Тема 8. Поняття, види га структура норм права

Норма права - це загальнообов'язкове, формально- г.изпачене правило поведінки, встановлене або санкціоноване и ржавою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно за- і рпі.тює міру свободи і справедливості відповідно ДО суспіль­них. групових та індивідуальних інтересів (волі) населення ' І> Гпіи. забезпечується всіма заходами державного впливу, аж і- примусу.

(Ізнаки норми права:

І ) правило поведінки регулятивного характеру - норма пра­ва вводить нове правило, фіксує найтиповіші соціальні процеси і зв'язки; впливає на суспільні відносини, поведі­нку людей; є модель (зразок, еталон, масштаб) регульова­них суспільних відносин;

2. загальнообов'язкове правило поведінки норма прана виходить від держави, повинна сприйматися як керівницт­во до дії. котре не підлягає обговоренню що іо іоцмі.пос­ті;

3. правило поведінки загального характеру норма права має загальний (без зазначення конкретного адресат не- персоніфікованнй) характер, тобто поширюється па \сіх. хто стає у часником відносин, регульованих нормою:

4. формально-визначене правило поведінки представнпцько- зобов'язуючого характеру - норма права закріплює нрава і обов'язки учасників суспільних відносин, а також юриди­чну відповідальність (санкції), яка застосовується у ра $і її порушення;

5. правило поведінки, прийняте в су воро встановленому по­рядку, - норма права видається уповноваженими на те суб'єктами в межах їх компетенції з дотриманням певної процедури: розробка, обговорення, прийняття, набуття чинності, зміна або скасування чинності:

6. правило поведінки, забезпечене всіма заходами державно­го впливу, аж до примусу, - держава створює реальні умо­ви для добровільного здійснення суб'єктами зразків пове­дінки, сформульованих у нормі права: застосовує способи переконання і примусу до бажаної поведінки, зокрема, ефективні санкції у разі невиконання вимог норми права.

Види норм права:

1. за предметом правового регулювання (або за галузями права): норми конституційного, адміністративного, кримі­нального. цивільного, трудового, екологічного права та ін.;

2. за методом правового регулювання: імперативні та диспо­зитивні;

3. за характером впливу на особу: заохочувальні та рекомен­даційні;

4. за змістом: матеріальні та процесуальні;

5. за суб'єктами правотворчості: норми органів представни­цької влади, норми глави держави, норми органів виконав­чої влади, норми громадських об'єднань, комерційних організацій, трудових колективів підприємств;

6. за дією у просторі: загальні та місцеві;

■ :л дією у часі: постійні та тимчасові; і а дією по колу осіб: загальні, спеціальні та виняткові;

⁴1 :а фу нкціями права: регулятивні та охоронні;

І¹¹1 спеціалізовані (нетипові): норми-начала, норми-принципи, порми-цілі, норми-оголошення, норми-дефініції, норми- 11 іс гру менти, норми-арбітри.

І Іс ціпові правові розпорядження - розпорядження н> . і.іі ідартного характеру, у яких відсутні ті чи інші влас­ним. и. ознаки, об'єктивно притаманні класичній моделі нор- іиіі права.

( і ру ктура, або внутрішня форма норми права - це вну- іі'ишіа побудова норми права, яка виражається у її поділі на 11< і гижі елементи, пов'язані між собою.

І іс.менти норми права:

І і гіпотеза (припущення) - частина норми, яка вказує, за

яких обставин норма вступає в дію; і диспозиція (розпорядження) - частина норми, у якій фор­мулюється саме правило поведінки або яке забороняється, права і обов'язки;

■ і санкція (стягнення) - частина норми, яка встановлює за­ходи (вид та обсяг) державного примусу, застосовувані у разі порушення правила, визначеного у диспозиції.

І іементи класичної моделі норми права можна умовно ■ ч> ікіеризувати за допомогою такої схеми: "якщо - то - в ір' л пішому разі" або "якщо - то - інакше".

>а сіупенем визначеності змісту гіпотези, диспозиції, санк- іп можуть бути:

• абсолютно-визначені,

• відносно-визначені,

• альтернативні.

Іабсолютно-визначеній гіпотезі вичерпно визначаються "•.■ ілпппи, з наявністю або відсутністю яких пов'язується ІИІМПСть юридичної норми.

Підпосно-визначена гіпотеза не містить достатньо повних

про обставини дії норми, обмежує умови застосування

" і'мп певним колом формальних вимог.

Альтернативна гіпотеза ставить дію юридичної норми в залежність від одного або кількох фактичних обставин (\ мов).

Абсолютно-визначена диспозиція - диспозиція, яка чітко визначає права і обов'язки учасників відносин, точно називає варіант поведінки.

Відносно-визначена диспозиція - диспозиція, яка не міс­тить істотних ознак поведінки учасників відносин, достатньо повних відомостей про їх права і обов'язки.

Альтернативна диспозиція - диспозиція, яка характеризу­ється тим, що вказує на кілька правових наслідків, але припус­кає настання лише одного з них.

Абсолютно-визначена санкція - санкція, у якій точно за­значені вид і міра юридичної відповідальності за порушення норми права.

Відносно-визначена санкція - санкція, у якій межі юридич­ної відповідальності за порушення норми права зазначені від мінімальної до максимальної або лише до максимальної (наприклад, ч. і ст. 187 КК України - напад з метою заволодін- ня чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погро­зою застосування такого насильства (розбій), - карається по­збавленням волі на строк від трьох до семи років).

Альтернативна санкція - санкція, у якій названі або перелі­чені через з'єднально-роз'єднувальний сполучник "чи" ('"або") кілька видів юридичної відповідальності, із яких правозасто- совник обирає лише один - найдоцільніший для випадку, що вирішується (наприклад, ч.) ст.168 КК України - розголошен­ня таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усинови­теля (удочерителя) - карається штрафом до п'ятдесяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років).

За характером наслідків для правопорушника розрізняють санкції:

• штрафні (або каральні) - передбачають позбавлення волі, штраф, догану, стягнення матеріальної шкоди та ін.

;* иідновлювальні (компенсаційні) - передбачають усунення '.авданої людині шкоди і відновлення її прав, складом гіпотези, диспозиції, санкції можуть бути прос­ій.ш іа складними.

11 роста гіпотеза — гіпотеза, що ставить дію юридичної нор­ми \ (алежність від якоїсь однієї умови, однієї фактичної об- і і наши.

( кладна гіпотеза - гіпотеза, що ставить дію юридичної но­рми \ залежність від певної сукупності умов, сукупності фак- і и¹ і юбто передбачає фактичний юридичний склад).

11 роста диспозиція - диспозиція, що передбачає один конк- рі піни правовий наслідок, який настає, за наявності певних Ф-п. пічних обставин.

< 'кладна диспозиція - диспозиція, що передбачає кілька правових наслідків, які одночасно настають за наявності пев­них фактичних обставин.

11 роста санкція - санкція, що визначає одну міру державно- і" ' іягнення до порушника правил, передбачених диспозиці-

• і" (наприклад, ч.4 ст. 186 КК України - грабіж, вчинений у в¹ шких розмірах, - карається позбавленням волі на строк від

• III ю десяти років).

( кладна санкція - санкція, що визначає одночасно два (і омвше) заходи державного стягнення з порушника правил, ц< рсдбачених диспозицією (наприклад, ч.З сг. 189 КК України вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя ■пі гюров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у ве- іиіаіч розмірах, - карається позбавленням волі на строк від и п п до десяти років із конфіскацією майна).