
- •Потокові лінії і класифікація устаткування кондитерського виробництва
- •15.1. Класифікація потокових ліній
- •15.2. Машинно–апаратурні схеми потокових ліній
- •15.3. Технологічний розрахунок потокових ліній
- •15.4. Класифікація технологічного устаткування
- •Глава 16 у статкування для нагрівання, розчинення і уварювання
- •16.1. Призначення і класифікація
- •16.2. Сироповарильні станції
- •16.3. Розрахунок сироповарильних станцій
- •16.4. Устаткування для уварювання розчинів
- •16.5. Розрахунок устаткування для уварювання розчинів
- •Устаткування для охолодження кондитерських мас і виробів
- •17.1. Призначення і класифікація
- •17.2. Охолоджуючі машини з водяним охолодженням
- •17.3. Охолоджуючі машини з повітряним охолодженням
- •17.4. Розрахунок охолоджуючих машин
- •17.5. Помадозбивальні машини
- •17.5.1. Властивості помади
- •17.5.2. Призначення і класифікація помадозбивальних машин
- •17.5.3. Будова і принципи дії помадозбивальних машин
- •17.5.4. Розрахунок помадозбивальних машин
- •Глава 18 у статкування для отримання чистих фракцій сировини, напівфабрикатів і виробів
- •18.1. Призначення і класифікація
- •18.2. Будова і принципи дії машин для отримання чистих фракцій
- •18.3. Розрахунок машин для отримання чистої фракції
- •18.4. Апарати для обжарювання бобів какао, горіхів та олійного на- сіння
- •Глава 19 м ашини для подрібнення сировини і напівфабрикатів
- •19.1. Призначення і класифікація
- •19.2. Будова і принцип дії подрібнювальних машин
- •19.3. Розрахунок подрібнювальних машин
- •Глава 20 у статкування для отримання однорідних кондитерських мас і джгута із них
- •20.1. Призначення і класифікація машин для отримання однорідних мас
- •20.2. Будова і принципи дії машин для отримання однорідних мас
- •20.3. Розрахунок машин для отримання однорідних мас
- •20.4. Устаткування для отримання джгута з аморфної кондитерської маси
- •20.5. Розрахунок машин для отримання джгута
- •Глава 21 у статкування для отримання масла какао та формування заготовок печива
- •21.1. Устаткування для отримання масла какао випресовуванням
- •21.2. Розрахунок пресів для отримання масла какао
- •21.3.Устаткування для формування заготовок печива штампуванням
- •21.4. Розрахунок машин для формування заготовок печива
- •Глава 22 м ашини для формування цукерок і карамелі
- •22.1. Машини для формування цукерок методом різання
- •22.2. Розрахунок різальних машин
- •22.3. Ріжучі і штампувальні машини для карамелі
- •22.4. Розрахунок карамелеформуючих машин
- •Глава 23 м ашини для формування виробів випресовуванням, відливанням і покриття корпусів цукерок глазуррю
- •23.1. Машини для формування виробів випресовуванням
- •23.1.1. Призначення і класифікація
- •23.1.2. Будова і принцип дії формуючих машин з неперервним випресовуванням маси
- •22.1.3. Відсаджувальні машини
- •23.1.4. Розрахунок машин для формування виробів методом випресо- вування
- •23.2. Устаткування для формування заготовок і виробів відливкою
- •23.2.1. Призначення і класифікація
- •23.2.2. Устаткування для формування шоколадних виробів
- •23.2.3. Розрахунок машин для формування шоколадних виробів відливкою
- •23.2.4. Устаткування для відливки цукерок
- •23.2.5. Агрегати і машини для глазурування корпусів цукерок та ін- ших виробів
- •23.3. Розрахунок машин для відливки і глазурування корпусів цукерок
- •Глава 24 у статкування для пакування кондитерських виробів
- •24.1. Призначення і класифікація
- •24.2. Види пакування кондитерських виробів
- •24.3. Пакувальні матеріали
- •24.4. Загортальні автомати і класу
- •24.5. Загортальні автомати іі класу
- •24.6. Пакувальні машини ііі класу
- •24.7. Розрахунок пакувальних автоматів
- •Глава 25 у мови експлуатації технологічного устаткування
- •25.1. Зношування і змащування деталей машин, що стикуються між собою
- •25.2. Рідкі змащувальні матеріали
- •25.3. Консистентні (пластичні) мастила
- •25.4. Тверді мастила
18.4. Апарати для обжарювання бобів какао, горіхів та олійного на- сіння
Обжарювальні апарати призначені для термічної обробки бобів какао, горі-хів та олійного насіння, щоб видалити вологу, леткі кислоти, покращити їх смакові, ароматичні властивості та колір. Ядра бобів какао, горіхів та насіння стають крихкими, легко подрібнюються і розмелюються.
Принцип дії апаратів полягає в тому, що сировина підігрівається сухим по-вітрям (або продуктами згоряння палива), яке омиває обертовий барабан, або продувається крізь шар часток, що рухаються у вертикальній шахті. Темпера-турний режим обжарювання може регулюватись в межах 80–160 ˚С в залеж-ності від їх конструкції. Повітря (або димові гази) забирають випарену вологу і відводять її з апарату.
Для термічної обробки застосовуються циліндричні, сферичні обжарюваль-ні апарати періодичної дії і сушарки неперервної дії: ВІС-42ДК (системи Стро-ганова), EV I EVT італійської фірми “Карле е Монтанарі”, STR швейцарської фірми “Бюлер”, “Конті-303” (Німеччина) та ін.
Циліндричні обжарювальні апарати бувають як з ручним, так і автоматич-ним управлінням.
Схема циліндричного обжарювального апарата з ручним управлінням по-казана на рис. 102,а. Його будову видно із підрисункового тексту.
Порцію какао–бобів (горіхів та ін.) по живильній воронці 9 подають все-редину обертового барабана 2, який обертається всередині камери з обму-рівкою від приводу 4. Завдяки обертанню барабана 2, всередині якого прива-рені спіральні напрямні 3, боби переміщуються, і обжарюються. Температура всередині барабана (до 160 ˚С) підтримується топковими газами, що посту-пають з топки 6, омивають барабан 2 і виводяться із камери крізь верхній отвір. Виділені під час обжарювання гази і пара видаляються вентилятором із бараба-на по трубі 8, а на їх місце крізь отвори у задній торцевій стінці поступають топкові гази. Після обжарювання відкривають дверці 7 і випускають продукт на охолоджуючий стіл. Потім дверці 7 закривають, засипають нову порцію бобів і процес повторюють.
Дещо іншу будову і приблизно той же принцип дії мають сферичні обжа-рювальні апарати (“Сірокко”).
Циліндричні обжарювальні апарати використовують також для обжарю-вання кави.
У автоматичних циліндричних апаратах всі операції завантаження, обжа-рювання, вивантаження, охолодження і виведення холодного продукту вико-нуються автоматично. Температура обжарювання реєструється на стрічці реєст-руючого приладу терморегулятора.
Продуктивність циліндричного апарата до 400 кг/год, апаратів “Сірокко” ємністю 160, 250, 400 і 750 кг – від 550–1500 кг/год при температурі обжа-рювання до 160 ˚С.
Шахтна сушарка ВІС-42ДК (рис. 104,б) являє собою шахту у теплоізо-люючому корпусі 1, яка поділена горизонтальними рядами поворотних поличок 5 на 20 ярусів. На верхній із них з бункера 2 стрічковим транспортером 3 і роз-подільчим рухомим бункером 4 рівномірним шаром подаються какао–боби (го-ріхи). Після деякого часу полички повертаються на кут π/2 радіан, боби пере-сипаються на другий ярус і так продовжується до тих пір, поки вони не до-сягнуть 20–го ярусу. З останнього ярусу боби зсипаються у воронку 6 і виво-дяться із сушарки шнеком 7. Яруси поділені на три зони: І – зона нагріву, ІІ –зо-на сушіння, ІІІ – зона охолодження. Гаряче повітря подається у І зону із кало-рифера 13 вентилятором 14, де нагріває какао–боби до температури 150 –160 ˚С, потім переходить у ІІ зону і забирає вологу із нагрітих бобів. Вологе повітря по повітропроводові 16 поступає у циклон 17, у якому відокремлюється пил, який збирається в бункері 18. Вологе повітря частково видаляється вентилято-ром 21 у навколишнє середовище крізь регулюючий клапан 11 і повітропровід 20, а частково змішується зі свіжим повітрям, по повітропроводові 19 засмок-тується вентилятором 14 і подається знову у калорифер 13. У третій зоні какао–боби охолоджуються повітрям, що засмоктується з приміщення цеху по канало-ві 8 і видаляється із сушарки по трубі 9 у циклон 10. У циклоні осаджується пил, який попадає у бункер 18, а чисте повітря видаляється вентилятором 21 крізь регулюючий клапан 11 і повітропровід 20.
До недоліків сушарки слід віднести нерівномірність вологості бобів (при кращій середній вологості 2–3%), внаслідок чого окремі частини ядер або цілі боби можуть бути недосушеними. Недоліком слід вважати також велику конс-труктивну складність сушарки.
С
хема
шахтної сушарки EVT-500
показана на рис. 105. Сушарка
являє собою шахту, огороджену жалюзійни-ми
решітками 2, куди із живильного бункера
1 подаються під дією сили ва-ги какао–боби.
Шахта розташована в теплоізолюючому
корпусі 4, який го-ризонтальними
перегородками розді-лений на три зони:
І – нагріву, ІІ – су-шіння, ІІІ –
охолодження. Боби із шахти виводяться
шлюзовим затво-ром 5, а потім шнеком 6 і
норією 8 подаються у витратний бункер
9. Хо-лодне повітря всмоктується крізь
ка-нал 7, де нагрівається, охолоджуючи
висушені боби, подається в зону ІІ, де
завдяки калориферам 3 доводиться до
температури 80…150 ˚С, тричі пронизує шар
какао–бобів, які ру-хаються по шахті
вниз, забирає з них вологу і нагрівши
холодні боби у зо-ні І, очищується від
пилу у циклоні 10, а потім видаляється у
навколиш-ній простір вентилятором 11.
Аналогічно працюють шахтні су-шарки інших фірм. Відрізняються во-ни тільки конструкцією шахти і схемою руху повітря.
Технічні характеристики деяких, найбільш поширених сушарок наведені у табл. 40.
Шахтні сушарки знайшли найбільше поширення у кондитерській промис-ловості завдяки неперервному процесові сушіння, малій конструктивній склад-ності і надійності у роботі.
Розрахунок обжарювальних апаратів і сушарок проводять аналогічно розрахунку сушарок для макаронних виробів, який наведено у розділі 13.4.
Таблиця 40
Технічні характеристики сушарок
Показники |
Тип або марка апарата |
|||||||
цилінд-ричний |
Кулько-вий «Сірокко» |
Сушарка ВІС-42ДК |
STR-1 |
STR-2 |
EVT-250 |
EVT-500 |
Конті-303 |
|
Продуктивність, кг/год |
400 |
550 |
600 |
200–250 |
500 |
250 |
500 |
630–1250 |
Кількість одночасно завантажених бобів, кг |
300 |
160 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Частота обертання циліндра і кулі, об/хв. |
20 |
33 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Температура теплової обробки, ˚С |
160 |
90–160 |
160–180 |
80–150 |
80–150 |
80–150 |
80–150 |
135–180 |
Тривалість обробки, хв. |
35–40 |
12–30 |
І режим – 38–40 ІІ режим 54–59 |
– |
– |
– |
– |
– |
Кількість ярусів, шт. |
– |
– |
20 |
– |
– |
– |
– |
– |
Кількість пластин у ярусі, шт. |
– |
– |
16 |
– |
– |
– |
– |
– |
Площа поверхні ярусів, м2 |
– |
– |
42 |
– |
– |
– |
– |
– |
Тиск гріючої пари, МПа |
– |
– |
0,6–0,7 |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
0,85–1,9 |
Температура, ˚С гарячого повітря |
– |
– |
І режим – 175–182 ІІ режим 163–170 |
80–150 |
80–150 |
80–150 |
80–150 |
135–180 |
Потужність, кВт: Електродвигунів Електрокалориферів |
3,5 – |
– |
14,5 36 |
|
|
|
|
|
Витрати повітря, м3/год: В гарячій зоні В зоні охолодження |
– – |
– – |
5200 4000 |
|
|
|
|
|
Габаритні розміри, мм: довжина ширина висота |
2990 2250 2500 |
3600 2900 2900 |
6150 1990 3355 |
2100 1450 3000 |
2300 2450 3505 |
2900 3000 6000 |
3500 3000 6700 |
2600 1890 3750 |
Маса, кг |
1400 |
2435 |
4900 |
2800 |
3800 |
3200 |
4400 |
2900 |
Фірма–виробник |
«Пробат Верке» (Німеччина) |
«Барт» |
Завод Продмаш, Шебекіно (Росія) |
«Бюлер» (Швейцарія) |
«Карле е Монтанарі» (Італія) |
«Шоко-тех» (Німеччина) |
Питання для самоперевірки
Для чого використовують устаткування для отримання чистих фракцій продуктів?
Яке устаткування використовують для очищення сипкої сировини і напів-фабрикатів?
Які машини використовують для очищення і сортування бобів какао?
Які машини використовують для відділення какаовели від ядра бобів ка-као?
Які технологічні операції виконують очисно–сортувальні машини для бо-бів какао?
Яка послідовність технологічних операцій в подрібнювально–сортуваль-них машинах?
Який принцип дії має лопатева лущильна машина?
Опишіть принцип дії соломурної машини.
Яка умова повинна виконуватись для сортування продуктів у вертикаль-ному пневмо–сепаруючому каналі?
Які апарати використовують для обжарювання і сушки жировмісної сиро-вини?