13.2. Класифікація сушарок для макаронних виробів

Залежно від призначення сушарки для макаронних виробів поділяють на немеханізовані, у тому числі стаціонарні камерні і шафові, механізовані з вико-ристанням конвективного, комбінованого сушіння.

Шафові сушарки можуть бути без підігрівання або з підігріванням повіт-ря.

Механізовані поділяють на сушарки для короткорізаних (стрічкові з вико-ристанням нейлонових або сталевих сіток, барабанні, шахтні, рамні) і довгих (для касетного сушіння, тунельні для підвісного сушіння, рамні та барабанні).

13.3. Функціональні схеми сушарок для макаронних виробів

Найпростішими є шафові і камерні сушарки (ВВП, ВВП-1, 2-ЦАГІ-700, подвійний дифузор та ін.) (рис. 77,а,б). Сушарка ВВП (рис. 77,а) – це камера, відкрита з одного боку, куди подається стопа касет 4 з макаронними виробами. У верхній зоні сушарки розташовані реверсивний осьовий вентилятор 1 і дифу-зор 2. Повітря, яке подається вентилятором 1, потрапляє по дифузору 2 і каналу 3 до стопи 4 макаронних виробів, продуває їх, забираючи вологу, і виходить у приміщення цеху. Для рівномірності сушіння через кожні 30…60 хв. змінюєть-ся напрям обертання вентилятора і внаслідок цього напрям продування мака-ронних виробів. Кількість вентиляторів можна подвоїти, тоді збільшиться ін-тенсивність продувки і сушіння макаронів. У деяких сушарках для інтенсифіка-ції сушіння передбачають установку перед вентиляторами калориферів для пі-дігрівання повітря.

Сушарки можуть бути пристосовані (рис. 77,б) для сушіння макаронних виробів на двох вагонетках 4 одразу послідовним просмоктуванням повітря крізь макарони в касетах, які розміщено на одній з них, і продувкою крізь мака-рони, які перебувають на другій, за допомогою реверсивного вентилятора 1, який є у подвійному дифузорі 2. Завдяки конструкції дифузора такі сушарки здобули назву подвійного дифузора. Сушіння на таких сушарках триває 20 го-дин і більше.

Спроби механізувати процес сушіння макаронів в описаних сушарках об’єднанням кількох з них в одну установку, обладнанням їх конвейєрами для

вагонеток з касетами і приладами для автоматизації режимів сушіння привели до створення механізованих сушарок для сушіння макаронів у касетах (марки ЛС2-А і Уфимської макаронної фабрики).

Нині на зміну шафовим сушаркам впроваджені механізовані конвеєрні: стрічкові або барабанні для коротких; тунельні для сушіння в підвішеному ста-ні (виробництва СНД, Італії, Швейцарії), рамні та барабанні (фірми “Боссано”, Франція) для довгих виробів.

Схема стрічкової сушарки для попереднього сушіння з використанням нейлонової сітки як несучого елементу наведена на рис. 77,в. Короткорізані ви-роби подаються на розподільний транспортер 5, який, виконуючи коливальні рухи в горизонтальній площині, рівномірно розподіляє їх по ширині верхнього транспортера 6. Вироби, пересипаючись із стрічки на стрічку, потрапляють на транспортер найнижчого (9–го) ярусу. По дорозі вони обдуваються нагрітим за допомогою калорифера 9 повітрям, циркуляція якого забезпечується двома вен-тиляторами 1, і висушуються до вологості 21…22%. З транспортера найнижчо-го (9–го) ярусу вироби потрапляють на вібролоток 7 і виводяться з сушарки. Відпрацьоване повітря періодично виводиться з сушарки вентилятором 12, а засмоктується крізь отвори 10, оснащені шиберами для регулювання кількості всмоктуваного повітря. Щоб зменшити утрати теплоти, корпус 8 обладнаний теплоізоляційною обшивкою. Вентилятори і калорифер відокремлені від каме-ри сушіння перекриттям 11. Така система циркуляції повітря забезпечує непе-рервний режим сушіння. Стрічкові транспортери (усіх дев’яти ярусів) рухають-ся з однаковою швидкістю, яку, змінюючи передаточне число редуктора, можна задавати рівною 0,756; 0,924; 1,040; 1,168 м/хв. Це забезпечує тривалість по-переднього сушіння в межах 55…84 хв.

Кінцеві стрічкові сушарки для остаточного висушування короткорізаних виробів відрізняються кількістю ярусів (їх 11) і організацією циркуляції повіт-ря. Щоб забезпечити циркуляцію повітря (рис 77,г), використовуються шістнадцять вентиляторів 1 з калориферами 9, які розташовані з обох боків транспортерів 6, створюючи чотири вертикальні групи. Вентилятори 1 подають повітря крізь калорифери 9, утворюючи потоки зустрічного напряму по правому і лівому боках сушарки (показано стрілками). Завдяки напрямним бо-ковим щиткам повітря утворює кілька зон інтенсивного висушування і від-воложування, які вироби проходять у сушарці. Це забезпечує імпульсний ре-жим сушіння. Свіже повітря засмоктується крізь донні вікна 10 і виводиться із сушарки через інші (показано стрілками). Кількість всмоктуваного в сушарку повітря регулюється шиберами.

Стрічкові транспортери в кінцевій сушарці мають змінну швидкість. Швидкість транспортера першого (найвищого) ярусу найбільша (0,274; 0,310; 0,421 м/хв.), а одинадцятого (найнижчого) – найменша (відповідно 0,202; 0,228; 0,277; 0,310 м/хв.). Швидкість регулюється зміною передаточного числа кли-нової пасової передачі приводного механізму за допомогою ступінчастих шкі-вів. Зменшення швидкості стрічок від початку до кінця сушарки спричинює збільшення товщини шару виробів і зменшення інтенсивності сушіння. Указані раніше швидкості стрічок забезпечують тривалість сушки в межах 6,8…10,5 го-дин.

У сушарках для захисту стрічок транспортерів від перевантаження на ви-ході кожного з них установлені шторки, які при зростанні товщини шару виро-бів на нижчому транспортері до критичної межі відхиляються і вимикають кін-цеві вимикачі, а з ними, і їх привод.

Такий принцип роботи мають стрічкові сушарки російського виробництва і фірми “Брайбанті" (Італія). Аналогічні стрічки, але з відмінною схемою цирку-ляції повітря мають сушарки і інших фірм (“Паван”, “Боссано”, “Бюлер” та ін.).

Для сушіння довгих макаронних виробів у підвішеному стані використо-вуються тунельні сушарки для попереднього і кінцевого сушіння. У цих сушар-

к ах використовують триста-дійний режим висушування виробів.

У попередній триярус-ній сушарці (рис. 78,а) на нижчому гребінчастому тран-спортері 1 першого ярусу, який переміщує бастуни з ви-робами від входу до верти-кального люльково–ланцюго-вого транспортера 7, реалізу-ється неперервний, а на се-редньому, який приймає ма-каронні вироби з транспорте-ра 7, і на верхньому, який приймає бастуни з вертикаль-ного люльково–ланцюгового транспортера 8, – імпульсний режим сушіння. На вході в сушарку макаронні вироби обдуваються холодним повіт-рям за допомогою пари пер-ших вентиляторів 3 крізь роз-подільчі грати 5, а всередині чотирма парами осьових вен-тиляторів 4, які продувають повітря крізь калорифери 2, грати 5, і подають на мака-ронні вироби, підвішені на бастунах. За допомогою кало-риферів повітря нагрівається до температури 40…45 ˚С при відносній вологості приб-лизно 65…70 %. На серед-ньому і верхньому ярусах чергуються сушіння і відво-ложування виробів. Повітря осьовими вентиляторами 4 по бокових каналах підіймається вгору, потім опускається у проміжках між виробами і трубами калориферів 2, завдяки чому підтримуються задані температура і воло-гість повітря ( ˚С, %), а також швидкість сушіння. У проміжках між повітряними каналами і калориферами, де циркуляція повітря практично відсутня, вироби відволожуються при незначному (приблизно 1%) висушуванні. Завдяки такій організації процесу макаронні вироби висушуються до вологості 19…20% і з гребінчастого транспортера верхнього ярусу пере-даються на люльково–ланцюговий транспортер 7, а з нього – на верхній гребін-частий транспортер 1 кінцевої сушарки.

Кінцева сушарка (рис. 78,б), як і попередня, є тунелем, в якому розта-шовані гребінчасті транспортери 1 на п’яти ярусах, з’єднаних вертикальними ланцюговими передавальними транспортерами 8. Бастуни надходять на гребін-частий транспортер 1 верхнього ярусу і послідовно проходять під калори-ферами 2, крізь які продувається повітря. Повітря подається на калорифери з верхньої частини бокових каналів, нагрівається ними і, обдуваючи макаронні вироби, підвішені на бастунах, забирає з їх поверхні вологу, всмоктується боко-вими осьовими вентиляторами 4 (по два на кожному каналі) і нагнітається зно-ву в бокові канали. У проміжках між боковими каналами і калориферами 2 цир-куляція повітря практично відсутня, що забезпечує відволоження виробів. Кор-пус сушарки має тепло– і вологоізоляційне огородження.

Відпрацьоване повітря як в попередній, так і в кінцевій сушарках викида-ється крізь канали 6 з регулюючими шиберами, а всмоктується крізь канали 10.

Тривалість попереднього сушіння 0,83…7,0 год., а кінцевого – 16,0…29,6 годин залежно від їх марки.

Під кожною (попередньою і кінцевою) сушаркою передбачено тунель, по якому проходить ланцюговий транспортер 9 для повернення до подвійного са-морозвішувача порожніх бастунів.

Описаний принцип роботи мають сушарки, які входять до ліній Б6-ЛМВ, Б6-ЛМГ (СНД) і фірми “Брайбанті” (Італія). У лінії фірми “Паван” попередня і кінцева сушарки також є теплоізоляційними тунелями, в яких розташовані від-повідно одно– і триярусні ланцюгові конвейєри. Відрізняються сушарки систе-мами циркуляції, підігрівання і підсушування повітря.

Попереднє сушіння довгих виробів у лініях фірми “Боссано” (Франція) відбувається на сітчастих рамках, а кінцеве – в обертових перфорованих бара-банах, які переміщуються ланцюговими конвейєрами по тунелях попередньої і кінцевої сушарок, що забезпечує виробництво прямих виробів.

У лініях застарілих конструкцій з пресами ЛПЛ-1М, ЛПЛ-2М використані парові стрічкові сушарки для сушіння картоплі та овочів, які пристосовані для сушіння коротких макаронних виробів (сушарки СПК-4Г-45, СПК-4Г-90, ПКС-20, КСА-80 та ін.).

Технічні характеристики деяких найбільш поширених сушарок наведені у табл. 29.