МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СТУДЕНТСЬКИЙ

НАУКОВИЙ ВІСНИК

Серія «Економічні та

гуманітарні науки»

Науковий збірник

Випуск 9

Частина 2

Луцьк-2013

Студентський науковий вісник. Серія «Економічні та гуманітарні науки». Науковий збірник. Випуск 9. – Частина 2. – Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2013. – 192 с.

ISBN 978-617-672-029-4

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ 18406-7206Р від 27 вересня 2011 р.

В збірнику представлені статті студентів економічних спеціальностей.

Рекомендується для наукових працівників, аспірантів та студентів.

Редакційна колегія:

Головний редактор:

Герасимчук З.В., д.е.н., професор

Члени редакційної колегії:

Голян В.А., д.е.н., професор;

Садовська І.Б., к.е.н., професор (відповідальний секретар);

Савош Л.В., к.е.н., доцент;

Семенишена Н.В., к.е.н., доцент;

Московчук А.Т., к.е.н., доцент;

Божидарнік Т.В., д.е.н., доцент;

Бабіч І.І., к.е.н., доцент;

Нужна О.А., к.е.н., доцент;

Писаренко Т.М., к.е.н., доцент;

Талах Т.А., к.е.н., доцент;

Голячук Н.В., к.е.н., доцент;

Жураковська І.В., к.е.н., доцент;

Ткачук І.М., к.е.н., доцент;

Чудовець В.В., к.е.н., доцент;

Тлучкевич Н.В., к.е.н., доцент;

Зеленко С.В., к.е.н., доцент;

Сидоренко Р.В., к.е.н., доцент.

Рекомендовано до друку Вченою радою Луцького національноого технічного університету (протокол № 9 від 25 квітня 2013 року).

Харчова промисловість

Сільське господарство

Харчова промисловість

Меляса

Жом

Цукор-пісок

Цукрові буряки

Сільськогосподарська техніка

Мінеральні добрива, засоби захисту рослин

Машинобудування (сільськогосподарське машинобудування)

Хімічна промисловість (основна хімія)

Сільськогосподарські товаровиробники

Машинобудування (виробництво устаткування для легкої та харчової промисловості)

Електроенергетика

Паливна промисловість

Устаткування

Паливно-мастильні матеріали

Цукрові заводи

Балабан Я.П. Управлінський облік собівартості сільськогосподарської продукції	6
Білик А.М. Важливі аспекти здійснення амортизаційної політики підприємства в контексті його капіталізації	11
Брик М.М. Розвиток категорії трансакції в економічній теорії	15
Воспанчук А.С. Методика управлінського обліку витрат на маркетинг	20
Гаврусевич А.С. Передумови виникнення облікової політики та її економічна сутність	27
Герус Я.Є. Класифікація звітності підприємств в сучасних умовах господарювання	33
Гринявський С.М. Концептуальні основи організації стратегічного управлінського обліку на промислових підприємствах	38
Денисюк А.О. Місце внутрішньої звітності в системі управління підприємствами	43
Дехтяр І.Р. Сутність фінансової безпеки в системі управління підприємством	46
Дудік К.В. Аналіз стану і розвитку амортизаційної політики сільськогосподарських підприємств україни	52
Жук К.А. Прибуток: суть, механізм формування та розподілу	60
Іванчук А.В. Державний контроль за станом ґрунтів та охороною земель сільськогосподарського призначення	66
Кашицька Т.М. Комп’ютеризація бухгалтерського обліку з використанням програмного комплексу «1С: управління виробничим підприємством для України»	71
Козак О.А. Проблеми організації обліку виробничих запасів на складах підприємств	75

Колдун І.П. Оцінка трансакційних витрат хімічного сектору	82
Кузьмич І.А. Організаційні і методичні основи управлінського обліку витрат в сільському господарстві	86
Кухарук С.Ф. Особливості переоцінки основних засобів	90
Куцель Н.В. Обліково-інформаційне забезпечення використання основних засобів в управлінні комунальних підприємств	97
Левкова Н.В. Дослідження внутрішнього аудиту витрат підприємства	101
Махнюк А.Ю. Проблеми та напрямки вдосконалення обліку МШП	106
Михалевич М.М. Суть дебіторської заборгованості та її класифікація для належної організації обліку	110
Михальчук Л.В. Туристичний продукт сільського зеленого туризму як важлива складова комплексу маркетингу	115
Мінчук Н.С. Маневрування ресурсним забезпеченням в системі упpaвлiння пiдпpиємcтвoм	123
Міщанчук Т.В. Склад загальновиробничих витрат та їх розподіл	127
Проц К.В. Система внутрішнього контролю розрахунків з дебіторами	133
Рижко О.І. Організація обліку реалізації готової продукції	136
Римарчук Н.М. Теоретичні підходи до визначення сутності людського капіталу в контексті облікового виміру	141
Сахарчук Р.Б. Можливості і перспективи бенчмаркетінгу: систематизація поглядів	147
Свередюк А.І. Сутність управлінського обліку та проблеми впровадження його на підприємствах	153
Січкар І.О. Наукові концепції методики контролю нематеріальних активів	160
Соложук А.Б. Екологічний контроль як ефективний метод управління екологічною діяльністю підприємства	165
Супрунчук О.В. Теоретичні підходи до визначення сутності власного капіталу в контексті облікового виміру	170
Урбанович А.А. Інформаційні потреби системи менеджменту підприємства в управлінні результатами діяльності	174
Філоненко Б.Ю. Позитивні та негативні зміни в обліково-аналітичному розрахунку податку на прибутку щодо Податкового кодексу	178
Ярмольчук Л.В. Організаційно-методичні аспекти внутрішнього контролю витрат у мисливських господарствах	183

УДК 657.4

Балабан Я.П., ст. гр. ОАмз-51

Науковий керівник: Тлучкевич Н.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК СОБІВАРТОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

© Балабан Я.П.

Розглядають види собівартості в економічній літературі та особливості їх формування в сільському господарстві.

Ключові слова: собівартість, управлінський облік, сільське господарство.

Eye types of costs in the economic literature, and especially their formation in agriculture.

Keywords: cost, management accounting, agriculture.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. На сьогодні перед підприємствами агропромислового комплексу досить гостро постають питання щодо формування, розрахунку та відображення в обліку виробничих витрат, які пов’язані із специфікою галузі та з її місцем у системі галузей народного господарства, так як аграрний сектор економіки є одним із провідних.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Аналіз літературних джерел з проблем виділення та розрахунку різних величин собівартості сільськогосподарської продукції свідчить про те, що вивченням даного питання займалося значне коло вчених-економістів, а саме: Л.П.Сук, Є.Х. Румак, Ю. А. Немчинов, Ф. Ф. Бутинець, Ю. А. Литвин, Т. Г. Маренич та інші.

Однак незважаючи на значну кількість публікацій проблема щодо обчислення того чи іншого виду собівартості залишається не вирішеною на сьогодні.

Цілі статті. Метою написання статті є систематизація класифікації собівартості сільськогосподарської продукції.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Так, для розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг) складають калькуляцію (від латинського “calkulatia” – розрахунок) [8]. Облік витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції – два взаємопов’язаних етапи облікового процесу виробництва. У економічній літературі ряд вчених під поняттям собівартість розуміють - витрати на виробництво і реалізацію продукції (виконання робіт, надання послуг) виражених у грошовій формі [4, 5, 7, 8 та інші]. В усіх випадках відмінною особливістю собівартості є те, що вона характеризує витрати на виробництво продукції не в натуральній, а в грошовій формі.

Відповідно до законодавства України, зокрема П(С)БО №16 “Витрати”, залежно від ступеня готовності продукції та її реалізації, передбачено визначення таких видів собівартості:

- виробнича собівартість;

- собівартість реалізованої продукції [1].

Дані види собівартості використовуються у фінансовому обліку зокрема для оцінки запасів та визначення величини прибутку (збитку) від операційної діяльності під час складання форми фінансової звіт­ності 2 “Звіт про фінансові результати”.

Однак, з метою підготовки інформації для управління собівартістю, важливо враховувати особливості вимог, які висуваються до інформації в системі управлінського обліку. Суть системи управлінського обліку полягає в тому, що для різних цілей використовується різна собівартість, а з другого боку - та ж сама собівартість не може однаково добре обслуговувати різні цілі.

Собівартість класифікують в економічній літературі залежно від галузі. Класифікація собівартості в економіці і в сільському господарстві наведена в таблиці 1, з якої бачимо, що в основу того чи іншого виду собівартості, як правило, покладено склад (види) витрат, які формують її величину.

Однією з відмінних видів собівартості саме на сільськогосподарських підприємствах є провізорна (очікувана) собівартість, яка встановлюється на перше жовтня на основі фактичних даних обліку витрат і виходу продукції за дев’ять місяців та розрахунків очікуваних витрат і виходу продукції в четвертому кварталі. Дані про витрати на перше жовтня по окремих видах продукції, а також по всіх видах незавершеного виробництва беруть із відповідних регістрів аналітичного обліку (виробничих звітів). Очікувані витрати визначаються по кожному об’єкту, виходячи з обсягів виробництва в четвертому кварталі по кожному виду продукції у розрізі окремих статей витрат та по підприємству в цілому.

Типовими (загальноприйнятими) видами собівартості, які в більшості випадків розраховуються на практиці агропромисловими підприємствами є планова і фактична собівартість, рідше обчислюють нормативну.

Таблиця 1

Класифікація собівартості

№ з/п	Зміст	Види
1	2	3
1.	Складається з прямих та загальновиробничих витрат	Виробнича (фактична, історична)
2.	Складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат	Собівартість реалізованої продукції

Продовження табл. 1

3.	Включає сукупність витрат на виготовлення відповідними центром усієї продукції	Собівартість центру відповідальності
4.	Виробнича собівартість з невиробничими витратами	Повна
5.	Складається лише з змінних витрат	Пряма (неповна, маржинальна, обмежена)
6.	Складається на основі планових витрат і планового обсягу виробництва	Планова
7.	Визначається на перше жовтня за фактичними витратами за дев’ять місяців і очікуваними в четвертому кварталі (в сільському господарстві)	Провізорна (очікувана)
8.	Характеризує витрати конкретного підприємства на виробництво продукції	Індивідуальна
9.	Складається на основі кошторисних витрат	Кошторисна
10.	Складається з норм витрат і нормативного обсягу	Нормативна
11.	Складається з фактичних витрат за звітний період	Звітна
12.	Характеризує середні по галузі витрати: собівартість	Середньогалузева
13.	Формується у фінансовому обліку	Фінансова
14.	Формується в управлінському обліку	Управлінська
15.	Включає витрати на робочому місці, ділянці	Технологічна
16.	Включає витрати окремого цеху	Цехова (бригадна)

Крім видів собівартості існують форми собівартості, які можуть набувати кожного виду, а саме повна собівартість, яка характеризує рівень усіх витрат на виробництво (змінних і постійних) і неповна – характеризує частину витрат (змінні витрати) .

Повна (комерційна) собівартість реалізованої продукції в управлінському обліку складається з виробничої собівартості і витрат на її реалізацію, а також інших витрат, пов'язаних з реалізацією продукції і які не відшкодовуються покупцями за окрему плату (оплата праці, включаючи відрахування на соціальні заходи, продавців, сплата разового збору, витрати на утримання ларьків, на доставку продукції до покупців тощо).

Але сам розрахунок повної собівартості є необхідним для підприємств, хоча і використовується лише для потреб управлінського обліку. Повна собівартість відображає виробничі і невиробничі витрати, які понесені на виробництво певного виду продукції, тому виходячи із показника повної собівартості потрібно керуватися при встановленні ціни на продукцію та визначати фінансові результати за місяць, квартал і т.д., як по підприємству в цілому, так і по окремих його структурних підрозділах.

Такий вид собівартості як планова визначається на основі даних минулого року (планових витрат і планового обсягу виробництва) та служить для відображення планових витрат підприємства і виявлення причин відхилень фактичних витрат від планових. Крім того, продукція власного виробництва протягом року обліковується саме за плановими цінами, а не за фактичними.

Нормативна собівартість складається з нормативних витрат, які встановлюються на основі норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг) розроблених самим підприємством або науковими інститутами і служать для аналізу відхилень нормативних витрат від фактичних.

Для сільськогосподарської продукції самими підприємствами необхідно на основі даних інститутів і даних минулих років, на кожен вид продукції складати документ по вирощуванню (відгодівлі) продукції, в яких наводяться необхідні для вирощування сировина, матеріали, роботи, послуги та інші статті витрат: в рослинництві – технологічні карти, в тваринництві – раціони відгодівлі.

Фактична ж собівартість продукції (робіт, послуг) на сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік, крім продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, фактична собівартість яких визначається щомісяця. Строки повинні визначатися кожним підприємством самостійно з обліком його реальних умов і факторів виробництва. Послуги надані одним допоміжним виробництвом іншому, оцінюються за плановою собівартістю і не коригуються. Аналітичні рахунки закриваються в такій черговості: газо-, тепло-, електро-, водопостачання, ремонтна майстерня, холодильні установки, вантажний автотранспорт, гужовий транспорт [2, п. 6.1, 7.2].

На сьогодні, розглядаючи формування собівартості продукції (робіт, послуг) можна з упевненістю стверджувати, що вона за своїм складом не є економічно обґрунтованою і не може повною мірою відображати рівень фактичних витрат на виробництво як усієї виробленої продукції, так і окремих її видів. Так, недоліками при розрахунку собівартості є:

- не може бути базою визначення внутрішніх і зовнішніх цін на продукцію, що виробляється;

- недостовірна собівартість продукції не може бути використана для розрахунку реальних показників аналізу витрат, контролю витрат за місцями їх виникнення і центрами відповідальності;

• неможливо визначити динаміку собівартості продукції та її рентабельності за ряд періодів(порівняльний аналіз);

• ускладнює фінансовий контроль витрат.

Відпускати продукцію варто не за плановою ціною, а за фактичною, яка діє на певний момент часу (розрахунково-фактичною), адже витрати були понесені і обсяг виходу продукції відомий (наприклад в тваринництві молоко). Потім в кінці року вони порівняються шляхом списання калькуляційних різниць, але різниця в сумах (в оцінці) буде значно меншою.Це призведе до формування більш реальної (достовірної) величини виробничих витрат та до покращення ситуації у наступних періодах, розрахунку дійсних (фактичних, достовірних) показників аналізу витрат і прийняття оперативних управлінських рішень. В іншому випадку вона (собівартість) не зможе ефективно використовуватися для прийняття управлінських рішень, що негативно вплине на економіку підприємства.

Крім того, для того, щоб собівартість відповідала діючій ринковій ціні та для більш розширеного аналізу витрат варто між внутрішніми підрозділами запровадити трансфертне ціноутворення (внутрішні і зовнішні відпускні ціни) та обчислювати собівартість у двох видах:

• собівартість - відпускати у виробництво власні сировину і матеріали – за внутрішніми цінами, які наближені до ринкових;

• собівартість - відпускати у виробництво власні сировину і матеріали – за внутрішніми цінами (цінами виробництва);

• провести їх порівняння.

Це дасть змогу визначати фактичну (реальну, наближену до ринкової, дійсну) собівартість сільськогосподарської продукції щомісяця наростаючим підсумком з початку року, та обліковувати (відображати) собівартість готової продукції за достовірною оцінкою.

Висновки. В управлінському обліку сільського господарства різна собівартість служить інформаційним забезпеченням для прийняття різних варіантів управлінських рішень, а її склад та види встановлюються безпосередньо керівником підприємства та залежать від мети управління.

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати ", наказ Міністерства Фінансів України 31.12. 1999 p. № 318.

2. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, наказ Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 р. № 132.

3. Бабич М.С., Гулько П.Л. Калькулювання собівартості продукції: сучасні українські реалії та світовий досвід. Науковий вісник Волинського державного університету ім Лесі Українки.- Луцьк. – 2000. - № 12.

4. Бухгалтерский учет в сельском хозяйстве с основами учета других отраслей народного хозяйства: Учебник для студентов вузов / П.П. Немчинов, Ю.Я. Литвин, В. Г. Линник и др. – 2- изд., прераб и доп. – М.: Статистика, 1978. – 439с.

5. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності .050106 “Облік і аудит”. За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця та к.е.н., доц. М.М. Коцупатрого. – Житомир: ПП “Рута”, 2003.- 512с.

6. Литвин Ю.Я. Нормативный метод учета в сельском хозяйстве. – К.: Вища школа, 1985. – 157 с.

7. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: Підручник. – 2-ге видання доп. і перероб. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 896с.

8. Михалкевич А.П., Белый И.Н. Калькуляция себестоимости продукции в АПК: Учебник для студентов вузов. – Мн.: Мисонта, 1999. – 199с.

УДК: 657

Білик А.М., cт. гр. ОАм-51

Науковий керівник: Нужна О.А., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет