35. З’єднання обмотків генератора та споживачів у зірку.

Зіркою називається таке з'єднання, коли кінці фаз обмоток генератора (G) або опорів споживача (M)  з'єднуються в одну загальну точку, яка називається  нейтральною точкою або нейтраллю, а початки обмоток  приєднуються до лінійних проводів. Зірка позначається умовною позначкою Y.         Дроти, що з'єднують початки фаз генератора і приймача, називаються лінійними. Дріт, що з'єднує  дві нейтралі, називається нейтральним.

36. З’єднання обмотків генератора та споживачів у трикутник.

Трикутник  таке з'єднання, коли кінець першої фази з'єднується з початком другої фази, кінець другої фази з початком третьої, а кінець третьої фази з'єднується з початком першої. До місця з'єднань фаз підключаються лінійні дроти. Нульового дроту тут немає, а початок та кінець обмоток є. В даному випадку фазна напруга дорівнює лінійній.

37. Потужність трифазного кола.

Потужність трифазного кола при з’єднанні зіркою. Активні і реактивні потужності в кожній з фаз трифазної системи можна знайти за формулами:

P_A = U_A I_A cos φ_A       P_B = U_B I_B cos φ_B       P_C = U_C I_C cos φ_C

Q_A = U_A I_A sin φ_A       Q_B = U_B I_B sin φB       Q_C = U_C I_C sin φ_C

Загальна потужність трифазної системи (активна і реактивна) визначається сумою потужностей окремих фаз:

P = P_A + P_B + P_C; Q = Q_A + Q_B + Q_C.

При симетричному навантаженні: P_A = P_B = P_C = P_ф; Q_A = Q_B = Q_C = Q_ф; φA = φB = φC = φ. Тоді:

P = 3 P_ф = 3 U_ф I_ф cosφ       

Q = 3 Q_ф = 3 U_ф I_ф sin φ     

S =  3 U_ф I_ф

Ці формули визначають потужність трифазної системи через фазні струми і напруги.

Іноді буває зручніше вираховувати потужність через лінійні величини струмів і напруг. Враховуючи, що при з’єднанні зіркою

І_л = І_Ф і U_л =  √3 U_Ф, отримаємо

P =  √3 U_л I_л cos φ    

Q =  √3 U_л I_л sin φ    

S =  √3U_л I_л

Потужність трифазного кола при з’єднанні навантажень «трикутником». В цьому випадку потужність визначається за тими же формулами, що і при з’єднані «зіркою».

Потужність окремих фаз:

P_AB = U_AB I_AB cos φ_AB                             Q_AB = U_AB  I_AB sin φ_AB

P_BC = U_BC I_BC cos φ_BC                             Q_BC = U_BC I_BC sin φ_BC

P_CA = U_CA I_CA cos φ_CA                             Q_CA = U_CA I_CA sin φ_CA

Загальна потужність трифазної системи визначається сумою потужностей окремих фаз

Р = P_AB + P_BC + P_CA

Q = Q_AB + Q_BC + Q_CA

При симетричному навантаженні потужності окремих фаз рівні між собою, отже

Р = 3 Р_ф = 3 U_ф I_ф cos φ;           Q = 3 Q_ф = 3  U_ф I_ф  sin φ ;            S = 3  U_ф  I_ф

Враховуючи, що при з’єднанні «трикутником» U_л = U_ф і , можна отримати вирази потужностей через величини лінійних струму і напруги:

Р =  √3U_л  I_л cos φ

Q =√3U_л I_л sin φ

38. Аварії в трифазних мережах.

=(

39.Вибір схем з’єднань та отримання освітлювального та силового навантажень.

=(

40. Необхідність використання трансформаторів.

Трансформа́тор — пристрій для перетворення параметрів (амплітуд і фаз) напруг і струмів^[1]

Трансформатор (від лат. Transformo — перетворювати) — статичний електромагнітний пристрій, що має дві або більше індуктивно зв'язані обмотки і призначений для перетворення за допомогоюелектромагнітної індукції однієї або кількох систем (напруг) змінного струму в одну або декілька інших систем (напруг) змінного струму без зміни частоти системи (напруги) змінного струму^[2].

Трансформатори широко застосовуються в лініях електропередач, в розподільних та побутових пристроях. Передача електроенергії відбувається з меншими втратами при високій напрузі й малій силі струму. Тому, зазвичай лінії електропередач є високовольтними. Водночас побутові й промислові машини вимагають великої сили струму й малої напруги, тому перед споживанням електроенергія перетворюється в низьковольтну. Трансформатори знайшли застосування також у різних випрямних, підсилювальних, сигналізаційних та інших пристроях.

Коефіцієнт корисної дії сучасних трансформаторів, особливо підвищеної потужності, вельми високий і досягає значень 0,95…0996.

40Трансформа́тор — пристрій для перетворення параметрів (амплітуд і фаз) напруг і струмів^[1]

Трансформатор (від лат. Transformo — перетворювати) — статичний електромагнітний пристрій, що має дві або більше індуктивно зв'язані обмотки і призначений для перетворення за допомогоюелектромагнітної індукції однієї або кількох систем (напруг) змінного струму в одну або декілька інших систем (напруг) змінного струму без зміни частоти системи (напруги) змінного струму^[2].

Трансформатори широко застосовуються в лініях електропередач, в розподільних та побутових пристроях. Передача електроенергії відбувається з меншими втратами при високій напрузі й малій силі струму. Тому, зазвичай лінії електропередач є високовольтними. Водночас побутові й промислові машини вимагають великої сили струму й малої напруги, тому перед споживанням електроенергія перетворюється в низьковольтну. Трансформатори знайшли застосування також у різних випрямних, підсилювальних, сигналізаційних та інших пристроях.

Коефіцієнт корисної дії сучасних трансформаторів, особливо підвищеної потужності, вельми високий і досягає значень 0,95…0996.