12.Загальна характеристика читання як виду мов. Компетенції

Читання – це рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання та розуміння того, що читається і належить до писемної форми мовлення. Читання є процесом сприйняття та перероблення графічно закодованої літературної мовної посилки. Результатом читання є розуміння змісту цієї посилки та інтегрування смислу, що йому відповідає. Розуміння прочитаного є процесом активним та творчим в якому читач співпрацює з автором тексту перетворюючи його в індивідуальні особистісні смисли. Розуміння у процесі читання здійснюється на основі навичок та вмінь, сформованих у читача. Власне вони й складають мовленнєву компетенцію в читанні.

13. Провідні фактори, що впливають на формування мовленнєвої компетентності в читанні. Етапи формування.

1. Фактор мовленнєвих навичок. Фонологічні, лексичні та граматичні мовленнєві навички належать до мовного компоненту комунікативної компетенції, але складають базис умінь, тобто мовленнєвої компетентності в читанні. Фонологічні навички є дуже важливими адже точне та повне розуміння тексту багато в чому залежить від того, як вимовно та інтонаційно читач оформлює авторський текст на рівні внутрішнього приговорювання (читання мовчки). У даному випадку, як і з аудіюванням, йде мова про рецептивні навички (від форми до значення). Читач повинен впізнати лексичну одиницю в її графічному літературному коді та зіставити цю форму з тим значенням данної одиниці, яке найкраще відповідає контексту.

2.Фактор умінь. Класифікація вмінь За С.К. Фоломкіною. Вона поділяє вміння на 3 групи до 1-ї входять вміння розуміти мовний матеріал (фонетику, лексику, граматику). З цим не можна погодитись оскільки цей процес повин проходити автоматизовано, без участі свідомості, тобто тут має місце функціонування навичок. 2-га група забезпечує повному розуміння тексту в цілому :1)уміння виділяти в тексті окремі його елементи,2)уміння узагальнювати, синтезувати факти, встановлюючи їх ієрархію та поєднуючи змістові частини,3)уміння співвідносити окремі частини тексту. До 3-ї частини належать уміння усвідомлювати зміст тексту із забезпеченням глини його розуміння 1)ведення суджень на основі фактів тексту,2)встановлення його ідеї, задуму,3)оціненя фактів змісту, 4)інтерпретування – розуміння підтексту.

3.Фактор режимів(видів) читання. Кожен з режимів потребує різних типів умінь. Існує 5 видів читання: переглядове(використовується для виявлення теми та питань які розглядаються у тексті, мета: зрозуміти, чи корисний даний текст, чи потрібно вивчати його детально), ознайомлювальне(забезпечує розуміння тексту на 70%, з точними, не перекрученими даними. Це найпоширеніший вид читання. Так читається вся художня література),вивчаюче(повне та не перекручене розуміння всієї інформації поданої в тексті. Так читаються документи, та статті де є дуже важлива інформація.), пошукове(поєднує в собі переглядове та ознайомлюючи читання. Так читають маючи на увазі якусь конкретну спеціальну мету.), критичне(може розглядатися як вид вивчаючого читання але воно ще більш поглиблене з метою біль детального засвоєння інформації для формування власної точки зору на неї.).

4.Фактор потенційного словникового запасу. До потенційного словникового запасу належать лексичні одиниці які невідомі читачеві але значення яких він може вивести або здогадатися про нього коли зустрічається з ним у тексті. Існує 3 основних джерела потенційного словника: 1)не знайомі слова зі знайомим коренем,2) інтернаціональна лексика,3)здогадка за контекстом.

5. Фактор загальної стратегії роботи над новим іншомовним текстом.

Традиційною є стратегія читання «знизу в верх» коли речення складаються з окремих слів, абзаци з окремих речень а текст з окремих абзаців. Така стратегія не сприяє розвитку повноцінних вмінь читання іншомовних текстів оскільки підштовхує до використання 2-вомовних словників.

Стратегія «зверху вниз» має значні переваги і саме до неї слід привчати студентів. Ця стратегія побудована на тому, що спочатку на основі заголовків та підзаголовків досягається розуміння його найбільш загального змісту. Після встановлення загального змісту таким же чином встановлюється зміст окремих частин. Таким чином, ще до читання можна досягти глибокого розуміння. Виникає установка на читання як на справжній вид мовлення, сприяє розвитку більшості режимів читання. Ця стратегія повинна використовуватись на початкових етапах, коли важливо розвинути навички та вміння саме читання.

6.Фактор екстенсивного або інстинктивного читання.

Екстенсивне читання – читання великих за обсягом текстів до здобуття потрібної інформації, або для задоволення при чому без будь якого роду аналізу. Тут не вимагається повного розуміння тексту а лише розуміння головної інформації при чому деяка частина другорядної інформації може взагалі пропускатися. Головна мета досить швидко розвити базові навички та вміння читати, заохотити студентів до читання іноземною мовою. Інтенсивне читання невеликі за обсягом тексти, багато невідомих слів, розуміння має бути абсолютно повним, мета: удосконалення всіх навичок та вмінь читання, що забезпечує глибину та повноту розуміння складних текстів. У процесі навчання ширше використовується екстенсивне читання але з поглибленням вивчення слід більше уваги приділяти інтенсивному читанню для кращого розвитку набутих навичок та вмінь.

7. Фактори автентичності/оригінальності адаптованості текстів для читання

Тексти, які пропонуються студентам для читання, безумовно по­винні бути в основному автентичними. Автентичність передбач, що тексти с реальними, тобто власне призначені для читання но­сіями мови, а не спеціально розробленими для навчання читання іно­земною мовою носіїв інших мов. Оригінальні текс ^-и, тобто точно такі, якими вони були написані носіями мови без будь- яких спрощень та полегшення мовної форми та змісту, є провідними у навчальному процесі. На основному та просунутому етапах навчання ніяка адаптація матеріалів для читання вже мабуть буде неприйнят­ною. Але вона може бути прийнятною на початковому етапі, коли ори­гінальні тексти дуже часто занадто складні для студентів.

8 Фактор складності підбору текстів для читання за обсягом, мовними/логіко – композиційнимим особливостями та особливостями способу викладу матеріалу. Добираючи тексти дня читання за рівнем їх складності треба виходити з загальноприйнятого принципу посильності який вима­гає ізоляції труднощів, тобто їх градації. неприпустимості накопичен­ня багатьох різних трууднощів в одному завданні. наприклад в одному тексті

Це стосується обсягу навчальних текстів. Цей обсяг залежить також від того, яке чигання мається на увазі: екстенсивне або інтенсивне, аудиторне абс позлзудитори р режимі переглядового, ознайомлювального або вивчаючою читанню. Дуже поступово та градуйовано повинна зростати й мовна складність текстів. Складність текстів багато в чому -залежить від їх логіко- композиційних особливостей і особливостей способу викла­дення. Наприклад, коли в тексті чітко виділені вступ. основна части­на та висновки, чітко подана та виділена головна ідея, то такии текст легше зрозуміти, ніж текст з більш аморфною структурою. Дедуктивний спосіб викладення, коли з самого початку формутюєгься головна інформація тексту, головні ідеї автора, полегшус розуміння. Навпаки, розуміння ускладнюється. коти спосіб викладення індуктивний, тобто коли головна інформація знаходиться ближче до кінця тексту. . Нарешті, за логіко-композиційною структурою та способом викладення ексти поділяються на тексти-розповідіі. тексти описи тексти-характерис­тики, тсксти-визначення, тексти - пояснсння тексти-розмірковування (полемічні текстиJ, причому в одному і тому ж тексті можуть бути елементи розповіді, опису, пояснення, розмірковування тощо

9 Фактор темпу читання. Основний шлях розвитку темпу читання іноземною мовою у на­вчальному процесі - це обмеження часу на читання текстів в ауди­торії (у нозааудиторному читанні таке обмеження неможливе). Перш за все треба відзначиш, що високий темп потрібний в основному для читання спеціально! професійної літ ератури, документів тошо. Студентам по­трібно давати читати якомога більше текстів за їхнім фахом. Цим відразу вирішується декілька зандань: формуван­ня професійно-оріснтована мовленнєвої компетенції в читанні май­бутнього викладача іноземної мови, підвищення його професійної ква­ліфікації, підвищення обізнаності у предметі, а через це й зростання темну читання іноземною мовою, що вивчається. існують також суто (технічні» сторони підвищення темпу читан- ня. Такі способи входять до методики розвитку швидкочитання. Ця методика базується на розвитку навичок читання з мінімальною кількістю фіксацій на рядок або навіть сторінку, на усуненні зворотніх рухів очей при читанні та на максимальному розширенні поля охоп­лення в одну фіксацію. Для цього використовуються спеціальні технічні засоби.

10. Фактор змістовної цінності цікавості текстів для читання. Цей фактор обумовлює гіривабливістьтекстів для студентів. Якщо текст привабливий для студента це стає основою для розвитку процесуальної мотивації читання іноземною мо­вою. Вона у свою чергу, як уже неодноразово відзначалося, значно підвищує ефективність та темп формування мовленнєвих навичок та вмінь. Щоб тексти буяй привабливими для студентів-читачів, вони, по- перше. повинні бути інформативними, тобто нести нову, ще не відо­му їм інформацію, бути пізнавально цінними. Найкращим з точки зору розвитку процесуальної мотивації є поєднання інформативності запропонованих текспв для читання, з естетичною/емоційною цінністю таких матеріалів. По-друге, матеріали для читання повинні бути цікавими саме для даної категорії вивчаючих іноземну мову - з їхніми віковими, інди­відуальними особливостями та інтересами. Тому робота над спільними для всю групи текстами повинна якомога ширше доповнюватися роботою над текстами індивідуаль­ними (індивідуально цікавими), дібраними саме для окремих сту­дентів з їхніми специфічними інтересами.

Етапи формування

Почаїковий етап один рік макси­мум. Мета початкового етапу - забезпечити вільне читання мовою, що вивчається, оригінальних автентичних текстів невисокого рівня змістовної та мовної складності, написаних з використанням обмеже­ного, але дуже ретельно дібраного мовного та мовленнєвого матеріа­лу. така мета означає, що сту­денти повинні до кінця етапу стати незалежними користувачами в плані читання, тобто досягти рівня розвитку мовленнєвої компетенції в читанні не нижче ніж В2.

Основний етап продовжується не більше двох років (до кінця тре­тього курсу навчання). Мета - зняти всі обмеження з точки зору мовної та мовленнєвої скпадності ори­гінальних автентичних текстів, що читаються. Не виключаються навіть професійні та спеціальні тексти, які не мають прямого відношення до професії майбутнього випускника. професійних та спеціальних текстів, які мають пряме відношення до цієї професії, то саме на основному етапі студенти повинні оволоді­ти вміннями вільного їх читання з повним розумінням Можна стве­рджувати, що на цьому етапі (як і на просунутому) такі тексти повинні скласти дуже значну частину навчальних матеріалів. Це забезпечує про­фесійну орієнтованість розвитку компетенції в читанні. до кінця основного етапу стати досвідченими користува­чами в плані читання мовою, що вивчається, - на рівні не нижче, ніж підрівень СІ.

Просунутий етап продовжується до кінця навчання - не менше двох років. Мета - остаточне удосконалення, «шліфування» мовлен­нєвої компетенції в читанні за рахунок максимального розширення можливостей читання найскладніших текстів з точки зору використа­ного в них мовного та мовленнєвого матеріалу. студенти продовжили розвиток своїх вмінь досвідчених користувачів в плані читання та вий­шли на найвищий рівень таких користувачів - підрівень С2.