права в усіх аспектах його теоретико-пізнавального прояву і виразу, то предмет кожної окремої юридичної науки як скла­дової предмета юридичної науки в цілому - це один з аспектів поняття права, певна сторона юридичної дійсності.

Тема 2. Загальна теорія держави та права як фундаментальна наука

Загальна теорія держави та права не відразу сформувалася з такою назвою і змістом. У Західній Європі та Росії теорія держави та права склалася в ХУІІІ-ХІХ століттях на підґрунті таких наук і навчальних дисциплін, як енциклопедія права, філософія права.

Загальна теорія держави та права, досліджуючи загальні та специфічні закономірності виникнення, функціонування і роз­витку держави і права та пов'язаних з ними суспільних відно­син, формує свою систему наукових понять, визначень і прин­ципів, у результаті чого вона відокремлюється як самостійна юридична наука в системі інших юридичних наук, що має для цих наук велике загальнотеоретичне й методологічне значення.

Як кожна галузь знань, навчальна дисципліна 'Загальна теорія держави та права" має свій предмет, метод та функції.

Предмет науки або навчальної дисципліни - це коло пи­тань, які вона вивчає, а метод - це засіб або сукупність засо­бів, за допомогою яких вивчається предмет.

Предмет загальної теорії держави та права - об'єктивні властивості держави і права, основні та загальні закономірнос­ті виникнення, розвитку і функціонування державних і право­вих явищ.

Загальна теорія держави та права є:

• суспільною наукою, тому що вивчає такі суспільні явища, як держава і право;

• юридичною наукою, тому що вивчає лише державну і пра­вову сторони суспільного життя;

• загальнотеоретичною наукою, оскільки виявляє і пояснює загальні та основні закономірності розвитку держави і права.

Кожна наука досліджує свій предмет шляхом застосування у процесі його пізнання певних прийомів і способів. Сукуп­ність логічних прийомів і конкретних способів пізнання зага­льних і основних закономірностей виникнення, розвитку і фу­нкціонування держави і права називають методами.

Чим складнішим є предмет пізнання, чим багатограннішим є форми його прояву у реальній дійсності, тим більшу кіль­кість методів (прийомів і способів) слід застосовувати при його дослідженні. Сукупність усіх методів будь-якої науки становить її методологію.

Методологія (вчення про методи) - система певних теоре­тичних принципів, логічних прийомів, конкретних способів дослідження предмета науки.

Методи науки теорії держави та права поділяються на:

• загальні;

• окремі (конкретні);

• спеціальні.

Загальним методом є метод філософської діалектики (матеріалістичної та ідеалістичної). Він полягає у підході до вивчення держави і права, який грунтується на заг альних зако­номірних зв'язках розвитку буття і свідомості. Загальний ме­тод філософської діалектики розкривається через:

• логічний метод сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного;

• метод єдності логічного та історичного;

• системно-структурний метод.

Основними окремими (конкретними) методами є:

• формально-догматичний (юридико-технічний):

• соціологічний;

• статистичний;

• кон кретн о- і сто ри ч ни й;

• порівняльно-правовий.

{Спеціальні методи грунтуються на досягненнях суспільних і технічних наук (математичний, кібернетичний, психологічний та ін.).

У функціях будь-якої науки виявляються ті завдання, які вона повинна вирішувати. її соціальне призначення.

Функції теорії держави та права - основні напрямки її тео­ретичного і практичного призначення, які виконуються в сус­пільстві з метою його прогресивного перетворення. Розрізня­ють онтологічну, евристичну, прогностичну, комунікативну, методологічну, ідеологічну, політичну, науково-прикладну функції теорії держави та права.

Теорія держави та права належить до системи юридичних наук, об'єднаних загальною назвою - правознавство. За класи­фікацією юридичних наук вона належить до теоретико- історичних. Теорія держави та права - наука, що має відносну самостійність щодо інших юридичних наук завдяки безпосе­редньому зв'яжу з державно-правовою дійсністю. Завдання теорії держави та права полягає у тому, щоб систематизувати, витлумачити та узагальнити факти державно-правової дійсно­сті. Вона сама безпосередньо, за допомогою своїх методів і прийомів осягає головне і глибинне в державі і праві, знаходя­чи його в юридичній практиці.

Отже, місце теорії держави та права в системі юридичних наук визначається тим. що вона:

• є загальнотеоретичною, методологічною, базовою щодо інших юридичних наук;

• об'єднує і використовує дані і висновки юридичних наук з метою більш глибоких загальнотеоретичних узагальнень;

• досліджує, аналізує, пояснює основні закономірності роз­вій ку держави і права в цілому:

• формулює загальні поняття, принципи, на які спираються інші юридичні науки.

Теорія держави та права - це загальнотеоретична юриди­чна наука, що включає систему методологічних юридичних 11;шь про державно-правову дійсність, які відображаються у відомості людини і досліджуються у процесі виникнення, І 'і > '.витку, функціонування, призначення та розгляду сутності н р кавно-правових явищ.