5. Продовження операції

Незважаючи на те, що операція по форсуванню Дарданелл провалилася, союзне командування не припинило бойові дії. За новим планом англо-французького командування на півострів Галліполі необхідно було висадити десант, щоб піхотні підрозділи захопили берегові батареї і флот зміг прорватися до Константинополя. Для висадки на Галліполі було вирішено залучити англійські, австралійські, новозеландські, індійські і французькі війська. Всього загальна чисельністю десанту становила близько 81 000 чоловік і 178 гармат.

Однак і германо-турецьке командування розуміло, що союзники готують десант на Галліполі. Була сформована нова 5-а армія для захисту Дарданелл. Вся система турецької оборони була посилена, чисельність османських військ в зоні проток була збільшена.

6. Висадка десанту

25 квітня 1915 союзники почали висадку десанту на півострів Галліполі в районі мису Хеллес. Узбережжя півострова було поділено на кілька пляжів: Y, X, W, V, S. Висадившись на пляжі Y, британські війська почали рух до Критий і до пляжу X, щоб увійти в зіткнення з британськими військами, які висаджувалися там. Однак до середини дня англійські загони зазнали атаки османських підрозділів 9-ї піхотної дивізії. 26 квітня, зазнавши великих втрат у боях з турками, британські відійшли до узбережжя і були посаджені на судна. Незважаючи на це, своїми активними діями на пляжі Y британці сприяли успіху на головних напрямках десантування.

На пляжі S британці мали також лише демонстративні завдання, проте частини 29-ї піхотної дивізії, висадившись, швидко захопили позиції турків на пляжі. Окопавшись, британці вистояли проти відповідних контратак османських військ. Головний десант мав висаджуватися на пляжі V. Однак тут турки мали сильно укріплені позиції і, коли почалося десантування, британці потрапили під шквальний кулеметний вогонь. Однак все ж частина сил змогла висадитися і залягти на березі. Османські війська в свою чергу отримали підкріплення, і положення англійців стало критичним.

На пляжах W та X британці при висадці також понесли величезні втрати. Однак до 9 години ранку їм все ж вдалося висадити досить сил, щоб взяти передові османські позиції. Після цього британські війська пішли на з'єднання з частинами, що висадилися на пляжі V, проте зазнали відчутних втрат через фугасів і дротяних загороджень. Після цього, відбивши запеклі контратаки турків, англійці зуміли закріпитися на березі, однак далі просунутися не змогли.

Висадку у Габа-Тепе здійснювали частини АНЗАК. Висадившись, австралійці й новозеландці захопили передові турецькі позиції. Однак османські війська, які отримали підкріплення зі складу 19-ї дивізії, чинили шалений опір. Командувач Ессад-паша прийняв рішення кинути всю 19-ю дивізію проти висадилися британців. 12000 солдатів і офіцерів АНЗАК, висадившись і при цьому не маючи можливості просунутися вперед, перебували на території площею 1500 X 500 м, несучи важкі втрати. Однак незважаючи на це висадка нових частин АНЗАК тривала. Вогонь турецької артилерії знищив велику кількість шлюпок, а висадилися війська за 25 квітня відбили 5 турецьких контратак.

На азіатському березі висадилися французькі війська. У перший день французам вдалося взяти 2 села, однак підоспілі частини 3-й турецької дивізії зупинили просування французів. Проте незабаром було ухвалено рішення залишити азіатський берег. Французькі війська були назад посаджені на кораблі і перевезені на європейський берег.

Після першого дня десантної операції втрати союзників були величезні: близько 18 000 чоловік. 5-а османська армія практично повністю виконала своє завдання. Для того щоб остаточно скинути десанти противника в морі, османському командуванню не вистачало коштів. Бойовий загін добровольців з ще нейтральною тоді Греції очолювавГіпаріс, Павлос. Разом з англійськими частинами на півострів висадився і " Сіонський загін погоничів мулів "(" Zion Mule Corps "), сформований з добровольців-євреїв для спільної з англійцями боротьби з Османською імперією. Згодом він став ядром Єврейського легіону.