- •1. Електричне коло, його складові. Види електричних кіл. Умови роботи електрокола.
- •2. Електричний опір та його провідність. Залежність їх від температури провідника.
- •3. Резистори, їх види, призначення та параметри.
- •5. Закон Ома для ділянки кола, і для всього кола.
- •6. Теплова дія електричного струму. Закон Джоуля-Ленца.
- •7. Режим роботи електричного кола.
- •8.Види з’єднання резисторів.
- •9. Втрати напруги та потужності в проводах.
- •10. Баланс потужності.
- •11. Закон Кірхгофа.
- •12. Лінійні та нелінійні електричні кола.
- •13. Визначення магнітного поля. Магнітна індукція та потік.
- •14. Абсолютна та відносна магнітна проникність.
- •Відносна магнітна проникність
- •15. Закон повного струму.
- •16. Намагнічення феромагнетиків. Початкова крива намагнічення.
- •17. Явище гістерезису.
- •18. Магнітом’які та магнітотверді феромагнетики, їх застосування.
- •19. Провідник у магнітному полі. Закон Ампера. Взаємодія двох паралельних провідників зі струмом
- •2 0. Явище електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- •21. Явище самоіндукції. Індуктивність котушки.
- •Розрахунок індуктивності контура
- •22. Явище взаємоіндукції. Вихрові струми.
- •23. Магнітні кола. Їх види. ( неповне)!!!!
- •24. Закон Ома для магнітного кола.(неповне)
- •25.Електромагніти. Їх застосування. Розрахунок електромагніта. (неповне)
- •26. Параметри змінного струму.
- •27. Кола змінного струму: а) з активним опором, б) Індуктивним опором, в) Ємнісним опором.
- •2.Індуктивний опір в колі змінного струму.
- •3.Ємнісний опір в колі змінного струму.
- •28. Загальний випадок послідовного з’єднання з активним індуктивним та ємнісним опором.
- •29. Резонанс струмів.
- •30. Загальні випадки…
- •31. Потужність в колах змінного струму.
- •1.Активна потужність.
- •2.Реактивна потужність.
- •3.Повна потужність.
- •32. Отримання трифазної е.Р.С.
- •33. Коефіцієнт потужності та шляхи його підвищення.
- •34. Незв’язна і зв’язна трифазна система.
- •35. З’єднання обмотків генератора та споживачів у зірку.
- •36. З’єднання обмотків генератора та споживачів у трикутник.
- •37. Потужність трифазного кола.
- •38. Аварії в трифазних мережах.
- •39.Вибір схем з’єднань та отримання освітлювального та силового навантажень.
- •40. Необхідність використання трансформаторів.
- •41. Призначення трансформаторів та їх класифікація.
- •42. Будова однофазного трансформатора
- •43. Принцип дії однофазного трансформатора. Коефіцієнт трансформації трансформатора.
- •44.Рівняння трансформаторних е.Р.С.
- •45. Саморегулювання трансформатора.
- •46.Зварювальний трансформатор.
- •47.Зовнішня характеристика трансформатора.
- •48. Процентна зміна напруги трансформатор.
- •49. Трифазний трансформатора.
- •50. Заводська табличка трансформатора.
- •51.Автотрансформатор.
- •52. Вимірювальні трансформатори напруги та струми.
- •53. Потужність трансформатора.
- •54.Потужність, втрата потужність…
- •55. Електричний генератор та електричний двигун. Визначння.
- •56. Будова трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором.
- •57. Принцип роботи трифазного асинхронного двигуна з коротко замкнутим ротором.
- •58.Пуск, реверсування генератора обертання трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором.
- •59.Механічна характеристика трифазного асинхронного двигуна з коротко замкнутим ротором.
- •60.Потужність, втрати потужності та ккд при трифазному асинхронному двигуні з коротко замкнутим ротором. Його енергетична діаграма.
- •61.Будова та застосування однофазного асинхронного двигуна.
- •62. Будова, принцип роботи та застосування синхронних двигунів і синхронних генераторів.
- •63.Будова двигуна постійного струму.
- •64.Види двигунів постійного струму їх механічної характеристики та застосування.
- •65. Колекторний двигун змінного струму
- •66.Електроприводи:види, значення, схема.
- •67.Режими роботи електродвигунів.
- •68. Електрична апаратура.
- •69. Комутаційна апаратура.
- •70.Релейно-колекторне керування.
- •71. Релейно-контакторне керування з трифазним а.Д. За допомогою магнітного пускача.
- •72. Економія електроенергії.
- •73. Дія електричного струму на людину.
- •74.Фактори які впливають на ступінь електроураження людини.
- •75.Класифікація приміщень за електронебезпекою.
- •76. Засоби захисту людини від електроураження.
- •77. Заземлення.
- •78. Занулення.
- •79. Пристрої захисного відключення.
- •80. Система заземлення
- •1. Електричне коло, його складові. Види електричних кіл. Умови роботи електрокола.
- •2. Електричний опір та його провідність. Залежність їх від температури провідника.
62. Будова, принцип роботи та застосування синхронних двигунів і синхронних генераторів.
Синхронні генератори в залежності від типу обмотки статора можуть бути одно-, двох- і трифазними. Найбільше розповсюдження отримали трифазні генератори. На рис. 5.4 зображена електромагнітна схема такого генератора. Трифазна обмотка статора складається з трьох однофазних обмоток, рівномірно розподілених по статору і зсунутих в просторі на 1200 відносно один одного (рис. 5.4). Завдяки первинному двигуну, в якості якого використовуються турбіни (парові або гідравлічні), двигуни внутрішнього згорання або електродвигуни, ротор генератора приводиться в обертання з частотою n1.
Магнітне поле ротора, створене постійним струмом, підведеним на зажими И1-И2 обмотки збудження, перетинає провідники обмотки статора і наводить в її фазах ЕРС однакової величини і частоти, але зсунуті по фазі на 1200 відносно один одного. Частота наведеної ЕРС пропорційна частоті обертання ротора.
При підключенні до виводів С1, С2 і С3 обмотки статора навантаження (споживача енергії) Zн в колі генератора з’являться струми . Таким чином, синхронний генератор, споживаючи енергію первинного двигуна, віддає електричну енергію змінного струму.
ЕРС фази обмотки статора визначається виразом
Е1 = 4,44f1kw1Фw1, (5.3)
де kw1 — обмоточний коефіцієнт обмотки статора; Ф — обертовий магнітний потік ротора; w1 — число витків фази обмотки статора.
63.Будова двигуна постійного струму.
Нерухома частина машини, яка називається статором (індуктором), складається з циліндричної станини (ярма) 1, до якої болтами кріпляться головні полюси 2 і додаткові полюси 3. Для зменшення магнітних втрат (втрат потужності від вихрових струмів і на перемагнічування) головні полюси виготовляються з окремих стальних пластин. Додаткові полюси виготовляються суцільними або також набираються з пластин. На сердечниках головних полюсів розміщені котушки обмоток збудження 4, на додаткових полюсах – котушки 5 обмоток додаткових полюсів [1–4].
До ярма з обох торців болтами кріпляться підшипникові щити, в яких розташовані підшипники, що несуть вал 6 обертової частини машини, яка називається якорем. На валу закріплене осердя 7 якоря, який для зменшення магнітних втрат набирається з ізольованих одна від одної сталевих пластин. В пазах, розташованих на поверхні сердечника якоря, укладена обмотка 8. Обмотки якоря, збудження і додаткових полюсів виготовляють з мідних ізольованих проводів. Обмотка якоря складається з секцій, кінці яких приєднуються до розташованого на валу колектора 9.
Колектор – це циліндр, що складається з мідних пластин, ізольованих одна від одної і від вала. До колектора за допомогою пружин притискаються графітні або вуглеграфітні, або металографітні щітки 10. Вони розташовані в щіткотримачах, закріплених на траверсі.
Обмотка збудження машини живиться постійним струмом і призначена для створення основного магнітного поля, показаного на рис. 2.1 умовно за допомогою двох ліній магнітної індукції (зображені штриховою лінією).
Головні полюси закінчуються полюсними наконечниками 11, що призначені для отримання на більшій частині окружності якоря однакового повітряного зазору між сердечником якоря і головними полюсами.
Додаткові полюси призначені для зменшення іскріння під щітками.
За допомогою колектора і щіток обертова обмотка якоря з'єднується з зовнішнім електричним колом. Про інші важливі призначення колектора і щіток буде сказано далі. На рис. 2.1 показана машина постійного струму з двома головними полюсами. В залежності від потужності і напруги машини постійного струму можуть мати і більшу кількість полюсів. При цьому відповідно збільшується кількість комплектів щіток і додаткових полюсів. Кріплення машини до фундаменту або металоконструкції здійснюється за допомогою лап
