4.4.5. Машини періодичної дії зі стаціонарними діжами

Незважаючи на різні конструкції і кількість місильних робочих органів, ці машини (рис. 34), як і машини з підкатними діжами, мають однаковий принцип дії. З дозаторів періодичної дії борошно і рідкі компоненти подаються крізь жи-вильний патрубок кришки 6 у діжу 1. Вмикається механізм 5 привода місиль-них органів в обертальний рух, які виконують змішування компонентів і плас-тикацію тіста. Після закінчення замісу діжа перевертається за допомогою меха-нізму повороту 4 і тісто видаляється з машини в ємність для бродіння.

У деяких машинах діжа нерухома, але вони оснащуються впускними 12 і випускними 11 засувками для компонентів і тіста (рис. 34,д).

Крім того, в тістомісильних машинах інтенсивної і суперінтенсивної дії можуть використовуватися корпуси з водяними сорочками для охолодження тіста або напівфабрикатів у процесі замісу.

Технічні характеристики деяких найбільш поширених машин зі стаціо-нарними діжами наведені у табл. 14.

4.5. Методика розрахунку тістомісильних машин

4.5.1. Методика технологічного розрахунку тістомісильних машин

Розрахунок тістомісильних машин неперервної дії. Продуктивність ло-патевих машин, кг/с,

, (136)

де – коефіцієнт заповнення місильного корпусу машини; – площа поперечного перерізу переміщуваного тіста, м², ; , – зовнішній і внутрішній радіуси лопаті; – щільність тіста, кг/м³ (для хлібного тіста кг/м³); – середня швидкість шару тіста на лопаті, м/с, ;

=0,3...0,5 – коефіцієнт швидкості; – ширина лопаті, м; – кількість лопатей в одному ряду по колу лопатевого ротора; – швидкість обертання лопатевого ротора, ; – кут нахилу лопаті до осі обертання ротора, рад; – крок лопаті по гвинтовій лінії, м; – кількість лопатей на одному кроці гвинтової лінії.

Після перетворень вираз (136) набере вигляду:

, (137)

Як видно з (131), щоб визначити продуктивність , слід знати кілька змінних: , , , , кут і . Якщо задана продуктивність , то визначають одну з перелічених раніше змінних, задаючись значенням інших. Найчастіше визна-чають кутову швидкість місильного ротора.

а) б)

в) г)

д) е)

Рис.34. Тістомісильні машини зі стаціонарними діжами: а-машини з Z-подібними мі-сильними лопатями ( ТМ-63М, М2М-50, ХТУ, РМК-180, РМК-300 та ін.); б-машини з П-подібними місильними лопатями ( ТММ-80, ТММ-120, ХМУ та ін.) ; в-машини з шарнірно-важильнозв’язаними місильними лопатями ( Р3-ХТІ-3, Ш2-ХТА ); г- машини з горизон-тальними або похилими місильними валами ( фірм “Рид”, “Дей”, “Бейкер-Перкінс”, Англія і США ); д-машини з лопатевим ексцентрично розташованим валом і пристінною лопаттю; е-машини з багатогранним ротором і конічним двох (або більше) заходним шнеком ( “Твіді”, Англія, 2×60, Болгарія та ін.); 1-діжа; 2-місильні робочі органи або ротори; 3-міжроторна пе-редача ( зубчаста); 4-механізм повороту діжі; 5-ланцюгова або інша передача; 6-кришка діжі; 7-штанга; 8- Г-подібні лопаті; 9-охолоджуюча сорочка; 10-місильна пристінна лопать; 11,12-випускна і впускна заслінки; 13-лопатевий ротор; 14-важілі.

Продуктивність тістомісильних машин періодичної дії, визначають за формулою (3),кг/с, тобто

, (138)

де – кількість паралельних потоків у машині, яка для тістомісильних машин періодичної дії дорівнює одиниці; – маса порції тіста, яка видається з машини за один цикл, кг, ; – період робочого циклу, тобто час, за який вивантажується з машини одна порція тіста, с; – об’єм діжі, в якій змішується тісто, м³; – запас ємності діжі, ( =0,25...0,65); – тривалість замісу, с.

Якщо тісто бродить у діжі, то беруть більше значення , коли ж після за-місу його перевантажують у іншу ємність, – то менше.

З залежності (138) видно, що збільшити продуктивність машини можна двома шляхами:

• збільшенням кількості паралельних потоків ;

• зменшенням періоду робочого циклу , що потребує інтенсифікації тех-нологічного процесу замісу тіста.