитку суб’єкта господарювання.

З огляду на це, предметом дослідження виступає середовище (зовнішнє та внутрішнє) діяльності підприємства.

Об’єктами стратегічного управлінського обліку відповідно є господарські операції, зовнішні та внутрішні фактори впливу на роботу підприємства, прогнозовані показники і економічний потенціал.

Стратегічний управлінський облік варто розглядати як складову системи управління підприємством, основними завданнями якого є:

1) стратегічне планування;

2) визначення критичних показників стратегічних планів;

3) визначення вузьких і пошук слабких місць управлінських рішень;

3) визначення основних підконтрольних показників відповідно до стратегічних цілей;

4) порівняння планових і фактичних значень підконтрольних показників з метою виявлення причин і наслідків цих відхилень;

5) аналіз впливу відхилень на виконання стратегічних планів [2].

Стратегічний управлінський облік визначально є інформаційною базою для стратегічного менеджменту і його організація прямо залежить від потреб управління [8]. На кожному етапі менеджери потребують різних даних, які повинна надати система стратегічного управлінського обліку (табл.1).

Таблиця 1

Інформаційні потреби менеджменту при розробці та реалізації стратегії підприємства

Етап	Що передбачає	Потреба в інформації
1	1) аналіз середовища суб’єкта господарювання;	інформація про взаємовідносини із покупцями, постачальниками, конкурентами, державними органами, власниками підприємства
	2) прогнозування його майбутнього розвитку;	інформація про можливі доходи, витрати, рівень виробництва та реалізації продукції
	3) виявлення можливостей і загроз, сильних і слабких сторін;	інформація про рівень кваліфікації персоналу, конкурентоспроможність, цінову політику підприємства, особливості галузі та специфіку діяльності.
	4) оцінка конкурентоспроможності і прогнозування її зміни.	інформація про рентабельність продукції, рівень цін, прогнозований обсяг продаж.

Продовження табл. 1

2	визначення місії, мети і цілей підприємства;	інформація про фінансовий стан підприємства
3	проведення стратегічного аналізу;	-
4	моделювання варіативних сценарії розвитку подій і дослідження впливу кожного на сформульовані альтернативні стратегії;	-
5	визначення конкурентоспроможності підприємства у разі реалізації тієї чи іншої стратегії за певним сценарієм;	-
6	вибір найбільш прийнятної стратегії з альтернативних;	-
7	підготовка кінцевого варіанта стратегічного плану підприємства;	-
8	розроблення тактичних середньострокових планів;	-
9	розроблення оперативних планів та проектів;	-
10	організація реалізації стратегії;	-
11	практична оцінка і контроль за виконанням планів.	інформація про фактичні показники діяльності

Найбільше інформації менеджмент потребує на етапі оцінки діяльності підприємства та вибору стратегії, а також у процесі контролю її досягнення. Повну та достовірну інформацію про зміни у зовнішньому середовищі отримати складно. Тому її потрібно постійно моніторити, накопичувати та опрацьовувати. З цією метою ми пропонуємо щокварталу подавати узагальнений звіт про аналіз зовнішнього середовища. Його форма не повинна бути стандартизованою чи табличною. Набагато краще було б якби він містив графіки та діаграми, прогнози аналітиків, пропозиції щодо майбутнього розвитку підприємства. Така інформація буде корисною керівництву при прийнятті управлінських рішень, а також менеджменту – при коригуванні середньострокових та оперативних планів.

Внутрішні джерела інформації більш надійні, та і отримати дані набагато простіше. Для цього бухгалтерам-аналітикам потрібно постійно співпрацювати із бухгалтерською службою. Найкращим був би варіант, коли вони мали повний доступ до бази облікових даних. А для цього потрібно, щоб на підприємстві була спеціалізована бухгалтерська програма та мережна сітка для оперативної передачі інформації.

Звичайно, можливий варіант, коли б бухгалтери-аналітики посилали запити до бухгалтерії або отримували від них звіти із потрібною інформацію. На нашу думку, це недоцільно. По-перше, втрачається оперативність передачі даних. По-друге, це призведе до дублювання інформації, нагромадження лишнього масиву, збільшення обов’язків облікових працівників. По-третє, обсяг потрібних даних може бути дуже значним, а відповідно звіти надто громіздкими.

Таким чином, процес стратегічного управлінського обліку включає три основні етапи:

1. збір даних про зовнішнє та внутрішнє середовище діяльності підприємства;

2. обробка інформації;

3. формування пакету звітності.

Для реалізації системи стратегічного управлінського обліку на підприємстві необхідно виділити відповідальних осіб. Ними повинні бути бухгалтери-аналітики, адже лише вони можуть зібрати необхідну інформацію, обробити її відповідним чином та виявити причини відхилень фактичних даних від прогнозних. На нашу думку, професія бухгалтера-аналітика є однією з перспективних в Україні. Підприємству недоцільно буде утримувати окремо відділ планування, управлінського обліку, менеджменту та контролю. Ефективніше створити відділ стратегічного управлінського обліку, який би об’єднував бухгалтерів-аналітиків (вони виконуватимуть функції планування, збору та обробки інформації) та менеджерів, які відповідатимуть за формування стратегії розвитку підприємства та контролюватимуть її досягнення. Окремо на підприємстві функціонуватиме бухгалтерська служба, завданням якої буде збір, обробка та узагальнення інформації про діяльність суб’єкта господарювання.

Висновки. Впровадження системи стратегічного управлінського обліку на вітчизняних підприємствах позитивно вплине як на розвиток суб’єктів господарювання, так і на стан економіки в цілому. Суб’єкт господарювання зможе спланувати діяльність на декілька років наперед. І аналізуючи досягнення або недосягнення поставлених показників керівництво зможе виявити негативні фактори, що мають вирішальне значення, попередити їх вплив та таким чином підвищити стан економічної безпеки підприємства.

1. Друри К. Управленческий и производственный учет: Пер. с англ.; Учебник. – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 1071 с.

2. Плікус І. Й. Стратегічний облік як інструмент стратегічного управління підприємством [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/349/1/visnukuabs_12_2002_14.pdf

3. Левик І. С. Обліково-аналітичне забезпечення стратегічного управління [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/5652/1/82.pdf

4. Болдуєв М.В. Організація стратегічного управлінського обліку на промислових підприємствах/М.В. Болдуєв, В.Л. Корінєв//Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2010. - № 6. – С. 192-196.

5. Голов С.Ф. Управлінський облік/С.Ф. Голов. – К.: Лібра, 2003. – 704 с.

6. Гудима О.В. Проблеми та перспективи запровадження стратегічного обліку на вітчизняних підприємствах/О.В. Гудима//Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2010. - № 1. – С. 100-104.

7. Куцик П.О. Розвиток управлінського обліку: міжнародний контекст і перспективи/П.О. Куцик//Міжнародний збірник наукових праць. – 2011. - № 3 (21). – С. 211-216.

8. Атамас П.Й. Управлінський облік/П.Й. Атамас. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 440 с.

УДК 657.471

Денисюк А.О., ст. гр. ОАм-51

Науковий керівник: Сидоренко Р.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет