- •1.1. Вибір і технічна характеристика проектованого асортименту
- •1.1.1. Короткий опис проектованого асортименту
- •1.1.2. Характеристика використаного волокна
- •1.1.3. Технічна характеристика асортименту текстильних виробів
- •1.1.4. Розрахунок необхідної кількості сировини
- •1.1.5. Розрахунок маси погонного метру
- •1.2. Вибір, техніко–економічного обгрунтування і опис технологічних процесів і устаткування
- •1.2.1. Комплектація полотна в партії
- •1.2.2. Підготовка бавовняних текстильних матеріалів до фарбування
- •1.2.3. Вибір барвників
- •1.2.4 Вибір обладнання
- •1.2.4. Принцип дії
- •Промивка
- •Устаткування для віджимання вологи
- •Технічне обслуговування
- •Устаткування для розпрямлення трикотажного полотна
- •Каландрування трикотажного полотна
- •Устаткування для контролю якості трикотажного полотна
- •1.4. Вибір, техніко–економічне обгрунтування і опис режимів технологічних процесів
- •1.5. Розрахунок необхідної кількості основного обладнання Розрахунок для обладнання періодичної дії:
- •1.5.1. Розрахунок кількості ежекторних машин ек–1
- •Тривалість циклу опоряджування:
- •1.5.2. Розрахунок кількості центрифуг фмб–160 1к
- •Завантаження одного циклу – 300 кг;
- •1.5.3. Розрахунок кількості опоряджувальних каландрів мо–180т
- •1.5.4. Розрахунок кількості джгуторозпрямлювача ржт–180–г–3
- •1.5.5. Розрахунок кількості контрольно–мірильних машин мкм–180 Швидкість руху полотна 12 м/хв
- •1.6. Розрахунок витрат хімічних матеріалів і барвників
- •1.6.1. Витрати хімічних матеріалів при вибілюванні
- •1.6.2.Розрахунок витрат барвника
- •Розрахунок для барвника прямого рожевого с для арт. П–3017
- •Розрахунок для барвника прямого блакитного для арт. П–79532
- •1.6.3. Витрати хімічних матеріалів при закріпленні
- •1.6.4. Організація і розрахунок хімічної станції
- •1.6.5. Характеристика використаних текстильно–допоміжних речовин
- •1.6.6. Розрахунок обладнання хімічних станцій
- •Вибілювання
- •1.7. Опис методів технічного контролю
- •1.8. Опис внутрішньо–цехового транспотру
- •1.8.1. Стандартизація та метрологічне забезпечення виробництва
- •1.9. Водопостачання і каналізація
- •Каналізація
- •1.10. Електроенергія
1.1.4. Розрахунок необхідної кількості сировини
Випуск трикотажного полотна на відміну від випуску тканини розраховується у кілограмах, у даному випадку технологічна усадка при цьому не впливає на кількість готового полотна, при розрахунку сировини враховується кількість тільки мірного клапотя (мірний клапоть приймається 2%).
Необхідна кількість сировини розраховується за формулою
С = В × 100/100 – (П–Л)
де В – кількість опоряджувального текстильного матеріалу на добу
Л – мірний клапоть
В = 5000 кг на добу
С = 100 × 5000/ (100–2%) = 5102,0408 = 5102 кг
1.1.5. Розрахунок маси погонного метру
Артикул П–2264/2
320г/м2 × 1,64 м = 524,8 г/м
Переводимо кг полотна в метри:
1500кг × 1000/524, 8 = 2858, 23 м/добу
Артикул П30–17
200 г/м2 × 1, 40 м = 280 г/м
Переводимо кг полотна в метри:
2000кг × 1000/280 = 7142, 86 м/добу
Артикул П–79532
150 г/ м2 × 1,54 м = 231г/м
Переводимо кг полотна в метри:
2500кг × 1000/231 = 10822, 51 м/добу
Таблиця 1.
Розрахунок асортименту сирової та готової продукції
№ п/п |
Артикул |
Види сировини |
Ширина, см |
Лінійна густина, текс |
Кількість готового, кг |
Переплетення |
Маса метру, кг |
|
Погон.
|
Сиров. |
|||||||
1. |
П–2264/2 |
х/б |
164 |
30 |
1500 |
Кулірна гладь |
524,8 |
2858,23 |
2. |
П–3017 |
х/б |
66×2 |
20 |
2000 |
Гладке плюшеве |
280 |
7142,86 |
3. |
П–79532 |
х/б |
74×2 |
30 |
2500 |
Кулірна гладь |
231 |
10822,51 |
∑ = 20823,6
1.2. Вибір, техніко–економічного обгрунтування і опис технологічних процесів і устаткування
1.2.1. Комплектація полотна в партії
При безперервній обробці круглов'язального полотна необхідно зв'язати декілька шматків у безперервну стрічку. З'єднують шматки ланцюговою стрічкою на з'єднувальних машинах, досить двічі прокласти строчку впоперек шматка. Трикотажне полотно зшивають по довжині лицьовою стороною всередину. На відстанях 5 – 10мм від кромки полотна по всій його довжині з'єднують ланцюговою строчкою. Строчки повинні мати довжину не більше 5 – 10мм. Цю строчку легко розпустити при подальшому поділі шматків.
1.2.2. Підготовка бавовняних текстильних матеріалів до фарбування
При проведенні процесів підготовки бавовняних текстильних матеріалів переслідуються наступні цілі:
1. Надання текстильним матеріалам здатності змочуватися, тому незмочувальні текстильні матеріали не можуть бути рівномірно оброблені фарбувальними та іншими розчинами, крім того, для текстильних матеріалів білизняного асортименту абсолютно необхідна властивість – швидко поглинати вологу.
2. Надання текстильним матеріалам відповідної білизни, тому природне забарвлення бавовни заважає випуску трикотажних матеріалів в білому вигляді і знижує колористичний ефект при фарбуванні. Вибілювання проводять в певних умовах окисниками, які хімічно взаємодіють із забарвленими речовинами бавовни або з забарвленими речовинами утвореними при лужній обробці, перетворюючи їх на безбарвні.
Основною операцією при підготовці полотна до фарбування є операція вибілювання.
Вибілювання – це сукупність обробок, в результаті яких з волокнистих матеріалів видаляються природні супутники і механічно нанесенні речовини, а так само знебарвлюються природні речовини. У даному проекті операції відварки і вибілювання суміщені.
Існують три способи вибілювання: окислювальний, відновлювальний та оптичний. Так як полотно виготовлене з бавовняної пряжі, то найбільш ефективним є окислювальний спосіб із застосуванням перекису водню. Основою процесу вибілювання є розкладання перекису в лужному середовищі з виділенням активного атомарного оксигену:
Н2О2 ОН + ОН,
ОН + Н2О2 НО2 + Н2О,
НО2 + Н2О2 ОН +2О + Н2О
До складу розчину для бавовняного полотна входять наступні текстильно–допоміжні речовини: змочувач (синтепон АБА) для кращого змочування полотна і полегшення проникнення хімікатів всередину волокна; піногасник – для уникнення появи піни в установці; силікат натрію – для зменшення швидкості каталітичного розкладання перекису водню (стабілізатор процесу вибілювання). Це найдешевший і найефективніший стабілізатор, для отримання максимальної вибілюючої дії перекису водню, при досить високому ступені збереженості волокна. Крім стабілізуючої дії силікат натрію запобігає утворенню бурих плям на вибіленому полотні.
Для створення лужного середовища застосовується сода кальцинована. Луг є активатором розкладання перекису, а значить і процесу вибілювання.