 
        
        - •Карського виробництва
- •Глава 4 у статкування для приготування тіста
- •4.1. Тістоприготувальні агрегати
- •4.2. Апарати для бродіння напівфабрикатів і тіста
- •4.3. Розрахунок апаратів для бродіння напівфабрикатів і тіста
- •4.3.1. Технологічний розрахунок апаратів неперервної дії
- •4.3.2. Технологічний розрахунок секційних бункерів
- •4.3.3. Визначення кількості діжок
- •4.3.4. Силовий розрахунок обертових бункерів для бродіння
- •4.4. Тістомісильні машини
- •4.4.1. Призначення і класифікація тістомісильних машин
- •4.4.2. Заміс тіста і напівфабрикатів
- •4.4.3. Тістомісильні машини неперервної дії
- •4.4.4. Тістомісильні машини періодичної дії з підкатними діжами
- •4.4.5. Машини періодичної дії зі стаціонарними діжами
- •4.5. Методика розрахунку тістомісильних машин
- •4.5.1. Методика технологічного розрахунку тістомісильних машин
- •4.5.2. Силовий розрахунок тістомісильних машин неперервної дії
- •4.5.3. Силовий розрахунок тістомісильної машини з підкатними ді- жами
- •4.5.4. Силовий розрахунок тістомісильних машин зі стаціонарними діжами
- •4.6. Умови експлуатації тістомісильних машин
- •Глава 5 у статкування для поділу тіста на заготовки
- •5.1. Тістоділильні агрегати і ділянки ліній
- •5.2. Тістоділильні машини
- •5.3. Розрахунок тістоділильних машин
- •5.3.1. Технологічний розрахунок
- •5.3.2. Силовий розрахунок тістоділильних машин
- •5.4. Умови нормальної експлуатації тістоділильних машин
- •Глава 6 у статкування для формування тістових заготовок
- •6.1. Призначення і класифікація тістоформуючих машин
- •6.2. Тістоокруглювальні машини
- •6.3. Тістозакатувальні машини
- •6.4. Запобігання прилипанню тіста до робочих органів тістофор- муючих машин
- •6.5. Розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.1. Технологічний розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.2. Силовий розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.3. Умови експлуатації тістоформуючих машин
- •Глава 7 у статкування для розстойки, укладання і розвантаження тістових заготовок і виробів
- •7.1. Устаткування для розстойки тістових заготовок
- •7.2. Розрахунок конвейєрних шаф для розстойки тістових заготовок
- •7.3. Механізми для укладання і посадки тістових заготовок
- •7.4. Механізми розвантаження розстійних і пічних конвейєрів
- •7.5. Розрахунок механізмів для посадки, укладання і розвантаження розстійних і пічних конвейєрів
- •Глава 8 п ромислові печі хлібопекарського і кондитерського виробництва
- •8.1. Призначення печей і процес випікання хліба
- •8.2. Загальний устрій і будова печей
- •8.3. Класифікація хлібопекарських печей
- •8.4. Пекарні камери
- •8.5. Транспортні механізми
- •8.6. Генератори теплоти
- •8.7. Теплообмінні пристрої
- •8.8. Допоміжні пристрої
- •8.9. Умови експлуатації печей
- •8.10. Розрахунок хлібопекарських і кондитерських печей
- •8.10.1. Технологічний розрахунок печей
- •8.10.2. Тепловий баланс пічного агрегату
- •Глава 9 у статкування для виробництва спеціальних сортів хлібних виробів
- •9.1. Устаткування для виробництва бубличних виробів
- •9.2. Устаткування для виробництва здобних і хлібних сухарів
- •9.3. Устаткування для виробництва солоної і солодкої соломки
- •9.4. Устаткування для виробництва хлібних паличок
- •9.5. Розрахунок устаткування для виробництва спеціальних сортів виробів
- •Глава 10 у статкування для проведення фінішних операцій
- •10.1. Устаткування для сортування готових виробів
- •10.2. Способи механізації пртс робіт у хлібосховищах і експедиціях
- •10.3. Схеми механізації пртс робіт у хлібосховищах і експедиціях
- •10.4. Визначення кількості контейнерів, лотків і хлібоукладальних машин
- •10.5. Устаткування для зберігання хлібних виробів у замороженому стані
4.3. Розрахунок апаратів для бродіння напівфабрикатів і тіста
4.3.1. Технологічний розрахунок апаратів неперервної дії
Такий розрахунок полягає у визначенні їх об’єму, м3,
для опари (закваски)
	 ,	(109)
,	(109)
для тіста
	 ,	(110)
,	(110)
де 
 ,
,
 –
секундна витрата борошна на опару і
тісто, кг/с;
–
секундна витрата борошна на опару і
тісто, кг/с; 
 ,
,
 –
три-валість бродіння опари і тіста, с;
–
три-валість бродіння опари і тіста, с;
 ,
,
 – норма завантаження  100 л об’єму апарата
борошном для опари і тіста, кг/100 л.
– норма завантаження  100 л об’єму апарата
борошном для опари і тіста, кг/100 л.
Звідси видно, що об’єм апарата прямо пропорційний його продуктивності і тривалості бродіння напівфабрикатів і тіста.
4.3.2. Технологічний розрахунок секційних бункерів
Розрахунок полягає у визначенні:
ритму змінності секцій бункера опари (закваски), с,
	 ,	(111)
,	(111)
де 
– час бродіння опари, с; 
 – кількість секцій бункера, шт;
– кількість секцій бункера, шт;
годинної змінності секцій, шт,
	 ,	(112)
,	(112)
маси борошна, яке припадає на одну секцію, кг,
	 ;	(113)
;	(113)
об’єму однієї секції бункера, м3,
	 ;	(114)
;	(114)
загального об’єму бункера, м3,
	 .	(115)
.	(115)
Аналогічно розраховують об’єм бункера для головки або тіста, тільки то-ді враховують витрату борошна на головку і тісто.
4.3.3. Визначення кількості діжок
З цією метою розраховують:
масу борошна, яке завантажують у діжу під час замісу опари, кг,
	 ,	(116)
,	(116)
де 
 – об’єм діжі, л;
– об’єм діжі, л;
годинну кількість діжок для опари, шт,
	 ;	(117)
;	(117)
кількість діжок, необхідних для приготування опари,
	 ;	(118)
;	(118)
кількість діжок для приготування тіста
	 .	(119)
.	(119)
Враховуючи формули (118) – (119), визначають загальну кількість ді-
жок, шт,
	 ,	(120)
,	(120)
де 
 – кількість діжок біля діжоперекидача.
– кількість діжок біля діжоперекидача.
Якщо відома годинна кількість діжок для опари, то визначають ритм змін-ності діжок, с,
	 .	(121)
.	(121)
Ритм 
 має бути більший за час замісу опари.
Тоді кількість місильних машин, шт,
має бути більший за час замісу опари.
Тоді кількість місильних машин, шт,
	 ,	(122)
,	(122)
де  
 – період  робочого  циклу  роботи 
тістомісильної маши-
– період  робочого  циклу  роботи 
тістомісильної маши-
ни,
с; 
 ,
,
 ,
,
 – тривалість завантаження, роботи і
вивантаження тістомісильної машини,
с.
– тривалість завантаження, роботи і
вивантаження тістомісильної машини,
с.
4.3.4. Силовий розрахунок обертових бункерів для бродіння
Силовий розрахунок полягає у визначенні потужності приводу необхідної для обертання секційного обертового бункера.
Потужність приводу секційного бункера, Вт, на валу двигуна
	 ,	(123)
,	(123)
де 
 – потужність необхідна для подолання
сили тертя у роликових опо-рах,
– потужність необхідна для подолання
сили тертя у роликових опо-рах,
	 ;	(124)
;	(124)
 – потужність, необхідна для
подолання сили тертя опорного кільця
нерухомої плити бункера,
– потужність, необхідна для
подолання сили тертя опорного кільця
нерухомої плити бункера,
	 ;	(125)
;	(125)
 – потужність на подолання
сил тертя ковзання тіста по нерухомій
пли-ті,
– потужність на подолання
сил тертя ковзання тіста по нерухомій
пли-ті,
	 (126)
	(126)
 – потужність на подолання
сил інерції під час розгону бункера,
– потужність на подолання
сил інерції під час розгону бункера,
	 ;	(127)
;	(127)
де 
 – ККД приводних механізмів бункера;
– ККД приводних механізмів бункера;
 – сумарне навантаження на
роликоопори бункера, Н,
– сумарне навантаження на
роликоопори бункера, Н,
	 ;	(128)
;	(128)
 – маса бункера, кг;
– маса бункера, кг; 
 – маса тіста, кг,
– маса тіста, кг,
	 ,	(129)
,	(129)
– тривалість розгону бункера,
с, (
=3–5
с); 
 – діаметр цапфи опор-ного ролика, м;
– діаметр цапфи опор-ного ролика, м; 
 – діаметр опорного ролика, м;
– діаметр опорного ролика, м;
 – коефіцієнт тертя у
цап-фах (для роликових підшипників
=0,025);
– коефіцієнт тертя у
цап-фах (для роликових підшипників
=0,025);
 – коефіцієнт тертя кочення опорного
ролика  по кільцю,  (
– коефіцієнт тертя кочення опорного
ролика  по кільцю,  (
 0,3);
0,3);
 –  колова  швидкість  опорного  роли-
–  колова  швидкість  опорного  роли-
ка, м/с,
	 ;	(130)
;	(130)
 – швидкість обертання опорного
кільця нерухомої плити бункера, м/с,
– швидкість обертання опорного
кільця нерухомої плити бункера, м/с,
	 ;	(131)
;	(131)
 – коефіцієнт тертя ковзання
між опорним кільцем і нерухомою плитою
бункера, (
– коефіцієнт тертя ковзання
між опорним кільцем і нерухомою плитою
бункера, (
 0,2);
0,2);
 – висота стовпа тіста у бункері, м;
– висота стовпа тіста у бункері, м; 
 – площа не-рухомої плити бункера, м2,
– площа не-рухомої плити бункера, м2,
	 ;	(132)
;	(132)
 – площа опорного кільця
нерухомої плити бункера, м2,
– площа опорного кільця
нерухомої плити бункера, м2,
	 ;	(133)
;	(133)
 – питоме зусилля тертя
ковзання тіста (або опари) по нерухомій
плиті бункера, Н,
– питоме зусилля тертя
ковзання тіста (або опари) по нерухомій
плиті бункера, Н,
	 ;	(134)
;	(134)
 – внутрішній радіус нерухомої
плити бункера, м,
– внутрішній радіус нерухомої
плити бункера, м,
 ;
;
 – кутова швидкість обертання
бункера, рад/с;
– кутова швидкість обертання
бункера, рад/с; 
 – приведений дина-мічний момент інерції
бункера, кг∙м2,
– приведений дина-мічний момент інерції
бункера, кг∙м2,
	 ,	(135)
,	(135)
 і
і 
 – динамічні моменти інерції бункера і
тіста (або опари) в ньому, кг·м2;
– динамічні моменти інерції бункера і
тіста (або опари) в ньому, кг·м2;
 – середній діаметр опорного кільця
бункера, м;
– середній діаметр опорного кільця
бункера, м; 
 – внутрішній діа-метр нерухомої плити
бункера, м;
– внутрішній діа-метр нерухомої плити
бункера, м; 
 – зовнішній діаметр нерухомої плити
бункера, м,
– зовнішній діаметр нерухомої плити
бункера, м, 
 ;
;
 – ширина опорного кільця нерухомої
плити бун-кера.
– ширина опорного кільця нерухомої
плити бун-кера.
Підставивши вирази (124) – (135) у вираз (123) одержимо формулу для визначення потужності на валу електродвигуна, необхідної для обертання бункера.
Як показав аналіз, потужність,
необхідна для обертання бункера прямо
пропорційна коефіцієнтам тертя ( ,
,
,
,
 і 
)
опорних кілець і тіста (або опари), 
щільності  (
і 
)
опорних кілець і тіста (або опари), 
щільності  ( )
 тіста  (або  опари),  кутовій  швидкості
 (
),
оберне-но пропорційна ККД (
)
 приводного  механізму,  і  діаметрові 
опорних  роли-
)
 тіста  (або  опари),  кутовій  швидкості
 (
),
оберне-но пропорційна ККД (
)
 приводного  механізму,  і  діаметрові 
опорних  роли-
ків ( ).
Тому потрібно прагнути до зменшення розмірів бункера і коефіцієнтів тертя в його елементах, а також до збільшення ККД приводного механізму.
