
- •Потокові лінії і класифікація устаткування кондитерського виробництва
- •15.1. Класифікація потокових ліній
- •15.2. Машинно–апаратурні схеми потокових ліній
- •15.3. Технологічний розрахунок потокових ліній
- •15.4. Класифікація технологічного устаткування
- •Глава 16 у статкування для нагрівання, розчинення і уварювання
- •16.1. Призначення і класифікація
- •16.2. Сироповарильні станції
- •16.3. Розрахунок сироповарильних станцій
- •16.4. Устаткування для уварювання розчинів
- •16.5. Розрахунок устаткування для уварювання розчинів
- •Устаткування для охолодження кондитерських мас і виробів
- •17.1. Призначення і класифікація
- •17.2. Охолоджуючі машини з водяним охолодженням
- •17.3. Охолоджуючі машини з повітряним охолодженням
- •17.4. Розрахунок охолоджуючих машин
- •17.5. Помадозбивальні машини
- •17.5.1. Властивості помади
- •17.5.2. Призначення і класифікація помадозбивальних машин
- •17.5.3. Будова і принципи дії помадозбивальних машин
- •17.5.4. Розрахунок помадозбивальних машин
- •Глава 18 у статкування для отримання чистих фракцій сировини, напівфабрикатів і виробів
- •18.1. Призначення і класифікація
- •18.2. Будова і принципи дії машин для отримання чистих фракцій
- •18.3. Розрахунок машин для отримання чистої фракції
- •18.4. Апарати для обжарювання бобів какао, горіхів та олійного на- сіння
- •Глава 19 м ашини для подрібнення сировини і напівфабрикатів
- •19.1. Призначення і класифікація
- •19.2. Будова і принцип дії подрібнювальних машин
- •19.3. Розрахунок подрібнювальних машин
- •Глава 20 у статкування для отримання однорідних кондитерських мас і джгута із них
- •20.1. Призначення і класифікація машин для отримання однорідних мас
- •20.2. Будова і принципи дії машин для отримання однорідних мас
- •20.3. Розрахунок машин для отримання однорідних мас
- •20.4. Устаткування для отримання джгута з аморфної кондитерської маси
- •20.5. Розрахунок машин для отримання джгута
- •Глава 21 у статкування для отримання масла какао та формування заготовок печива
- •21.1. Устаткування для отримання масла какао випресовуванням
- •21.2. Розрахунок пресів для отримання масла какао
- •21.3.Устаткування для формування заготовок печива штампуванням
- •21.4. Розрахунок машин для формування заготовок печива
- •Глава 22 м ашини для формування цукерок і карамелі
- •22.1. Машини для формування цукерок методом різання
- •22.2. Розрахунок різальних машин
- •22.3. Ріжучі і штампувальні машини для карамелі
- •22.4. Розрахунок карамелеформуючих машин
- •Глава 23 м ашини для формування виробів випресовуванням, відливанням і покриття корпусів цукерок глазуррю
- •23.1. Машини для формування виробів випресовуванням
- •23.1.1. Призначення і класифікація
- •23.1.2. Будова і принцип дії формуючих машин з неперервним випресовуванням маси
- •22.1.3. Відсаджувальні машини
- •23.1.4. Розрахунок машин для формування виробів методом випресо- вування
- •23.2. Устаткування для формування заготовок і виробів відливкою
- •23.2.1. Призначення і класифікація
- •23.2.2. Устаткування для формування шоколадних виробів
- •23.2.3. Розрахунок машин для формування шоколадних виробів відливкою
- •23.2.4. Устаткування для відливки цукерок
- •23.2.5. Агрегати і машини для глазурування корпусів цукерок та ін- ших виробів
- •23.3. Розрахунок машин для відливки і глазурування корпусів цукерок
- •Глава 24 у статкування для пакування кондитерських виробів
- •24.1. Призначення і класифікація
- •24.2. Види пакування кондитерських виробів
- •24.3. Пакувальні матеріали
- •24.4. Загортальні автомати і класу
- •24.5. Загортальні автомати іі класу
- •24.6. Пакувальні машини ііі класу
- •24.7. Розрахунок пакувальних автоматів
- •Глава 25 у мови експлуатації технологічного устаткування
- •25.1. Зношування і змащування деталей машин, що стикуються між собою
- •25.2. Рідкі змащувальні матеріали
- •25.3. Консистентні (пластичні) мастила
- •25.4. Тверді мастила
25.1. Зношування і змащування деталей машин, що стикуються між собою
Зношування стикованих між собою деталей машини після пуску в роботу можна розділити на три етапи.
На першому етапі, – етапі приробки деталей, у початковий період роботи машини відбувається зношування шершавостей контактуючих деталей, тобто їх притирання. Інтенсивність зношування при притиранні залежить від якості по-верхонь деталей після їх механічної обробки, величини навантаження і якості та своєчасності змащування. При цьому шершавості деталей у зоні контакту зменшується до робочої, збільшується міцність матеріалу поверхні за рахунок його структурних змін і збільшення площі контакту з поверхнею другої деталі. Тому для зменшення величини зношування деталей в період приробітки велике значення має величина навантаження і якість термічної обробки деталі. Якщо потужність під час приробітки деталей стає стабільною це означає, що період приробітки, деталей закінчився. Наступає другий етап роботи машини, – етап нормальної експлуатації.
В період нормальної експлуатації відбувається природне зношування де-талей, яке не залежить від якості поверхні деталей, а визначається властивостя-ми матеріалу поверхонь, які труться між собою. Швидкість зношування у цей період, при своєчасному змащуванні мінімальна і є постійною, або близькою до неї.
У цей період зношування відбувається поступово, пропорційно тривалос-ті роботи машини до тих пір, поки зазор між поверхнями не збільшиться до ве-личини більше допустимої для нормальної роботи машини. При такому зазоро-ві з’являються вібрації, ударні навантаження, підвищення температури, виті-кання мастила та інші явища, що порушують нормальну роботу машини. Швид-кість зношування починає швидко збільшуватись, переходить у недопустимо швидке зношування. Наступає аварійне зношування машини.
При аварійному зношування зазори між поверхнями збільшуються насті-льки, що нормальна експлуатація машини неможлива і може призвести до ава-рії незалежно від якості і своєчасності змащування. Для подальшої експлуатації машини потрібна заміна контактуючих деталей. Якщо контактуючі деталі скла-дні по конструкції і дорогі, то конструктори передбачають установу підшипни-ків, або втулок, які легко замінити при їх зношуванні. У даному випадку прово-дять той чи інший вид ремонту машини. Для цієї мети на підприємствах перед-бачена система планово–попереджувального ремонту, яка виконується служ-бою головного механіка.
Для зменшення зношування і збільшення тривалості періоду нормальної експлуатації машини необхідно своєчасно і правильне змащування контакту-ючих поверхонь.
Змащування в машинах має багатоцільове призначення. Воно попереджує безпосередній контакт (сухе тертя) поверхонь, які труться, виносить із зони контакту продукти зношування, і шкідливі домішки, а також охолоджує повер-хні тертя. Змащування дозволяє в десятки разів зменшити опір тертя, у тисячі разів зменшити зношування деталей. Для цього мастило повинне бути вибране таким, щоб воно забезпечувало відсутність контакту між поверхнями, тобто рі-динне або напіврідинне тертя. Для цього потрібно, щоб вибране мастило забез-печувало товщину його шару більшу за сумарну висоту мікро нерівностей кон-тактуючих поверхонь. Звідси виходить, що чим менша висота нерівностей тим меншою може бути товщина шару мастила.
Товщина шару мастила у зазорі між поверхнями тертя залежить від його властивостей, величини навантаження у зоні контакту, відносної швидкості по-верхонь, і температури в зоні контакту.
В залежності від властивостей мастила бувають: рідкі (в’язкі), консистен-тні (пластичні) і тверді (порошкоподібні). Окрему групу складають самозмазу-вальні матеріали і мастила спеціального призначення (прироблювальні та обка-точні).