
- •Потокові лінії і класифікація устаткування кондитерського виробництва
- •15.1. Класифікація потокових ліній
- •15.2. Машинно–апаратурні схеми потокових ліній
- •15.3. Технологічний розрахунок потокових ліній
- •15.4. Класифікація технологічного устаткування
- •Глава 16 у статкування для нагрівання, розчинення і уварювання
- •16.1. Призначення і класифікація
- •16.2. Сироповарильні станції
- •16.3. Розрахунок сироповарильних станцій
- •16.4. Устаткування для уварювання розчинів
- •16.5. Розрахунок устаткування для уварювання розчинів
- •Устаткування для охолодження кондитерських мас і виробів
- •17.1. Призначення і класифікація
- •17.2. Охолоджуючі машини з водяним охолодженням
- •17.3. Охолоджуючі машини з повітряним охолодженням
- •17.4. Розрахунок охолоджуючих машин
- •17.5. Помадозбивальні машини
- •17.5.1. Властивості помади
- •17.5.2. Призначення і класифікація помадозбивальних машин
- •17.5.3. Будова і принципи дії помадозбивальних машин
- •17.5.4. Розрахунок помадозбивальних машин
- •Глава 18 у статкування для отримання чистих фракцій сировини, напівфабрикатів і виробів
- •18.1. Призначення і класифікація
- •18.2. Будова і принципи дії машин для отримання чистих фракцій
- •18.3. Розрахунок машин для отримання чистої фракції
- •18.4. Апарати для обжарювання бобів какао, горіхів та олійного на- сіння
- •Глава 19 м ашини для подрібнення сировини і напівфабрикатів
- •19.1. Призначення і класифікація
- •19.2. Будова і принцип дії подрібнювальних машин
- •19.3. Розрахунок подрібнювальних машин
- •Глава 20 у статкування для отримання однорідних кондитерських мас і джгута із них
- •20.1. Призначення і класифікація машин для отримання однорідних мас
- •20.2. Будова і принципи дії машин для отримання однорідних мас
- •20.3. Розрахунок машин для отримання однорідних мас
- •20.4. Устаткування для отримання джгута з аморфної кондитерської маси
- •20.5. Розрахунок машин для отримання джгута
- •Глава 21 у статкування для отримання масла какао та формування заготовок печива
- •21.1. Устаткування для отримання масла какао випресовуванням
- •21.2. Розрахунок пресів для отримання масла какао
- •21.3.Устаткування для формування заготовок печива штампуванням
- •21.4. Розрахунок машин для формування заготовок печива
- •Глава 22 м ашини для формування цукерок і карамелі
- •22.1. Машини для формування цукерок методом різання
- •22.2. Розрахунок різальних машин
- •22.3. Ріжучі і штампувальні машини для карамелі
- •22.4. Розрахунок карамелеформуючих машин
- •Глава 23 м ашини для формування виробів випресовуванням, відливанням і покриття корпусів цукерок глазуррю
- •23.1. Машини для формування виробів випресовуванням
- •23.1.1. Призначення і класифікація
- •23.1.2. Будова і принцип дії формуючих машин з неперервним випресовуванням маси
- •22.1.3. Відсаджувальні машини
- •23.1.4. Розрахунок машин для формування виробів методом випресо- вування
- •23.2. Устаткування для формування заготовок і виробів відливкою
- •23.2.1. Призначення і класифікація
- •23.2.2. Устаткування для формування шоколадних виробів
- •23.2.3. Розрахунок машин для формування шоколадних виробів відливкою
- •23.2.4. Устаткування для відливки цукерок
- •23.2.5. Агрегати і машини для глазурування корпусів цукерок та ін- ших виробів
- •23.3. Розрахунок машин для відливки і глазурування корпусів цукерок
- •Глава 24 у статкування для пакування кондитерських виробів
- •24.1. Призначення і класифікація
- •24.2. Види пакування кондитерських виробів
- •24.3. Пакувальні матеріали
- •24.4. Загортальні автомати і класу
- •24.5. Загортальні автомати іі класу
- •24.6. Пакувальні машини ііі класу
- •24.7. Розрахунок пакувальних автоматів
- •Глава 25 у мови експлуатації технологічного устаткування
- •25.1. Зношування і змащування деталей машин, що стикуються між собою
- •25.2. Рідкі змащувальні матеріали
- •25.3. Консистентні (пластичні) мастила
- •25.4. Тверді мастила
17.5. Помадозбивальні машини
17.5.1. Властивості помади
Помада являє собою напівфабрикат для отримання корпусів помадних цу-керок. Готова помадна маса – це складна гетерогенна система, яка включає:
тверду фазу, що складається із сукупності дрібних кристалів цукру (бажано до 12 мкм);
рідку фазу, яка оточує тверду фазу і являє собою насичений розчин цукру у водно–патоковому або іншому розчиннику;
пухирці повітря, кількість яких складає до 2% загального об’єму помади.
Очевидно, що кількість повітря складає незначну частину всієї маси пома-ди, тому в розрахунок його не приймають.
Якість помади залежить від розмірів кристаликів цукру в твердій фазі. Язик людини не відчуває кристаликів розміром 12 мкм і менше. Тому чим дріб-ніші кристали цукру, тим ніжніша помада, тим смачніші цукерки.
Співвідношення кількості твердої і рідкої фаз впливає на текучість помади. В залежності від її консистенції вироби можна формувати методом відливки або методом випресовування джгутів з наступним їх розрізанням на окремі кор-пуси. Корпуси цукерок, отримані відливанням, піддають вистоюванню і охо-лодженню в охолоджуючих шафах, що призводить до збільшення кількості твердої фази за рахунок кристалізації цукру з рідкої фази. Після охолодження корпуси набувають міцності, необхідної для подальшої їх обробки.
Рідку помаду отримують у помадозбивальних агрегатах (рис. 95), до скла-ду яких звичайно входять: апарат І для приготування помадного сиропу, збірна ємність ІІ з фільтром (найчастіше сітчастим), плунжерний насос ІІІ, змієвикова варильна колонка ІV і помадозбивальна машина V (дві або одна).
17.5.2. Призначення і класифікація помадозбивальних машин
Помадозбивальні машини призначені для цілеспрямованої кристалізації цукру в помадному сиропі з метою отримання помади дрібнокристалічної стру-ктури.
Помадозбивальні машини являють собою лопатеві охолоджуючі машини і бувають:
з неохолоджуваним лопатевим валом і охолоджуючими сорочками;
з охолоджуваним лопатевим валом і охолоджуючими сорочками;
плівковими, в яких охолодження відбувається в тонкому (до 1…2 мм) ша-рі.
Склад помадного сиропу, до якого можуть входити цукор, патока, згущене молоко, фруктово–ягідне пюре та ін., підбирають таким чином, щоб за темпера-тури нижче 80…90 ˚С він став пересиченим і цукор кристалізувався. Відносна вологість сиропу 11…13%.
17.5.3. Будова і принципи дії помадозбивальних машин
Помадозбивальна машина ПСМ з неохолоджуваним валом входить до складу помадозбивального агрегату марки ПСА (рис. 95). На схемі вона пока-зана під номером V. Склад машини видно з підрисункового тексту.
Помадний сироп з температурою 112…117 ˚С подається із варильної ко-лонки ІV у високу приймальну воронку 4 помадозбивальної машини V, попадає на розподільну решітку 5, по виході з якої він розбивається на окремі струмин-ки, котрі обдуваються холодним повітрям, що подається в кільцевий канал 6 вентилятором 7. Струминки сиропу охолоджуються до температури 60…65 ˚С, він стає пересиченим і попадає спочатку на живильний шнек 8, а потім на лопа-ті ротора 9. В процесі інтенсивного перемішування лопатями цукор в переси-ченому розчині кристалізується. Тепло, яке виділяється при кристалізації цук-ру, відводиться водою, що подається в охолоджуючі водяні сорочки 10. Між сорочками 10 розташована проміжна неохолоджувана секція 11 з отворами, крізь які відводиться вторинна пара. В цій секції також розташований проміж-ний підшипник для вала лопатевого ротора 9. Крізь отвори в секції 11 можна при необхідності подавати барвники та ароматизуючі речовини. На кінці лопа-тевого ротора знаходиться неохолоджувана секція 16, де відбувається допо-міжна механічна обробка помади. Ступінь заповненням ротора 9 помадою регу-люється за допомогою затулки 17. Помада виходить із машини з температурою 55…60 ˚С. Лопаті ротора 9 являють собою чотирипроменеві крилатки, які по-вернуті одна відносно другої так, що утворюють переривчастий чотиризахідний шнек. Ротор 9 обертається з частотою 250 об/хв. від електродвигуна потуж-ністю 2,8 кВт за допомогою клинопасової передачі. Вентилятор приводиться в рух від ротора 9 через пасову передачу.
Вода в охолоджуючі сорочки подається по трубопроводу з вентилем 12, а відводиться із сорочок по трубопроводах 13, і зливній воронці 14 в каналізацію (або на охолодження). Відбір води для контролю температури і випускання при потребі її з охолоджуючих сорочок виконують за допомогою краників 15.
До недоліків машини слід віднести невелику продуктивність (до 250 кг/год.) і великі габарити через недостатньо інтенсивне охолодження товстого шару ма-си зовнішніми охолоджуючими сорочками, а до переваг – високу якість пома-ди.
На відміну від ПСМ машина з охолоджуваним валом марки ШАЕ (рис. 96) має при приблизно тих же габаритах продуктивність 800…1000 кг/год. Будову машини видно з підрисункового тексту. Машина складається з 6 секцій, дві із яких (12 і 13) опорні, секція з воронкою 1 – приймальна, а останні три з охолод-жуючими сорочками 3 – робочі.
В цій машині переохолодження сиропу і процес збивання, тобто крис-талізація цукру, відбуваються одночасно. Тому велике значення має підтри-мання температури помадного сиропу нижче температури його насичення, тоб-то достатньо високу інтенсивність охолодження. Досягають її за рахунок охо-лодження порівняно тонкого шару сиропу як зовнішніми охолоджуючими со-рочками 3 корпуса, так і внутрішнім охолоджуючим збивальним валом 2.
Помадний сироп надходить в низьку воронку 1, по виході із якої підхоп-люється спочатку суцільним чотиризаходним шнеком збивального валу 2 і по-дається в зону збивання з трьома охолоджуючими сорочками 3. Збивання пома-ди і переміщення її в зоні охолодження відбувається за рахунок зубчастого чо-тиризаходного шнека. Зубці шнека мають крок 45 мм, ширину 25 мм, висоту 35 мм і висічені у стальних смугах перерізом 45×6 мм, які приварені до порожнис-того вала. В третій охолоджуючій секції розташовані штирі 7, які входять в проміжки між зубцями шнеків, затримують помаду від обертання і забезпечу-ють інтенсивне перемішування її. Готова помада виводиться із машини крізь патрубок 8.
Вода в охолоджуючі сорочки 3 подається по трубопроводу з вентилями 4, відводиться крізь вентилі 15, а в середину охолоджуючого вала 2 – крізь вен-тилі 6 по трубі 9, а відводиться по порожнистій цапфі вала з конічною насад-кою 17. Верхній із вентилів 6 служить для подачі повністю або частково теплої води, яка відводиться від охолоджуючих сорочок, всередину охолоджуючого вала 2, що дозволяє регулювати інтенсивність охолодження. Для кращого охо-лодження сиропу охолоджуючі сорочки першої і другої робочих секцій мають спіральні канали, які збільшують шлях, а також час перебування в них води. Для продувки охолоджуючих сорочок служать вентилі 16, а для зливу води – вентилі 5.
Цапфи збивального шнекового вала 2 опираються на сферичні роликопід-шипники, які закріплені у опорній 12 і опорно–вивідній 13 секціях. Привод вала відбувається від електродвигуна 10 потужністю 10 кВт за допомогою клинопа-
сової передачі 11. Частота обертання вала помадозбивальної машини ШАЕ до-рівнює 320 об/хв.
Плівкова помадозбивальна машина є складовою частиною помадозбиваль-ного агрегату ШПА продуктивністю 60…150 кг/год.. Схема і принцип дії плівкової помадозбивальної машини такі ж, як і теплообмінного апарату, схема якого показана на рис. 88, тільки замість пари в сорочки подається холодна во-да. Завдяки інтенсивному охолодженню сиропу в тонкому шарі товщиною 1…2 мм в машині отримують помаду високої якості. Інтенсивному охолодженню си-ропу сприяє також вентиляторний ефект обертових скребків, в результаті чого повітря всмоктується крізь вихідний отвір машини, контактує з плівкою, додат-ково охолоджуючи її з внутрішньої сторони.
Технічні характеристики деяких помадозбивальних машин наведені у таб-лиці 38.