
- •1.1. Вибір і технічна характеристика проектованого асортименту
- •1.1.1. Короткий опис проектованого асортименту
- •1.1.2. Характеристика використаного волокна
- •1.1.3. Технічна характеристика асортименту текстильних виробів
- •1.1.4. Розрахунок необхідної кількості сировини
- •1.1.5. Розрахунок маси погонного метру
- •1.2. Вибір, техніко–економічного обгрунтування і опис технологічних процесів і устаткування
- •1.2.1. Комплектація полотна в партії
- •1.2.2. Підготовка бавовняних текстильних матеріалів до фарбування
- •1.2.3. Вибір барвників
- •1.2.4 Вибір обладнання
- •1.2.4. Принцип дії
- •Промивка
- •Устаткування для віджимання вологи
- •Технічне обслуговування
- •Устаткування для розпрямлення трикотажного полотна
- •Каландрування трикотажного полотна
- •Устаткування для контролю якості трикотажного полотна
- •1.4. Вибір, техніко–економічне обгрунтування і опис режимів технологічних процесів
- •1.5. Розрахунок необхідної кількості основного обладнання Розрахунок для обладнання періодичної дії:
- •1.5.1. Розрахунок кількості ежекторних машин ек–1
- •Тривалість циклу опоряджування:
- •1.5.2. Розрахунок кількості центрифуг фмб–160 1к
- •Завантаження одного циклу – 300 кг;
- •1.5.3. Розрахунок кількості опоряджувальних каландрів мо–180т
- •1.5.4. Розрахунок кількості джгуторозпрямлювача ржт–180–г–3
- •1.5.5. Розрахунок кількості контрольно–мірильних машин мкм–180 Швидкість руху полотна 12 м/хв
- •1.6. Розрахунок витрат хімічних матеріалів і барвників
- •1.6.1. Витрати хімічних матеріалів при вибілюванні
- •1.6.2.Розрахунок витрат барвника
- •Розрахунок для барвника прямого рожевого с для арт. П–3017
- •Розрахунок для барвника прямого блакитного для арт. П–79532
- •1.6.3. Витрати хімічних матеріалів при закріпленні
- •1.6.4. Організація і розрахунок хімічної станції
- •1.6.5. Характеристика використаних текстильно–допоміжних речовин
- •1.6.6. Розрахунок обладнання хімічних станцій
- •Вибілювання
- •1.7. Опис методів технічного контролю
- •1.8. Опис внутрішньо–цехового транспотру
- •1.8.1. Стандартизація та метрологічне забезпечення виробництва
- •1.9. Водопостачання і каналізація
- •Каналізація
- •1.10. Електроенергія
1.2.3. Вибір барвників
Для фарбування бавовняних текстильних матеріалів можливе застосування активних, сірчистих, кубових, нерозчинних азобарвників, а так само прямих барвників.
Активними барвниками забарвлюють целюлозні, білкові і поліамідні волокна. Молекули активних барвників містять активні групи, які забезпечують хімічну взаємодію барвника з гідроксильними та аміногрупами волокнистого матеріалу:
SО3Nа–Кр–А–Х, де А – активний центр,
а Х – активний атом (частіше всього Cl ).
Утворені хімічні ковалентні зв'язки між барвником і волокном значно міцніше іонних, водневих зв'язків або ж Ван–дер–Ваальса:
[ОН–] SО3Nа–Кр–А–Х + НО –цел. → SО3Nа–Кр–А–О–цел. –НХ
Тому міцність фарбування цими барвниками до прання та інших водних обробок дуже велика, як велика їх міцність до дії органічних розчинників і тертю; міцність до світла гарна; по яскравості і чистоті тону вони наближаються до основних.
Недоліки активних барвників – надмірні витрати, тому необхідні великі витрати води на промивання, крім того, ці барвники досить дорогі.
Забарвлення, отримані за допомогою кубових фарбників, відносяться до найбільш міцних і відрізняються високими колористичними властивостями – яскравістю і чистотою. Барвники цієї групи мають багату гаму відтінків. Переважно ними забарвлюють гідратцелюлозні волокна та бавовняні матеріали. Кубові барвники належать до барвників нерозчинних у воді, кислотах, лугах. Кубовий барвник може бути використаний в фарбуванні не тільки у формі пігменту, але і у вигляді інших форм, розчинних у лугах або в воді. Для переведення пігменту кубового барвника у водорозчинну форму використовують його здатність відновлюватися з утворенням лейкосполуки, що має спорідненість до волокна, розчинного у воді.
Недоліки: з технологічної точки зору фарбування кубовими фарбниками складний процес (наявність відновного зрільника).
Сірчисті барвники так само, як і кубові, нерозчинні у воді, їдких лугах і, застосовуваних у фарбувально–опоряджувальному виробництві.
Фарбування сірчистими барвниками здійснюється так само, як і кубовими: через стадію утворення лейкосполуки. Однак забарвлення сірчистими барвниками недостатньо стійка до фізико–хімічних впливів, зокрема, до мокрих обробок і, подібно прямим барвникам, вимагає проведення операції закріплення. Стійкість забарвлень підвищується при обробках розчинами солей металів або закріплювачів ДЦУ або ДЦМ. Бавовна, пофарбована сірчистими барвниками, набуває надлишкову жорсткість і сильно електризується в прядінні, у зв'язку з цим його піддають пом'якшенню після фарбування.
Недоліки: сірчисті барвники дають тьмяні і недостатньо чисті забарвлення, необхідна ретельна промивка, тому недостатньо повна промивка забарвленої продукції помітно знижує стійкість забарвлення до тертя.
Фарбування з утворенням на волокнистому матеріалі нерозчинних азобарвників виробляють не готовим барвником, а синтезуванням його на волокнистому матеріалі, застосовуючи для цього хімічні напівпродукти. Освітленість азобарвників на волокнах засноване на реакції азосполучення між азотолом і диазотуючим аміном. Освітленість цих барвників на волокнах досягають обробкою продукції спочатку лужним розчином азотолів, а потім розчином диазосполуки. Внаслідок нерозчинності азобарвників, що утворюються на волокнах, стійкість забарвлень до мокрих обробок, яку дають ці барвники, досить висока. Крім того, азобарвники забезпечують яскраві і соковиті тони забарвлення при низькій вартості фарбування.
Недоліки: висока вартість напівпродуктів, а також обмеженість одержуваних кольорів.
Внаслідок того, що фарбування прямими барвниками недостатньо міцні, ними рідко фарбують волокно і пряжу, як правило, використовують для фарбування тканин: бавовняних, а також з віскозних волокон. Застосовують також прямі барвники для фарбування білизняного трикотажу, тому при вмісті барвника в целюлозних волокнах в кількості 1% маси виходять досить міцні забарвлення навіть без операції зміцнення.
Прямі барвники мають широку гаму кольорів, а вартість їх нижче вартості інших барвників, тому вони знаходять застосування, незважаючи на відносно низьку міцність фарбування, особливо в теплих кольорах. Так само перевагами прямих барвників є їх економічність, простота застосування, відмінна відтворюваність.
Прямі барвники забарвлюють целюлозні волокна безпосередньо з нейтральних або слаболужних ванн в присутності електролітів. Тому для фарбування білизняного трикотажу були вибрані прямі барвники.
Для фарбування обрані наступні прямі барвники.
Таблиця 2.
Вибір прямих барвників
Прямий світлостійкий барвник |
Необхідність введення карбонату натрію |
Оптимальна температура фарбування |
Здатність до фарбу– вання при Т, Со |
|
120 |
150 |
|||
Червоний С |
+ |
85–90 |
+ |
– |
Рожевий С |
+ |
85–90 |
+ |
– |
Голубий К |
+ |
80–95 |
+ |
– |