Опис приладу

Віскозиметр ВУ (рис. 1.2) складається з резервуару 6 для випробовуваної рідини і ванни 4, що є термостатом для підтримки необхідної температури.

Резервуаром для випробовуваної рідини служить циліндричний латунний резервуар з розширеною верхньою частиною і дном у вигляді кульового сегменту.

На внутрішній стінці резервуару на одному рівні від дна і на рівній відстані один від одного укріплені три зігнутих під прямим кутом загострених латунних штифта 5, вістря яких служать показниками граничного рівня рідини, що наливається в резервуар, а також показником горизонтальної установки приладу.

До дна резервуару в його центрі із зовнішнього боку припаяна стічна трубка 3, що калібрується. Резервуар закривається порожнистою латунною кришкою 11 з двома наскрізними отворами, з яких бічне служить для установки термометра 9, який заміряє температуру випробовуваної рідини, а центральне – для стрижня 10, що закриває отвір стічної трубки. Стрижень, виготовлений з дерева твердої породи, верхня частина його поміщена в металеве оправляння, яке має пристосування для утримання стрижня в підведеному стані.

Рисунок 1.2  Віскозиметр типу ВУ

Резервуар зміцнюється спеціальними розпірками в центрі алюмінієвої ванни, забезпеченої затиском 7 для кріплення термометра 8, що служить для виміру температури у ванні, і кронштейном 12 для мішалки 13, що служить для змішування рідини термостата, яка заливається у ванну (води або мастила). Ванна 4 з прикріпленим в ній резервуаром 6 встановлюється на металеву триногу 2, дві ніжки якої забезпечені регулювальними гвинтами для установки приладу в горизонтальне положення.

В верхньому кільці триноги 2 вмонтовано електронагрівальний прилад 14 на 220В і потужністю 500Вт.

Нагрівання ванни регулюється дротяним реостатом, що включається послідовно електронагріваючим елементом. Об'єм випробовуваної рідини, яка витікає через стічну трубку віскозиметра, вимірюється мірною колбою 15.

5 Хід виконання роботи:

5.1 Знайомство з віскозиметром типу ВУ.

5.2 Проведення досліду.

Перед кожним визначенням умовної в'язкості резервуар віскозиметра і його стічну трубку ретельно промивають чистим профільтрованим легким бензином і просушують повітрям.

Випробовувану рідину, заздалегідь підігріту вище за температуру визначення, заливають в резервуар, стічний отвір якого щільно закритий стрижнем.

При зачиненому стічному отвору не можна сильно натискати на стрижень, оскільки це призводить до швидкого його зносу.

Рівень налитої рідини має бути декілька вище за вістріє штифта.

У ванну віскозиметра наливають воду або мастило, нагріте до температури, декілька вище вказаної температури визначення.

Температуру рідини, залитої в резервуар, доводять точно до заданої температури, витримують її впродовж 5 хвилин з відхиленнями, що не перевищують  0,2 С.

Після цього замінюють відповідну температуру рідини у ванні (зазвичай на 0,2-0,5 С вище за температуру випробовуваної рідини). Необхідно почекати 5 хвилин, швидко вийняти стрижень і одночасно натиснути кнопку секундоміра.

Коли рідина у вимірювальній колбі дійде точно до мітки, відповідної 200 мл| (піна не враховується) секундомір зупиняють і записують час витікання рідини з точністю до 0,2 сек.

Далі, змінюючи температуру випробовуваної рідині, повторюють весь дослід| в такому ж порядку.

Всього роблять 5 – 6 замірів при різних температурах. Отримані результати записують в протокол випробувань (табл. 1.1).

5.3 Обробка результатів досліду.

Умовна в'язкість ВУ⁰ визначається за формулою

, (1.3)

де Т_ж  час витікання випробуваної рідини при заданої температурі;

Т_о  час витікання 200см³ дистильованої води, дорівнює 51,5с.

Швидкість витікання випробовуваної рідини визначається за формулою

, (1.4)

де U – об'єм випробовуваної рідини, дорівнює 200см³;

Т_ж  час витікання випробуваної рідини при заданої температурі.

Кінематичний коефіцієнт в’язкості визначається за формулою

, (1.5)

де  умовна в’язкість.

Одиниці виміру .

5.4 Побудова графіку залежності

Отримані результати записуються в протокол випробувань (табл.1.1). По цим даним будується крива зміни кінематичного коефіцієнта в’язкості в залежності від температури .

Таблиця 1.1  Протокол випробувань

№ п/п	t, 0C	Час витікання 200 см3;Тж с	ВУ0	м2/с	V, см/c
1
2
3
4
5

Рисунок 1.2 – Графік залежності кінематичного коефіцієнта в'язкості від температури