Структура інформаційного законодавства
Міжнародні договори та угоди з питань охорони промислової власності
Конвенція, що засновує Всесвітню Організацію Інтелектуальної Власності (Стокгольм, 14 липня 1967р.).
Паризька конвенція з охорони промислової власності (Париж, 20 березня 1883р.).
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків (Мадрид, 14 квітня 1891р.).
Договір про патентну кооперацію (РСТ) (Вашингтон, 19 червня 1970р.).
Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури (Будапешт, 28 квітня 1977р.).
Договір про закони щодо товарних знаків (Женева, 27 жовтня 1994р.).
Різні аспекти міжнародного обігу інформації та інформаційних мереж і систем комунікацій регулюються міжнародними документами, які мають різну юридичну силу (назви документів наводяться мовою, якою вони історично закріпилися у чинному законодавстві України):
Декларация руководящих принципов по использованию вещания через спутники для свободного распространения информации, развития образования и расширения культурных обменов (1972 р.).
Міжнародна конвенція електрозв'язку (1982р.).
Международная конвенция об использовании радиовещания в интересах мира (1985р.).
Статут всесвітнього поштового союзу (1978р.)
Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру (1981р.)
Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Конвенцію ратифіковано Законом № 832-XIV ( 832-14) від 06.07.99)
Внутрішнє законодавство України з питань охорони промислової власності складається з трьох частин – загальної, спеціальної і нормативних актів. Загальне законодавство включає Кодекси та Закони України, а також Декрети Кабінету Міністрів, які в своїх окремих частинах (витягах) використовуються для регулювання питань охорони промислової власності. Спеціальне законодавство включає Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України, Закони України, у яких розглядаються виключно питання охорони промислової власності, а також “Тимчасові положення” з окремих питань. Нормативні акти, що регулюють питання, пов’язані з охороною промислової власності, - це Постанови Кабінету Міністрів (зокрема, про порядок видачі патентів, виплати винагороди авторам винаходів і промислових зразків тощо), а також правові акти, видані згідно з компетенцією Держпатенту України (інструкції, правила складання та подання заявки на видачу патентів, проведення експертизи заявки на винахід тощо).
Загальне законодавство України, що регулює правовідносини в галузі охорони промислової власності:
Цивільний кодекс України (1963р., витяг)
Цивільний процесуальний кодекс України (1963р., витяг)
Кримінальний кодекс України (1960р., витяг)
Кодекс про адміністративні правопорушення (1984р., витяг)
Кодекс законів про працю (витяг)
Митний кодекс України (витяг)
Закон України “Про власність” (1991, витяг)
Закон України “Про підприємства в Україні” (1991, витяг)
Закон України “Про іноземні інвестиції (1992, витяг)
Закон України “Про авторське право і суміжні права” (1993, витяг)
Закон України “Про оподаткування доходів підприємств і організацій (1992, витяг)
Декрет Кабінету Міністрів України “Про режим іноземного інвестування” (1993, витяг)
Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (1991, витяг)
Закон Української РСР “Про мови в Українській РСР” (1989, витяг)
Закон України “Про охорону атмосферного повітря” (1992, витяг)
Закон України “Про телебачення і радіомовлення” (1993, витяг)
Закон України “Про насіння” (1993, витяг)
Закон України “Про господарські товариства” (1991, витяг)