2. Різновиди номінативної функції

Номінативно-оцінна функція слова - різновид номінативної функції. Оцінність - категорія функціональна, під якою розуміється закладена у слові позитивна або негативна характеристика людини, предмета, явища. Порівняно з канонічними, в оказіоналізмах цей вид конотативної ознаки виражений яскравіше. Виконуючи номінативно-оцінну функцію, оказіоналізми, в яких експресія похідних оціночних значень зумовлена тематичною невідповідністю твірного і похідного слова, висловлюють авторське ставлення до чогось. Більш ніж іншим утворенням, функція номінативної оцінності притаманна композитам та юкстапозитам. Складні та складені слова порівняно з простими мають більшу пізнавально-оцінну силу. Часто складні слова у художньому тексті використовуються як засіб характеристики людей за вдачею, нахилами, поведінкою, вчинками: “У поколіннях

гідночеснолицих,у тому, що не хочу і не дам” (МВ); “Плив на вітрах гарячомудрийПушкін” (ІД); “Ми часто видумками тішим персонолюбієсвоє” (Крищ); принцобомж(І.Жиленко) або надання відповідної оцінки предметам, явищам, подіям: держава-пилорама(В.Базилевський); “Натреновані гуманісти прив’язали корову-помсту...” (ІД); “Світ мій ще не згас у цей пекельний кінецьсвітнийчас” (ЯР) і т.і. В результаті відбувається прирощення оцінної інформації, збагачення змісту, входження прагматичних елементів у семантику значення.

Номінативно-оцінна функція тісно пов'язана з функцією образності, яка також є елементом семантики, змісту слова - з одного боку і своєрідною формою висловлення авторських ідей - з другого. Одним із засобів створення образності творів є метафори, які виконують і функцію номінації, і функцію характеризації. Але, на відміну від узуальних одиниць, у яких семантична двоплановість метафори заважає здійснювати номінативну функцію, в оказіональних словах номінативна функція є первинною, а образна витікає з неї: прикрилить літак (МВ); “.. .відвеслували вдалеч батько й мати” (Бров.); школяріє душа (І.Жиленко). Виконуючи номінативно-образну функцію, оказіоналізми виступають засобом впливу на читача, викликають масу уявлень, співставлень. Образність так само, як і оцінність в оказіональних словах, не стільки "співзначення" до первинного значення слова, скільки засіб уявлення значення. Номінативна функція оказіональних слів пов'язана не лише з категоріями образності та оцінності. Номінація - це не лише процес позначення, але разом з цим і процес комунікації. Від структури найменувань багато в чому залежить адекватність передачі інформації, яка міститься в оказіональному слові. Для творення нового слова можуть бути вибрані різні мовні засоби. Вибір оптимального засобу номінації - складний процес, який визначається суб'єктивними та об'єктивними моментами. На номінативну діяльність людини впливає словотвір. Здійснивши пошук необхідного слова і не виявивши потрібної назви, автор створює її сам, використовуючи при цьому відомі йому словотвірні моделі, за аналогією до яких створюється новотвір. "Як не можна винайти матеріальний елемент слова, так і не можна і придумати таку комбінацію цих елементів, яка б не могла бути поясненою з точки зору словотвірних зв'язків" (187, 169). "Кожний автор, кому не байдужа природа висловлення, повинен створити свою власну мову як вираження свого особистого бачення життя, свого власного світосприйняття..." (231, 56). Таку функцію ми будемо називати номінативно-словотвірною. Вибір потрібних словотвірних засобів точно пов'язаний з метою номінації. Оказіоналізм повинен бути організований так, щоб адресат міг максимально зрозуміти інформацію, закладену автором. Створюючи новотвір, автори повинні прагнути до загальнозрозумілості і водночас - до образності і стислості. Творення інноваційної одиниці супроводжується не лише новою комбінацією загальновідомих засобів словотвору, але й становить собою складний мовленнєворозумовий процес. Без цієї умови неможливе жодне індивідуально-авторське висловлення. Функціонування словотвірної системи тісно пов'язане із задумом мовця і з тим, як він втілюється в одиницях номінації. "Словотвір є складною системою, яка об'єднана складною мережею формально-семантичних і асоціативних зв'язків" (73, 21). Таким чином, один і той же предмет чи явище може мати, крім узуальних, ще й оказіональні позначення, що дозволяє виразити різні емоційні і соціально зумовлені відтінки і дає у конкретному контексті точну назву явищу чи влучно характеризує предмет.