Л. Скрипник

Леонід Гаврилович Скрипник (псевдонім – Л. Лайн; 1893 — 23 лютого 1929) — письменник.

За фахом — інженер. Закінчив політехнічний інститут. Працював у великого російського вченого Миколи Жуковського, як аеродинамік. В 1914 році був мобілізований до армії, будував Мурманську залізницю. Після революції працював на залізниці в Києві, Одеській кінофабриці, в журналі "Всесвіт", в газеті "Культура і побут". Належав до літературної організації «Нова Генерація». Автор книжок «Нариси з теорії мистецтва кіно» (1928), роману «Інтеліґент» (1929), в журналах були надруковані повісті і романи («Епізоди з життя чудної людини», «Іван Петрович» та ін.).

Майк Йогансен

Майк Йогансен – відомий український письменник – народився 16 (28) жовтня 1895 року в Харкові у сім’ї вчителя, вихідця з Латвії. Скінчив гімназію, а в 1917 році – історико-філологічний факультет Харківського університету.

У 1921 році у видавництві “Все укрлітком” вийшла перша книжка молодого письменника – збірка віршів “Д’горі”. Протягом наступних десяти років М.Йогансен видає ряд поетичних збірок “Революція” (1923), “Пролог до комуни” (1924), “Доробок” (1924), “Ясен” (1930), “Збірка вибраних віршів” (1930), “Балади про війну і відбудову” (1933), “Поезії” (1933).

Про свою поетичну творчість М.Йогансен сказав у передмові до збірки поезій 1933 року: “Як усякий сильний поет, я написав багато слабких віршів, чимало середніх і небагато сильних. У цій книжці я зібрав усі. Читаючи її ви перейдете від стихійної революційності юнацьких літ через манівці романтики чистого слова до балад активного учасника великої соціалістичної будови”.

Майк Йогансен – експериментатор. Він своїми творчими пошуками розширював зображально-виражальні можливості української літератури, був одним із засновників пригодницького жанру, еволюціонував від авантюрних сюжетів до “химерної прози”.

Перші прозові твори письменника вийшли у 1925 році: це збірка оповідань “17 хвилин”, роман “Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта та інших” (у 10 випусках).

У 1929 році М.Йогансен працює над творами для дітей. Оповідання “Кіт Чудило”, “Жабка”, “Собака (Джек)” і сьогодні полюбляють маленькі читачі.

Майк Йогансен є автором багатьох нарисів. “Подорож у радянську Болгарію” (1930), “Три подорожі” (1932), “Під парусом на дубі” (1933), “Подорож у Дагестан” (1933), “Кос-Чагил на Ембі” (1936) і сьогодні вважаються зразками журналістської майстерності.

Привертають увагу літературознавчі дослідження М.Йогансена “Елементарні закони віршування” (1922) та “Як будується оповідання” (1928), що викликали безліч критичних зауважень на адресу автора за “формалістичні тенденції” та “парадоксальні твердження”.

За сімнадцять років активної творчої діяльності письменник видав вісім збірок віршів, десять прозових творів (серед них дві збірки гуморесок), п’ять книжок нарисів, чотири збірки для дітей, ряд перекладів. За його редакцією видано п’ять наукових праць.

Він був членом Вільної Академії Пролетарської Літератури (Вапліте), очолював “Техномистецьку групу А”. З його ініціативи з’явилися альманах “Літературний ярмарок” та “Універсальний журнал”. Майк Йогансен – засновник літературної організації “Гарт”.

Ідеологічні та стилістичні рамки, відведені для митців “літературними керівниками” були тісними для яскравої та вільної творчої індивідуальності М.Йогансена. Тоталітарній державі не потрібні були талановиті та мислячі особистості і не дивно, що Майк Йогансен розділив участь багатьох своїх сучасників, які стали жертвами сталінських репресій. 18 серпня 1937 року його було заарештовано. Піставою для арешту стало звинувачення в антирадянській націоналістичній діяльності. За свідченням документів, на допитах М.Йогансен поводився з властивою йому гідністю. Засуджений до вищої міри, він був розстріляний у Києві 27 жовтня 1937 року.

У вересні 1956 року правління Спілки письменників України звернулося до прокуратури з клопотанням про перегляд справи М.Йогансена. І лише в березні 1958 року письменника було посмертно реабілітовано. В останні роки почали повертатися до читачів його твори. Вийшла збірка “Поезії” (1989), з’явилися публікації в журналах, надруковано спогади сучасників М.Йогансена та статті про його творчість.

Але значну частину спадщини письменника ще не перевидано і не досліджено. Можна сподіватися, що творчий доробок Майка Йогансена, його яскрава особистість і трагічна доля привернуть увагу читачів та дослідників, а його художні твори посядуть гідне місце серед перлин вітчизняної літератури.