
- •Потокові лінії і класифікація устаткування кондитерського виробництва
- •15.1. Класифікація потокових ліній
- •15.2. Машинно–апаратурні схеми потокових ліній
- •15.3. Технологічний розрахунок потокових ліній
- •15.4. Класифікація технологічного устаткування
- •Глава 16 у статкування для нагрівання, розчинення і уварювання
- •16.1. Призначення і класифікація
- •16.2. Сироповарильні станції
- •16.3. Розрахунок сироповарильних станцій
- •16.4. Устаткування для уварювання розчинів
- •16.5. Розрахунок устаткування для уварювання розчинів
- •Устаткування для охолодження кондитерських мас і виробів
- •17.1. Призначення і класифікація
- •17.2. Охолоджуючі машини з водяним охолодженням
- •17.3. Охолоджуючі машини з повітряним охолодженням
- •17.4. Розрахунок охолоджуючих машин
- •17.5. Помадозбивальні машини
- •17.5.1. Властивості помади
- •17.5.2. Призначення і класифікація помадозбивальних машин
- •17.5.3. Будова і принципи дії помадозбивальних машин
- •17.5.4. Розрахунок помадозбивальних машин
- •Глава 18 у статкування для отримання чистих фракцій сировини, напівфабрикатів і виробів
- •18.1. Призначення і класифікація
- •18.2. Будова і принципи дії машин для отримання чистих фракцій
- •18.3. Розрахунок машин для отримання чистої фракції
- •18.4. Апарати для обжарювання бобів какао, горіхів та олійного на- сіння
- •Глава 19 м ашини для подрібнення сировини і напівфабрикатів
- •19.1. Призначення і класифікація
- •19.2. Будова і принцип дії подрібнювальних машин
- •19.3. Розрахунок подрібнювальних машин
- •Глава 20 у статкування для отримання однорідних кондитерських мас і джгута із них
- •20.1. Призначення і класифікація машин для отримання однорідних мас
- •20.2. Будова і принципи дії машин для отримання однорідних мас
- •20.3. Розрахунок машин для отримання однорідних мас
- •20.4. Устаткування для отримання джгута з аморфної кондитерської маси
- •20.5. Розрахунок машин для отримання джгута
- •Глава 21 у статкування для отримання масла какао та формування заготовок печива
- •21.1. Устаткування для отримання масла какао випресовуванням
- •21.2. Розрахунок пресів для отримання масла какао
- •21.3.Устаткування для формування заготовок печива штампуванням
- •21.4. Розрахунок машин для формування заготовок печива
- •Глава 22 м ашини для формування цукерок і карамелі
- •22.1. Машини для формування цукерок методом різання
- •22.2. Розрахунок різальних машин
- •22.3. Ріжучі і штампувальні машини для карамелі
- •22.4. Розрахунок карамелеформуючих машин
- •Глава 23 м ашини для формування виробів випресовуванням, відливанням і покриття корпусів цукерок глазуррю
- •23.1. Машини для формування виробів випресовуванням
- •23.1.1. Призначення і класифікація
- •23.1.2. Будова і принцип дії формуючих машин з неперервним випресовуванням маси
- •22.1.3. Відсаджувальні машини
- •23.1.4. Розрахунок машин для формування виробів методом випресо- вування
- •23.2. Устаткування для формування заготовок і виробів відливкою
- •23.2.1. Призначення і класифікація
- •23.2.2. Устаткування для формування шоколадних виробів
- •23.2.3. Розрахунок машин для формування шоколадних виробів відливкою
- •23.2.4. Устаткування для відливки цукерок
- •23.2.5. Агрегати і машини для глазурування корпусів цукерок та ін- ших виробів
- •23.3. Розрахунок машин для відливки і глазурування корпусів цукерок
- •Глава 24 у статкування для пакування кондитерських виробів
- •24.1. Призначення і класифікація
- •24.2. Види пакування кондитерських виробів
- •24.3. Пакувальні матеріали
- •24.4. Загортальні автомати і класу
- •24.5. Загортальні автомати іі класу
- •24.6. Пакувальні машини ііі класу
- •24.7. Розрахунок пакувальних автоматів
- •Глава 25 у мови експлуатації технологічного устаткування
- •25.1. Зношування і змащування деталей машин, що стикуються між собою
- •25.2. Рідкі змащувальні матеріали
- •25.3. Консистентні (пластичні) мастила
- •25.4. Тверді мастила
24.4. Загортальні автомати і класу
Принцип дії загортальних автоматів І класу розглядатимемо на прикладі машин для загортання виробів “у конверт” або “у пачку”. Ці автомати викорис-товують для загортання плиткового шоколаду, батончиків, солодких плиток типу “Пальма”, печива і вафель.
Схема автомату для загортання плиткових виробів “у конверт” наведена на рис. 130. Плитки вручну (або транспортером) укладають на транспортер ви-робів 1, який подає їх до штовхача 2. Штовхачем 2 плитка напрямляється на підіймальний столик 3, що знаходиться у нижчому положенні (операція І). Сю-ди ж механізмом щипців 5 подається обгортка (етикетка і фольга) і укладається над виробом (операція ІІ). Фольга розмотується з рулону 6 механізмом розмот-ки 7, а етикетка виймається з магазина 8 за допомогою вакуум–присосків. Під час подачі обгортки фольга відрізається ножицями, а на ліву сторону етикетки наноситься клей. Після цього опускається верхній притискувач 4 і притискує обгортку до плитки (операція ІІІ). Далі столик 3 разом з притискачем 4 підій-мають плитку уверх і проштовхують її крізь загортальну рамку 9 (операція ІV), котра обгортає виріб з п’яти сторін, залишаючи відкритою тільки нижчу сторо-ну, і трішки підгинає утворені при цьому ріжки обгортки (зображення у ізо-метрії біля цифри ІV). Торцеві підгиначі 10, виконуючи рух до виробу, підги-нають вузькі стулки обгортки і підтримують його після опускання столика 3 униз (операція V). Після цього підгинач 11 підгинає задню довгу стулку обгор-тки, підгиначі 10 відводяться у вихідне положення (операція VІ), а штовхач 12 зіштовхує виріб на стіл 13 з притискувачем 14, під час проходження під яким схоплюється клей (операція VІІ). У кінці столу 13 за допомогою стекера 15 ви-роби укладаються ребром на транспортер 16 з боковими пригладжуючими щітками, який виводить їх з машини для укладання у коробки.
У автоматах для загортання печива і вафель транспортер 1 має комірки, у які механізмом живлення подається необхідна кількість виробів, що утворюють купку заданих розмірів. Крім того, у них відсутні стекери виробів, тому що тов-
щина пачки у даному випадку не дуже відрізняється від її ширини. Печиво або вафлі вручну подаються у магазин механізму живлення. У нашій країні загорта-ються плитковий шоколад масою 100, 50, 30 і 18 і батончики масою 50 г. Для цього використовують автомати марок ЕЕ-3, У-460, ЛУ-3 фірми “Шокопак” (Німеччина) продуктивністю 60–120 шт/хв., 2160/S фірми GD (Італія) (до 130 шт/хв.), а також деяких інших фірм (наприклад, машини ВВ “Сапал” і NTN продуктивністю 150–160 шт/хв.), а для загортання печива і вафель використо-вуються машини И8-ШЗБ заводу “Київпродмаш” (Україна); ЛУ-К, К-467, У-5 фірми “Шокопак” (Німеччина) і АКМА-779-С фірми “АКМА” (Італія), про-дуктивністю 60–100 шт/хв. Печиво і вафлі загортають у пачки масою 50, 100 і 200 г.
Більш детальні технічні характеристики деяких пакувальних автоматів наведені у табл. 55.
24.5. Загортальні автомати іі класу
Автомати ІІ класу набули найбільшого поширення у кондитерській про-мисловості для загортання більшості дрібноштучних виробів, пакування їх у коробки і пакети, а також для пакування порошковидної продукції у пакети з паперу або полімерної плівки. У цих автоматах вироби переміщуються з зу-пинками і займають послідовно декілька позицій, у яких виконуються одночас-но різні операції. Вироби у машинах переміщуються за допомогою роторів,
Таблиця 55
Tехнічні характеристики пакувальних автоматів I класу
Показники |
Тип або марка машини |
||||||
У-460 |
ЕЕ-3 |
2160/В |
К-467 |
У-5 |
ЗПБ |
||
Виробник |
Німеччина “Шокопак” |
Італія GD |
Німеччина “Шокопак” |
Україна “Київхарчомаш” |
|||
Вироби |
Плитковий шоколад |
Печиво |
|||||
Продуктивність, шт/хв. |
До 160 |
80–120 |
До 130 |
60 |
65–70 |
60 |
|
Маса виробів, кг |
0,05 |
0,1 |
0,01–0,125 |
|
|
|
|
Розміри, мм: виробів
пачок |
125×65×6 – |
160×78×10 – |
60×20×5; 175×80×10 – |
58×58×7; 75×58×7 118×60×37; 118×76×37 |
58×58×7
– |
58×58×7; 75×58×7 176×60×37; 176×77×44 |
|
Кількість стосиків у пачці, шт. |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
3 |
|
Кількість виробів у стосику, шт. |
1 |
1 |
1 |
5 |
5 |
5 і 6 |
|
Електродвигун: потужність, кВт, частота обертання, об/хв. |
1,0 1410 |
0,9 915 |
0,74 – |
1,6 915 |
1 915 |
1,7 913 |
|
Габаритні розміри, мм: довжина ширина висота |
2000 1400 1300 |
2450 2600 1300 |
1900 1400 – |
3100 2500 1750 |
2400 2000 1600 |
5430 2580 1730 |
|
Маса, кг |
850 |
1070 |
1200 |
2100 |
60 |
1660 |
стрічкових або ланцюгових транспортерів. Машини можуть мати транспортні ротори як з вертикальною, так і горизонтальною віссю обертання. Ротори з го-ризонтальною віссю обертання називають револьверними головками.
Найбільшого поширення набули автомати для загортання виробів “у пе-рекрутку” і “у носик”.
Розглянемо принцип дії автоматів для загортання виробів “у перекрутку” на прикладі машин ЕУ-3, ЕУ-4 (рис. 131) фірми “Шокопак” (Німеччина) з револьверною головкою і горизонтальним подавальними ротором (диском). Ви-роби (карамель) завантажують у живильний бункер 1, з якого вони подаються вібролотком 2 на диск 3 з комірками, що обертається з зупинками. Комірки мають розміри і форму, близьку до розмірів і форми виробів і призначені для їх орієнтації. Під дією відцентрових сил і конічної поверхні диска карамель запов-нює його комірки. Якщо карамель погано зорієнтована, то вона орієнтується або викидається з комірки обертовою щіткою 4. Диск подає вироби на підійма-льний столик 5 (операція І). Сюди ж з рулонів 6, за допомогою механізмів регулювання швидкості розмотування 16 і розмотувальних валиків 7 подається
і розташовується над виробом 15 (операція ІІ) обгортка, яка відрізається ножи-цями 8. Підіймальний столик 5 підіймає виріб разом з обгорткою (операція ІІІ) у губки за-тискачів 10 револьверної головки, при цьому виріб обгортається з трьох боків обгорткою (операція ІV). Губки 10 затискують цукерку, а столик 5 опускається униз (операція V). Після цього рухомий підгинач 9 підгинає задній довгий кінець обгортки (операція VІ), а передній підгинається нерухомим підгиначем 11 під час обертання револьверної головки (операція VІІ). Цукерка стає загорнутою у трубку. Далі цукерка напрямляється до губок загортальної головки 12, які захоплюють кінці трубки і, обертаючись, перекручують їх. Щоб запобігти розривові обгортки, губки 12 під час перекручування її кінців сходя-ться (операція VІІІ). Далі револьверна головка повертається до виштовхувача 13, губки 12 розходяться, загорнутий виріб 15 виштовхується з них, по лотку 14 виводиться з автомата і подається на групове упаковування у пакети або у ко-роби.
На базі цих автоматів розроблені автомати ЕУ-5, ЕУ-7 для загортання м’яких цукерок “у перекрутку”, а також автомати ЕЛ-5 і ЕЛ-8 для загортання цукерок і карамелі “у носик”. Автомати для загортання цукерок відрізняються від автоматів для карамелі розмірами робочих органів і живильниками виробів. Замість вібраційного у цих машинах установлюють стрічковий живильний тра-нспортер. Продуктивність загортальних автоматів для карамелі 300–400 шт/хв., а для цукерок 160–350 шт/хв.
Київським заводом “Продмаш” випускаються автомати ІЗМ–1 і ЗКЦА, призначені для загортання ірису, льодяникової карамелі і цукерок “у перек-рутку” і ІЗМ-2 для загортання ірису і льодяникової карамелі у обгортку з носи-ками, загнутими на виробові продуктивністю до 600 (ІЗМ-1 і ІЗМ-2) і до 250 шт/хв. (ЗКЦА).
Потужність двигунів загортальних машин коливається від 0,75 до 2,8 кВт в залежності від продуктивності.
Принцип дії автоматів для загортання карамелі і цукерок “у носик” розг-лянемо на прикладі машин ЕФ-2 і ЕФ-3 фірми “Шокопак” (Німеччина) (рис. 132). Вироби подають на живильний стіл 1 з диском 2, який має комірки, у які за допомогою вібраційно–дискового живильника (або вручну) подають вироби. Вироби диском 2 подаються до пуансона 7 (операція І). Механізмом розмотки 4 з рулонів 5 розмотується двошарова обгортка, яка за допомогою щіпців 6 протягується на розмір, орієнтується над виробом і відрізається ножицями 23 (операція ІІ). Після цього опускається верхній пуансон 8 і притискує обгортку до виробу, а щіпці відводяться у вихідне положення (операція ІІІ). Пуансони підіймають виріб крізь рамку 3 у губки 10 загортальної каруселі 13, які сходяться і захоплюють виріб 20, обгорнутий з трьох боків (операція ІV). Далі нижчий і верхній пуансони розходяться; а підгинач 9 підгинає задній довгий кінець обгортки (операція V), а передній підгинається нерухомою напрямною 12 під час обертання каруселі (операція VІ). До цього моменту операції, ви-конувані машиною, повторюють операції, виконувані машинами ЕУ-3, ЕУ-4, ЕУ-5, ЕУ-7 (порівняйте з рис. 131). На відміну від означених машин, у машинах ЕФ-2 і ЕФ-3 цукерка подається у підгинальну станцію, де губки 10 розходяться, підгинач 14 і два підгиначі 15 підгинають поздовжній кінець і нижні торцеві кінці прямокутної трубки обгортки (операція VІІ). Губки 10 знову сходяться і захоплюють виріб. Горизонтальний подвійний підгинач 16 підгортає задні кінці носиків (операція VІІІ), а їх передні кінці підгинаються нерухомими напрямни-ми 17 під час обертання каруселі (операція ІХ). Далі карусель подає цукерки 20 під пресуючі лапки 19, які опресовують носики, щоб ті не розкривались (опера-
ція Х), після чого над лотком 22 губки каруселі розкриваються за допомогою ме ханізму 21, загорнутий виріб виштовхується на лоток і виводиться з машини.
Машини марок ЕЛ-5 і ЕЛ-8 мають такий же принцип дії спочатку, як ЕУ-3, ЕУ-5, а вкінці – як ЕФ-2 і ЕФ-3.
Як видно з технічних характеристик (табл. 56), машини другого класу ма-ють значно більшу продуктивність, ніж машини І класу, завдяки розподілу опе-рацій між окремими позиціями.
Машини для пакування дрібноштучних виробів у рукавні пакети розгля-немо на прикладі автомата ДА-2РС, схема якого без елеватора для подачі виро-бів показана на рис. 133,а. Вироби ковшовим елеватором подаються у живиль-ну воронку 1 дозатора 2, який видає порції виробів заданої маси у трубу 4 ру-кавоутворювача 5. У цей час плівка (поліетиленова, целофанова) напрямляється у рукавоутворювач 5 (спочатку заправляється вручну) і складається так, що ут-ворюється рукав, зварювання поздовжнього шва якого відбувається за допомо-гою підігрітого притискувача 6, який притискує плівку до труби, зварює поз-довжні кінці рукава і відводиться у вихідне положення. Після цього поперечні притискувачі 7, один з яких підігрівається, а другий має ніж 8, сходяться, зва-рюють поперечний шов, опускаються вниз на довжину пакета (вона регулю-ється), відрізають попередній пакет, розходяться, і повертаються у верхнє поло-
ження. Одночасно дозатор подає порцію виробів, притискувач 6 зварює поз-довжній шов, поперечні притискувачі сходяться і процес повторюється. Готові пакети транспортером подаються на упаковування у короби.
Продуктивність автомата ДА-2РС обмежується міцністю плівки.
Для пакування виробів (цукерок, пастили) Київським науково–дослідним інститутом УКРНДІХарчомаш розроблені машини А2-ШАВ і А2-ШУА для цу-керок і пастили, які мають приблизно однаковий принцип дії (рис. 133,б).
Закриті коробки закладають у магазин 10, звідкіля вони по одній вийма-ються ланцюговим транспортером 1 подаються на крок, де механізмом 11 за до-помогою вакуум–присосків знімається кришка і кладеться боком на транспор-тер кришок 12. Далі розкрита коробка напрямляється під механізм 14 для укла-дання у неї цукерок. У коробку механізмом 13 подається салфетка і відрізається ножицями, а вакуум-присосками механізму 14 – порція цукерок, яка забираєть-ся зі столика 17. Цукерки на столик 17 подаються багатострічковим транспор-тером 15, де за допомогою виступаючих вузьких ножів, що проходять між стрічками, орієнтуються у поздовжньому напрямку і подаються на багато струмковий вібролоток 16, а з нього на стіл 17. Під час подальшого руху короб-ки вільний кінець салфетки підгинається і закриває вироби зверху, після чого відбувається контроль маси коробки за допомогою вагового механізму 18. Як-що маса коробки не відповідає номінальному значенню, то штовхачем 19 вона зіштовхується на транспортер браку 21. Коробки, які відповідають номіналу. подаються на стіл 20, де вони вручну накриваються кришками, що подаються транспортером 12. Продуктивність указаних машин 14–16 коробок/хв.
Слід відзначити також, що фірмами Німеччини, Франції, Італії, Англії ви-готовляються лінії різної продуктивності для укладання цукерок, шоколаду “Асорті” та ін. у коробки з корексом і без нього. Наприклад, лінія “Лакопак С” фірми “Льош” (Німеччина) має продуктивність більше 30 шт/хв.
Для пакування порошковидних продуктів (какао–порошок, цукрова пудра та ін.) найбільшого поширення набули карусельні автомати АП-1Б, АП2-Б Во-ронезького заводу продавтоматів (Росія), а також АХ2-ДС-1 фірми “Шокопак” (Німеччина) продуктивністю 60–75 пак/хв. Для пакування цих продуктів випус-каються автомати інших фірм, найбільш відомі з яких це “Хасер” (Німеччина), “Замбоні” (Італія) та ін.
Технічні характеристики деяких найбільш поширених загортальних і па-кувальних автоматів ІІ класу наведені у табл. 56