
- •Проблеми регіональної журналістики
- •Актуальні проблеми реклами та пр-діяльності
- •Видавнича справа і редагування
- •Проблеми регіональної журналістики
- •Інформаційні жанри в свердловській міській газеті “заря донбасса”
- •Література
- •Анотація
- •Специфіка жанру авторська колонка
- •Література
- •Анотація
- •Особливості ілюстрування періодичних видань (на прикладі газети “Молодогвардієць”)
- •Література
- •Анотація
- •Відображення авторської ідеї за допомогою фотографії в сучасній пресі
- •Література
- •Анотація
- •Білінгвізм як фактор формування мовної особистості журналіста луганщини
- •Література
- •Анотація
- •Вплив змі на формування ціннісних орієнтацій особистості (на прикладі профілактики зловживання психологічно активних речовин)
- •Література
- •Анотація
- •Сленг у телевізійному мовленні українських телеканалів: причини і наслідки
- •Література
- •Анотація
- •Прямий ефір як діалогічна форма телевізійного мовлення
- •Література
- •Анотація
- •Функціональні особливості партійної преси
- •Література
- •Анотація
- •Реаліті-шоу: специфіка жанру
- •Література
- •Анотація
- •Аудиторія як об’єкт впливу змі
- •Література
- •Анотація
- •Прецедентність у заголовках змі
- •Література
- •Умовні скорочення:
- •Анотація
- •Жанрові особливості публіцистики олени теліги
- •1) Публіцистичні статті
- •2) Портретний нарис
- •4) Промова
- •Література
- •Анотація
- •Воздействующий потенциал экологического дискурса (на примере российских деловых изданий)
- •Аннотация
- •Концепція сучасного регіонального періодичного видання на прикладі суспільного-політичного тижневика “ріо-плюс”
- •Література
- •Анотація
- •Актуальні проблеми реклами та пр-діяльності
- •Маніпулятивні технології в політичній рекламі луганщини
- •Література
- •Анотація
- •Медийный образ президента уго чавеса (по материалам “Российской газеты” и
- •Анотация
- •Рекламні агентства луганська
- •Література
- •Анотація
- •Медиакритика в деятельности омбудсменов сша (на примере газеты “Вашингтон пост”)
- •Литература
- •Аннотация
- •(На матеріалі журналів “Динамо” та “Шахтар”)
- •Література
- •Анотація
- •Правові засади зв’язків з громадськістю
- •Література
- •Анотація
- •К проблеме формирования медийного образа инновационного вуза
- •Литература
- •Аннотация
- •Видавнича справа і редагування
- •Діяльність редакції газети “кремінщина” м. Кремінна
- •Література
- •Анотація
- •Футбольний коментатор: редактор та саморедактор під час прямого ефіру
- •Література
- •Анотація
- •Форум видавців у львові як наймасштабніша книжкова виставка-ярмарок в україні
- •Література
- •Анотація
- •Робота редактора над прагматикою перекладного тексту
- •Література
- •Анотація
- •Популяризація читання: український досвід
- •Література
- •Анотація
- •Оформлення сайтів українських видавництв як спосіб промоції видавничої продукції
- •Література
- •Анотація
- •Дистрибуційні канали розповсюдження видавничої продукції в україні (на прикладі кдк “Самміт-книга” і тов “Джерела-м”)
- •Література
- •Анотація
- •Аналіз структури основної діяльності сучасної редакції на прикладі газети “снежнянская жизнь”
- •Література
- •Анотація
- •Історія науки про редагування в україні
- •Література
- •Анотація
- •Кляп цензури для миколи хвильового (на основі аналізу документів гпу)
- •Література
- •Анотація
- •Редакторська діяльність павла григоровича тичини
- •Література
- •Анотація
- •Видавництво "сталь" – досягнення та перспективи
- •Література
- •Анотація
- •Микола тимошик – дослідник історії українського книговидання
- •Література
- •Анотація
- •Шрифтове наповнення дитячого видання
- •Література
- •Анотація
- •Історія видавництва пп “партнер” та редакції газети “ровенківські вісті”
- •Література
- •Анотація
- •Опрацювання нормативно-правових актів у редакційно-видавничій сфері
- •Література
- •Анотація
- •Стратегія періодичного видання по втриманню читацького попиту в умовах конкуренції на ринку періодичних видань
- •Література
- •Дитяче книговидання на сучасному етапі (на прикладі видавництв “Веселка” та
- •Література
- •Анотацiя
- •Відомості про авторів
Аннотация
В статье рассматривается СМИ, играющие значительную роль во внедрении инновационных технологий, способствующих решению задач сохранения ресурсов и перестройки принципов производства и потребления как основного ресурса, обеспечивающего необходимое содержание информационного пространства общества.
Ключевые слова: деловые издания, активность СМИ, публкации, экологическая проблема.
Научный руководитель: Ушакова Светлана Викторовна – кандидат филологических наук, доцент кафедры журналистики и связей с общественностью Национального исследовательского университета “БелГУ”.
УДК 070.489(477.61)
Г. В. Ухорська
Концепція сучасного регіонального періодичного видання на прикладі суспільного-політичного тижневика “ріо-плюс”
Періодичне видання – серійне видання, що виходить через визначені проміжки часу, має заздалегідь визначену щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипне оформлених випусків, які не повторюються за змістом [1]. За ознакою тематичної масштабності та рівня охоплення аудиторії розрізняють: загальнонаціональні та регіональні періодичні видання [2].
Регіональна періодика, на відміну від загальнонаціональної, обслуговує інформаційні потреби тієї читацької аудиторії, яка обмежується межами певної частини країни (області, регіону), а не всією її територією. Регіональна періодика висвітлює місцеві події та проблеми, а також іноді виступає як засіб комунікації для місцевої громади (інформація про події, що відбулися за останній період у житті самих читачів, або ж про ті, учасниками яких вони були) [2].
Об’єктом статті є суспільно-політичний щотижневик “РІО-Плюс”, що за своєю сукупністю типологічних ознак є регіональним періодичним виданням. Аналіз цього газетного видання, а саме його концепції, дасть нам практичне уявлення про здобутки та недоліки періодичної регіональної преси на сучасному етапі, у чому і полягає актуальність дослідження. Мета статті – охарактеризувати суспільно-політичний тижневик “РІО-Плюс” з погляду на його концепцію як регіонального періодичного видання.
Щотижневик випускається з 13 червня 2002 року однойменним видавництвом “РІО-Плюс” м. Алчевськ, що є структурнім підрозділом видавництва ООО “Вланік” м. Луганськ. Регіон розповсюдження: м. Алчевськ та Перевальський район. Наклад: 14 300 екземплярів. Періодичність: щотижня. Об’єм 28 стор.
Чи відповідає концепція цього видання його визначенню як регіональне? Щоб відповісти на це запитання, спочатку треба визначити сутність понять “ концепція друкованого видання” взагалі та “ концепція газетного видання” зокрема. “Концепція друкованого видання” – це смислове вирішення видання (М. Тимошик) та творення його зовнішнього образу (В. Шевченко)[3]. Концепція видання – це задум, який зв'язується з конструктивним принципом підготовки твору до друку. У ній відображається основний погляд редактора на видання – його склад, зміст та форму всіх елементів, редакційно-технічні та поліграфічні засоби виконання [3].
Концепція газетного видання, як зазначає болгарський професор Д. Георгієв, визначається через такий комплекс типологічних рис:
1) формула газети, що визначає її суспільну місію та головні завдання;
2) типологічна концепція, що виявляє зміст і літературно-художні форми, тобто "режисуру";
3) графічна концепція, що охоплює структуру та графічне оформлення, тобто "архітектуру";
4) організаційна концепція, що розглядає організацію редакційної роботи[3].
Схоже, але трохи по-іншому, дає визначення цьому поняттю В. Іванов. Він, оцінюючи концепцію газети, розглядає різні особливості видання: цінову політику видання, особливості тематики й тематичної структури, загальний обсяг видання, а також його розділів, наявність ілюстративного матеріалу, читацьку аудиторію [3].
Тобто, концептуальний аналіз регіонального періодичного газетного видання “РІО-Плюс” слід робити, визначаючи такі характеристики:
Тематичне спрямування;
Архітектоніка;
Суспільна місія видання.
Особливу увагу слід звернути на відповідність усіх цих характеристик специфіці цільовій аудиторії.
1. За типом досліджуване видання визначається як суспільно-політичне. Таке видання повинно містити статті та матеріали актуальної суспільно-політичної тематики, розраховані на широке коло читачів, також матеріали загальнополітичної тематики, економічної тематики або сатиричні чи розважальні твори[2]. Матеріали, розміщені в “РІО-Плюс”, цілком відповідають визначеному типу. Наприклад, до соціальної тематики належать статті такого типу, як: “Перевальськ – на выставку” (№ 26 (421) від 23 червня 2010р.) – де розповідається про культурно-масовий захід, що відбувся в місті Перевальськ і центральною подією якого була виставка домашніх тварин, або ж “Дети нуждаються в общении и праздниках” (№9 (404) від 24 лютого 2010 р.), де автор статті звертає нашу увагу на вихованців алчевського дитячого будинку, які підтримують досить теплий дружній зв'язок з “Клубом афганців”, але все ж потребують не тільки їхньої уваги та турботи, а й суспільної. До загальнополітичної тематики належать матеріали таких статей, як: “В. Янукович хочет провести местные выборы до 2011 года”, “Фракция “НУ-НС” не намерена “подносить снаряды” БЮТ и хочет свою оппозицию” (№ 12 (407) від 17 березня 2010р.). До розважальної: “Эдвин Мартос – виртуоз, играющий на скрипке Страдивари” (№9 (404) від 24 лютого 2010р.”, “Танцы на выживание” (№26 (421) від червня 2010р.) – про конкурс танців у місцевому клубі “Кругозор”.
Теми, що висвітлюють матеріали “РІО-Плюс” можна впевнено назвати типовими для регіональних газет. Ці теми, як зазначає у своїй статті: “Сучасна українська періодика: типологічний аспект” М. Недопитанський: “мають бути приземленими, тобто не цуратися суто побутових тем: ціни на місцевому базарі, рейтинг побутово-розважальних закладів тощо ”[2].
2. Архітектоніка - поєднує змістовий, структурний і зображальний аспекти видання через систему рубрикації, змістові та конструктивні зв’язки, взаємовідносини текстового та зображального матеріалу [4].
Усі приведені в попередній характеристиці матеріали статей розташовуються тематично відповідно до рубрикації, на яку слід звернути особливу увагу, тому що чітка і постійна її ієрархічна система є головною ознакою стилю періодичного видання[5]. У “РІО-Плюс” простежується достатньо чітка система рубрикації – 11 постійних рубрик, що розташовані в наступному порядку: “Місто і влада”, “Соціум”, “Людина і право”, “На дозвіллі”, “Корисні поради”, “Дитяча сторінка”, “Оголошення”, “Агентства нерухомості”, “Оголошення зі всієї України*Прайс”, “Реклама” та “Світ розваг”. Також подовжуючи класифікацію за періодичністю, мають своє місце у виданні такі рубрики: тимчасові – “Інформація”, “Факти і Коментарі”, “Наші гроші”; одноразові – “Піклуємося про своє здоров’я” (№11 (406) від 10 березня 2010р.). У залежності від кількості та спрямованості підготовленого до випуску матеріалу, до вже існуючої рубрики додається тематично схожий матеріал і позначається таке “додавання” після назви основної рубрики через зірочку (*). Наприклад: “Соціум*Психологія особистості”, “Соціум*Наші гроші”, “Інформація*Реклама”.
Основний колір видання – чорно-білий, окрім обкладинки й вкладок, що повноколірні. Таке кольорове вирішення відповідає специфіці газетного видання та водночас привертає до себе увагу. Щодо ілюстративного матеріалу – до кожної статті й майже до кожної замітки додана ілюстрація – чи то фото, чи то картинка, чи то малюнок художника-карикатуриста, що однозначно полегшують сприймання читачем матеріалу. Також саме через фото – ілюстративні матеріали на сторінки газети потрапляють “звичайні люди”, тобто жителі міста й регіону. Це приваблює читачів ( вони можуть побачити там себе, своїх знайомих ) та допомагає, тим самим, “РІО-Плюс” встановити інформаційні зв’язки як всередині місцевих адміністративних формувань, так і між ними, тобто на регіональному рівні.
Мова видання – російська, що є регіональною. Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології (2004 р.) 89% населення Луганської області використовують її для спілкування [6].
3. Суспільна місія видання визначається тим, яке місце воно займає в житті суспільства, яку мету, які завдання ставить перед собою. Суспільна місія регіонального суспільно-політичного тижневика “РІО-Плюс” полягає в задоволенні інформаційних потреб читачів, створенні комунікаційного зв’язку між ними. Вони потребують інформації як загальної – про події в країні та світі, так і місцевих новин. Видання також виконує роль певного центру комунікації регіону – роль посередника: між читачами і місцевою владою – через рубрику “Місто і Влада” читачі можуть звернутися до адміністрації у своєму листі до редакції; між читачами – за допомогою різноманітних конкурсів, що проводить редакція газети; між читачами та підприємствами або установами – через матеріали статей , оголошення, рекламу.
Отже, дослідивши концепцію суспільно-політичного тижневика “РІО-Плюс” як концепцію регіонального періодичного видання можна зазначити, що воно дійсно відповідає своїй специфіці з усіх трьох визначених для характеристики концепції ознак. За тематичною спрямованістю змісту видання “приземлене”, тобто достатньо наближене до життя мешканців регіону, до їх проблем, потреб, досягнень або новин. За структурою і композицією чітко визначається стиль, оригінальне обличчя видання й також його риси як регіонального. Досліджуване видання виконує свою суспільну місію: інформує, розважає, встановлює комунікаційний зв'язок між громадою регіону, тобто створює певну ауру місцевої газети: доступної, поінформованої, обізнаної з життям читацької аудиторії.