72. Економія електроенергії.

1. промисловість і сільське господарство.

2. житлово-комунальний сектор.

По першій категорії вирішальне значення для раціонального використання електроенергії має правильне нормування і систематичний контроль за її витратою.

В промисловості і в сільському господарстві витрата енергії залежить від деяких змінних факторів, тому норми її повинні бути диференційовані і максимально враховувати особливості технології, рівень електромеханізації, зональні особливості. В зв'язку з тим, що рівень електромеханізації постійно підвищується, норми витрати електроенергії потрібно періодично переглядати, враховуючи фактичне електроспоживання і перспективи електрифікації.

Раціональне використання електроенергії важко організувати без ретельного обліку її витрати, який ще недостатній. Періодична реєстрація показів лічильників на об'єктах дає змогу правильно вжити заходів по усуненню нераціональних втрат електроенергії.

Але тільки обліком і нормуванням відпуску електроенергії неможливо суттєво зменшити споживання.

Потрібно звернути увагу на споживачів електроенергії.

Так з усіх видів приймачів найбільш поширеним є асинхронний електродвигун для приводу різних механізмів. Як показали дослідження, частка електроенергії, яку споживають електродвигуни, становить близько 73%. Тому поліпшення використання асинхронних електродвигунів і режимів їх роботи може дати значну економію електроенергії. Показниками ефективності їх використання є ступінь завантаження і трудомісткість роботи. Відомо, що асинхронні електродвигуни мають найвищі коефіцієнти ККД та потужності при завантаженні на 70-90% від номінальної потужності. Під час роботи з таким навантаженням вони витрачають найменшу кількість електроенергії на виробництво одиниці продукції.

Разом з тим небагато машин забезпечують таке постійне завантаження електродвигунів. У результаті цього і невеликої тривалості роботи протягом року, більшість електродвигунів мають коефіцієнт використання активної потужності від 0,11 до 0,14, тобто використовуються тільки на 20%.

Щоб підвищити економність використання електродвигуна треба дотримуватись таких вимог:

• якщо двигун працює не більше 700 годин на рік, завантаження його повинно бути близько до номінального;

• при тривалості роботи більше 2000 годин на рік, завантаження повинно ути близько 70% від номінального.

Для зменшення невиробничих втрат електроенергії не можна, щоб двигун працював довгий час на холостому ходу. Так як при цьому він споживає з мережі до 30% номінальної потужності. Якщо з'єднати його з вхолосту працюючим агрегатом, то споживана потужність збільшиться до 50-70%.'

Найбільш економічний режим використання двигунів досягається за рахунок автоматизації керування і завантаження машин. Тоді робота двигуна на холостому ходу практично виключена.

Застосування електроенергії в теплових процесах порівняно з іншими енергоносіями дозволяє значно зменшити затрати праці. підвищити її культуру і продуктивність, а також якість продукції шляхом удосконалення технології за рахунок автоматичного регулювання технологічних процесів та зменшення забруднення навколишнього середовища.

Крім того, широке застосування електротермічних установок з акумуляцією тепла сприяє вирівнюванню протягом доби графіка електричних навантажень енергосистеми, підвищує коефіцієнт використання силових трансформаторів і пропускної здатності розподільчих мереж.

Економія електроенергії в електроосвітлювальних установках полягає в тому, щоб при мінімальних її витратах шляхом правильної експлуатації освітлювальних установок забезпечити нормовану освітленість робочих місць виробничих приміщень й територій та створити умови для найбільш продуктивної праці робітників.

Простим і ефективним засобом економії електроенергії в освітлювальних установках є недопущення роботи вуличного освітлення у денний час, а робочого освітлення виробничих приміщень і територій — у неробочий час. Крім того, необхідно максимально використовувати природне освітлення шляхом періодичного фарбування приміщень і очищення вікон. За рахунок цього заходу можна зменшити тривалість роботи ламп у зимовий час на 15, а у літній на 90 %.

Щоб підвищити ' ефективність використання електроенергії в освітлювальних установках, необхідно також використовувати найбільш економічні джерела світла і світильники. Наприклад, замість ламп розжарювання типу НБ, заповнених аргоном, слід застосовувати лампи НБК, заповнені криптоном, які дають на 11—16 % більший світловий потік. Найбільш економічні газорозрядні джерела світла—люмінесцентні лампи і дугові ртутні лампи високого тиску типу ДРЛ, заміна якими ламп розжарювання дозволяє при однаковій освітленості в 2—2,5 рази знизити витрати електроенергії.

Важливим заходом є своєчасна заміна спрацьованих лами новими до виходу з ладу старих, тому що світловий потік у кінці строку служби лампи знижується на

15 % у ламп розжарювання, на 40—50 у люмінесцентних і на 30 % у ламп типу ДРЛ. Інтервал між двома послідовними замінами люмінесцентних ламп не повинен перевищувати 8000, для ламп типу ДРЛ — 7500 год.

Нобхідно періодично очищати лампи й світильники від пилу, бруду, конденсату пари, які знижують їх ККД. У приміщеннях із значними виділеннями пилу, диму, кіптяви світильники слід очищати 2 рази на місяць, у приміщеннях з середнім і незначним виділенням — 1 раз у 3 місяці, у зовнішніх установках — 1 раз у 4 місяці.

Побутовий споживач-один із найбільших споживачів електроенергії. Майже 30% всієї енергії споживається житловим сектором і сферою культурно-побутового обслуговування населення.

Жилий сектор-найменш керований споживач електроенергії. Планувати економію в цьому секторі дуже важко. Головним методом боротьби за економію тут служить роз'яснення і переконування.

Особливо важко організувати зниження споживання електроенергії у вечірні години максимуму енергосистеми.