
- •2.Множини, способи їх задання. Операції над множинами.
- •Операції над множинами.
- •3.Поняття про складні відсотки, їх застосування.
- •4.Апроксимація функції. Лінійне інтерполювання.
- •5.Інтерполяційний многочлен Лагранжа.Лінійне та квадратичне інтерполювання.
- •6.Поняття n-вимірного простору. Дії над векторами.
- •7.Лінійно-незалежні вектори. Базис.
- •10.Обернена матриця, її обчислення.
- •11.12.13.Системи лінійних рівнянь: метод Крамера,метод Гауса,метод оберненої матриці.
- •21.Правила диференціювання функції.
- •22.Основні теореми диференціального числення.
- •23.Первісна , невизначений інтеграл та його властивості.
- •24.Визначений інтеграл як границя інтегральних сум.
- •25.Визначений інтеграл. Методи інтегрування.
- •26.Формула Ньютона Лейбніца.
- •27.Диференціальні рівняння 1-го порядку з відокремленими змінними.
- •28.Однорідні диференціальні рівняння 2-го порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •29.Неоднорідні диференціальні рівняння 2-го порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •30.Елементи комбінаторики:основні поняття і означення.
- •31.Події та дії над ними.
- •32.Класичне означення ймовірності.
- •34.Числові характеристики випадкових величин. Властивості математичного сподівання.
- •35.Числові характеристики випадкових величин.Властивості дисперсії.
- •1. Предмет математики, її методи і звיязок з іншими науками. Основні періоди розвитку математики.
23.Первісна , невизначений інтеграл та його властивості.
Нехай
задано функцію f,
визначену на скінченому або нескінченному
проміжку, і треба знайти функцію F,
похідна від якої у будь-якої
дорівнює
f:
для
всіх
або
.
Означення:
Функція
,
визначена на
,
похідна
від якої цьому проміжку дорівнює даній
функції
,
називається первісною для функції
або
для диференціала
.
Зрозуміло,
що функція
теж
буде первісною для функції
на
:
Теорема: Якщо функція є якою-небудь первісною для функції на , то множина всіх первісних для функції на цьому проміжку міститься у формулі .
Доведення:
Функція
-
первісна для
(було
показано раніше).
Припустимо,
що
–
будь-яка первісна для
на
.
Тоді
,
.
Тоді
.
Теорему доведено.
Якщо
-
первісна для
на
і
,
то вираз
називається
невизначеним інтегралом функції
і
позначається символом
Функція
називається
підінтегральною функцією, вираз
називається
підінтегральним виразом, а знак ∫
називається інтегралом, тобто
З
геометричної точки зору, невизначений
інтеграл є множиною кривих, кожна з яких
називається інтегральною кривою і
утворюється зсувом (паралельних
перенесень)однієї з них паралельно
самій собі уздовж осі
.
Властивості невизначеного інтеграла
1.
Похідна від невизначеного інтеграла
дорівнює підінтегральній функції:
.
Доведення:
.
2.
Невизначений інтеграл від диференціала
деякої функції дорівнює сумі цієї
функції і довільної сталої:
Доведення:
.
3.
Диференціал від невизначеного інтеграла
дорівнює підінтегральному виразу:
Доведення:
.
4.
Сталий множник можна виносити за знак
інтеграла:
.
5.
Невизначений інтеграл від алгебраїчної
суми двох функцій дорівнює алгебраїчній
сумі цих інтегралів від цих функцій:
.
Властивості № 4 і 5 перевіряються диференціюванням на основі властивості № 1. Властивість № 5 справедлива для довільного, скінченного числа доданків.
Якщо і
- довільна функція, що має неперервну похідну, то
.
Доведення: Внаслідок інваріантності форми першого диференціала і властивості 2 маємо:
Основні методи інтегрування.
Метод безпосереднього інтегрування.
Означення: Обчислення інтегралів за допомогою основних властивостей невизначеного інтеграла, таблиці інтегралів, називається безпосереднім інтегруванням.
Приклад:
.
Метод підстановки (заміна змінної).
Теорема.
Якщо
-
перервна функція
на
проміжку
,
тобто
,
,
і нехай функція
визначена
і диференційована на проміжку
,
причому множина значень цієї функції
є проміжок
.
Тоді справедлива формула:
(1)
Доведення: Справді, згідно з правилом диференціювання складеної функції, маємо
і формула (1) випливає з властивості 1 невизначеного інтегралу. Теорему доведено.
Приклад:
.
Метод інтегрування частинами.
Нехай
-
функції, що мають на деякому проміжку
неперервні похідні. Тоді
.
Інтегруючи обидві частини останньої
рівності, дістанемо
або
,
(2).
Дана
формула (2)
називається формулою інтегрування
частинами. Вона дає змогу звести
обчислення інтеграла
до
обчислення інтеграла
.
Приклад:
.