Розділ 3 функції оказіональних слів у поетичному дискурсі

Всі оказіоналізми як специфічні мовленнєві одиниці передають ставлення автора до зображуваного, тому під час аналізу цих лексем досить важливим є осмислення їх функцій у поетичному дискурсі. Як один з естетично орієнтованих засобів передачі асоціативно-образного мислення, оказіоналізми відображають погляди, задуми, оцінки, світогляд продуцента в контексті.

Використання у поетичному мовленні оказіональних одиниць спричиняє зростання експресивності всього тексту. Свої експресивні можливості і незвичайне значення оказіоналізми можуть реалізувати лише в межах визначеного контексту. Такі мовленнєві одиниці утворюються один раз, вони обслуговують лише одну якусь мовленнєву ситуацію. Однією з найсуттєвіших ознак оказіональних слів є їх експресивність. Нестандартність, а іноді й аномальність створених одиниць сприяє підвищенню виразності того, про що повідомляє автор. Подібні утворення характеризують і самого автора, відбивають його світосприйняття, індивідуальне бачення світу, за їх допомогою адресат проймається почуттями поета, бачить те чи інше явище або предмет "очима автора". Такі слова оживлюють оповідь, вони надзвичайно образні, індивідуалізовані. Навмисно вводячи в текст новоутворення, поет завжди намагається досягнути визначеної мети, домагається потрібного стилістичного ефекту. Функція поетичних інновацій завжди визначається задумом автора.

Функціонуючи в межах художніх текстів, оказіональні слова здатні виконувати найрізноманітніші функції. Через їхню незвичайність авторським новотворам притаманні функції, що органічно пов'язані з природою оказіоналізмів як такою: "...присутність ненормативних елементів в літературному мовленні пояснюється не якимись їхніми особливими внутрішніми якостями, а функцією, яку вони виконують у мовленні" (89, 18).

Питання функціонування індивідуальних новоутворень порушувалось багатьма дослідниками. Більшість лінгвістів вважають, що функції новотворів перебувають у прямій залежності від причин появи лексичних інновацій. Загалом, причини оказіональних утворень зумовлені їх призначенням у тексті: "Будь-яке порушення норми, будь-яка помилка може стати частиною літературного тексту, якщо це порушення норми функціонально виправдане і достатньо виразне" (89, 18). Найбільш повна типологія функцій оказіональних слів була представлена дослідницею О.І.Олександровою, яка поряд з основними мовними функціями виділяє ще й такі: 1) інтелектуально-комунікативну; 2) емотивну, тобто функцію передачі почуттів, емоцій, психічного стану адресанта; 3) соціативну, або функцію встановлення контакту і перевірки його; 4) імпресивно-вольову функцію впливу на адресата; 5) метафізичну - функцію переведення одного знака в інший; 6) поетичну, яка диктується потребою створити художній образ дійсності (5, 19). Але, виділяючи вищеназвані функції, дослідниця підкреслює, що оказіональні слова - це багатофункціональні одиниці, здатні поєднувати декілька функцій.

Н.А.Ніколіна пропонує свою класифікацію функцій оказіональних слів, у межах якої виділяє: а)

зв'язувальну функцію, акцентуючи увагу на здатності оказіональних слів пов'язувати інформацію тексту; б) експресивно-номінативну; в) оціночну - коли за допомогою таких висловів здійснюється оцінка тексту та персонажа зокрема; г) характерологічну; функцію мовної гри (наявність

контамінованого словотвору); д) функцію інтеграції різних шарів лексики (106, 86 ).

Дослідник Ер.Ханпіра (185) розглядає використання оказіональних слів з позицій основних функцій слова. Розбіжності, які виявляються в аналізі підходу цих дослідників до функціонування оказіональних слів, у цілому незначні. У нашій роботі ми спробуємо проаналізувати найважливіші функції авторських новотворів, їх призначення у поетичному дискурсі.