2.3. Методичні засади дослідження

Сформульована наукова задача та проведений огляд інформаційних джерел слугують підґрунтям для визначення методологічного апарату дослідження, що являє собою теоретичне обґрунтування змісту та засобів його проведення. Основними елементами методологічного апарату дослідження є: мета дослідження; наукові завдання; об’єкт дослідження; предмет дослідження; методи дослідження; наукова новизна; практичне значення.

Мета наукового дослідження ― кінцевий результат, який повинен бути отриманий внаслідок проведення дослідження. Це нові знання у вигляді науково-методичних засад, підходів щодо удосконалення управління об’єктом дослідження, які будуть отримані в ході наукової роботи і можуть бути оформлені у якості відповідних рекомендацій.

Приклад:

Мета дослідження – теоретична оцінка можливостей і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення діючого механізму забезпечення соціально-культурної сфери жителів міста в ринкових умовах господарювання великого підприємства.

Наукові завдання являють собою конкретні питання у рамках обраної теми, які необхідно розв’язати для досягнення мети дослідження. Рекомендується формулювати завдання таким чином: «узагальнити існуючі положення щодо...», «виконати аналіз сучасного стану», «розробити економіко-математичну модель...», «дослідити особливості діяльності» тощо.

Приклад:

­ проаналізувати сучасний стан місцевих органів влади щодо забезпечення соціальної та культурної сфери матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;

­ обґрунтувати теоретичні положення формування механізму забезпечення соціально-культурної сфери населення малих міст;

­ розробити механізм формування місцевого бюджету для задоволення соціальних і культурних потреб міста.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що зумовлює проблемну ситуацію і є обраним для вивчення.

Приклад:

Об’єкт дослідження ­ організація місцевого самоврядування.

Предмет дослідження – окрема значуща характеристика, властивість об’єкта дослідження, за допомогою якої впливатимуть на поводження останнього. Таким чином, в об’єкті виділяється його частина, яка є предметом дослідження.

Приклад:

Предмет дослідження – управлінський механізм забезпечення соціально-культурної сфери міста.

Методи дослідження є шляхами або способами перетворення відомої інформації щодо предмета дослідження у наукові знання, за допомогою яких є можливим цілеспрямовано управляти об’єктом дослідження. Необхідно подати перелік методів зі стислим визначенням того, що саме досліджувалось за допомогою кожного з них.

Приклад:

У роботі використані такі методи дослідження: метод наукового узагальнення – при встановленні можливостей забезпечення фінансовими ресурсами; аналітичний – при розрахунку обсягу витрат ресурсів; статистичний – при ймовірній оцінці факторів ефективності тощо.

Наукова новизна полягає у встановленні нових закономірностей, зв’язків та взаємозалежностей показників, що характеризують об’єкт дослідження. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від вже відомих, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Приклад:

1. Уперше обґрунтовано економічні відносини між міськвиконкомом та промисловими підприємствами на підставі цілеспрямованого взаємовигідного забезпечення соціально-культурної сфери міста.

2. Набула подальшого розвитку аналітична залежність собівартості продукції підприємств від продуктивності праці їх робітників, де, на відміну від відомих, зазначена продуктивність вимірюється рівнем соціально-культурної сфери.

3. Доведено, що участь кожного із підприємств у формуванні місцевого бюджету визначається залежно від чисельності виробничого персоналу, розміру витрат на виробництво продукції та її привабливості.

Практична значущість має вираз у розробці концепції, алгоритму, пропозиції, методичних рекомендацій, на підставі яких буде удосконалено управління об’єктом дослідження.

Приклад:

- запропоновано методику розрахунку частини податків, що можуть бути спрямовані на розвиток соціально-культурної сфери міста;

­ розроблено для міськвиконкому м. Орджонікідзе організаційну структуру відділу соціально-культурного обслуговування жителів міста;

- встановлено статистичні залежності собівартості продукції гірничо-збагачувального комбінату від обсягів її виробництва, які дозволяють прогнозувати прибуток підприємства.