
- •Карського виробництва
- •Глава 4 у статкування для приготування тіста
- •4.1. Тістоприготувальні агрегати
- •4.2. Апарати для бродіння напівфабрикатів і тіста
- •4.3. Розрахунок апаратів для бродіння напівфабрикатів і тіста
- •4.3.1. Технологічний розрахунок апаратів неперервної дії
- •4.3.2. Технологічний розрахунок секційних бункерів
- •4.3.3. Визначення кількості діжок
- •4.3.4. Силовий розрахунок обертових бункерів для бродіння
- •4.4. Тістомісильні машини
- •4.4.1. Призначення і класифікація тістомісильних машин
- •4.4.2. Заміс тіста і напівфабрикатів
- •4.4.3. Тістомісильні машини неперервної дії
- •4.4.4. Тістомісильні машини періодичної дії з підкатними діжами
- •4.4.5. Машини періодичної дії зі стаціонарними діжами
- •4.5. Методика розрахунку тістомісильних машин
- •4.5.1. Методика технологічного розрахунку тістомісильних машин
- •4.5.2. Силовий розрахунок тістомісильних машин неперервної дії
- •4.5.3. Силовий розрахунок тістомісильної машини з підкатними ді- жами
- •4.5.4. Силовий розрахунок тістомісильних машин зі стаціонарними діжами
- •4.6. Умови експлуатації тістомісильних машин
- •Глава 5 у статкування для поділу тіста на заготовки
- •5.1. Тістоділильні агрегати і ділянки ліній
- •5.2. Тістоділильні машини
- •5.3. Розрахунок тістоділильних машин
- •5.3.1. Технологічний розрахунок
- •5.3.2. Силовий розрахунок тістоділильних машин
- •5.4. Умови нормальної експлуатації тістоділильних машин
- •Глава 6 у статкування для формування тістових заготовок
- •6.1. Призначення і класифікація тістоформуючих машин
- •6.2. Тістоокруглювальні машини
- •6.3. Тістозакатувальні машини
- •6.4. Запобігання прилипанню тіста до робочих органів тістофор- муючих машин
- •6.5. Розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.1. Технологічний розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.2. Силовий розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.3. Умови експлуатації тістоформуючих машин
- •Глава 7 у статкування для розстойки, укладання і розвантаження тістових заготовок і виробів
- •7.1. Устаткування для розстойки тістових заготовок
- •7.2. Розрахунок конвейєрних шаф для розстойки тістових заготовок
- •7.3. Механізми для укладання і посадки тістових заготовок
- •7.4. Механізми розвантаження розстійних і пічних конвейєрів
- •7.5. Розрахунок механізмів для посадки, укладання і розвантаження розстійних і пічних конвейєрів
- •Глава 8 п ромислові печі хлібопекарського і кондитерського виробництва
- •8.1. Призначення печей і процес випікання хліба
- •8.2. Загальний устрій і будова печей
- •8.3. Класифікація хлібопекарських печей
- •8.4. Пекарні камери
- •8.5. Транспортні механізми
- •8.6. Генератори теплоти
- •8.7. Теплообмінні пристрої
- •8.8. Допоміжні пристрої
- •8.9. Умови експлуатації печей
- •8.10. Розрахунок хлібопекарських і кондитерських печей
- •8.10.1. Технологічний розрахунок печей
- •8.10.2. Тепловий баланс пічного агрегату
- •Глава 9 у статкування для виробництва спеціальних сортів хлібних виробів
- •9.1. Устаткування для виробництва бубличних виробів
- •9.2. Устаткування для виробництва здобних і хлібних сухарів
- •9.3. Устаткування для виробництва солоної і солодкої соломки
- •9.4. Устаткування для виробництва хлібних паличок
- •9.5. Розрахунок устаткування для виробництва спеціальних сортів виробів
- •Глава 10 у статкування для проведення фінішних операцій
- •10.1. Устаткування для сортування готових виробів
- •10.2. Способи механізації пртс робіт у хлібосховищах і експедиціях
- •10.3. Схеми механізації пртс робіт у хлібосховищах і експедиціях
- •10.4. Визначення кількості контейнерів, лотків і хлібоукладальних машин
- •10.5. Устаткування для зберігання хлібних виробів у замороженому стані
9.5. Розрахунок устаткування для виробництва спеціальних сортів виробів
Технологічний розрахунок машин полягає у визначенні їх продуктивнос-ті.
Продуктивність валкової натиральної машини, яка є машиною періодич-ної дії, визначають за формулою, кг/с:
(237)
де
=1 – кількість паралельних потоків,
тобто кількість одночасно об-роблюваних
шматків тіста;
– маса оброблюваного шматка тіста, кг;
– період робочого циклу, с,
;
,
– тривалість операцій уста-новки і
зняття з машини шматка тіста, с;
– тривалість прокатування і скла-дання
шматка тіста, с;
– кількість операцій прокатування й
складання.
Враховуючи значення і , формула (237) набере вигляду, кг/с:
(238)
Продуктивність шнекових натиральних машин, кг/с, як і інших машин із шнековими механізмами нагнітання, визначається за формулою:
(239)
де – коефіцієнт об’ємної подачі шнека; – кількість шнеків; ,
– зовнішній і внутрішній діаметри шнека, м; – крок шнека, м; – куто-ва швидкість шнека, рад/с; – щільність тіста, кг/м3.
Продуктивність машин для формування сухарних плит розраховують за формулою (237), в якій кількість паралельних потоків дорівнює кількості отворів у матриці. Період робочого циклу, с, для машин із струнними ножами (рис. 60,а)
(240)
де
,
– кількість, шт., і кутова швидкість
ножів, рад/с;
для машин з нагнітальними валками (рис. 60,б):
(241)
де
,
– довжина сухарної плити і радіус
нагнітального валка, м;
– коефіцієнт, який враховує зміну
швидкості випресовування тіста крізь
отвори матриці порівняно зі швидкістю
валків;
– кутова швидкість нагнітальних валків,
рад/с.
Щоб визначити продуктивність
устаткування для формування соломки й
хлібних паличок, використовують також
формулу (237), в якій
означає кіль-кість оброблюваних
паралельно джгутів тіста, а період
робочого циклу, м/с:
(242)
де
– довжина соломки або паличок, м;
– швидкість випресовування джгутів
тіста для соломки або швидкість обертання
ріжучих валків, м/с, для розрізання
пласта тіста на джгути під час формування
хлібних паличок.
Силовий розрахунок машин для поділу тіста і ті формування тістових за-готовок спеціальних сортів хлібних виробів відбувається за формулами силових розрахунків відповідних механізмів ділильних і формуючих машин для хлібо-булочних виробів, які ми розглядали у попередніх розділах.
Питання для самоперевірки
Які натиральні машини і принципи їх дії ви знаєте?
Які бувають різновидності і принципи дії машин для формування сухар-них плит?
Яка будова і принцип дії різальної машини для сухарних плит?
Яка будова і принципи дії агрегату для виробництва соломки?
Опишіть схему і принцип дії машини для формування хлібних паличок.
Наведіть формули для розрахунку машин для виробництва спеціальних сортів хлібних виробів.
Глава 10 у статкування для проведення фінішних операцій
Після випікання хлібобулочні вироби подаються у хлібосховище для охо-лодження і зберігання. За рівнем механізації основного виробництва механіза-ція ПРТС робіт з готовою продукцією значно відстає і на більшості під-приємств досягає 10…20% порівняно з іншими ділянками виробництва. Це по-в’язано з тим, що свіжий хліб є «делікатним» виробом, який не переносить без деформації великих здавлювальних навантажень, відрізняється нестабільними формою і розмірами. У зв’язку з цим виникають проблеми з добором розмірів, форми, кінематичних і динамічних параметрів робочих органів укладальних, пакувальних і транспортних машин.
Згідно з медичними нормами хліб має надходити у торгівлю в охолод-женому вигляді. Для прискорення охолодження використовуються камерні та конвейєрні охолоджувачі хліба, в яких створюються задані параметри повітря з допомогою кондиціонерів. Оптимальними є параметри повітряного середовища з температурою 15…18 ˚С і відносною вологістю 90…95 %.
Камерні охолоджувачі хліба – це закриті, ізольовані від інших приміщень камери, в які закочуються вагонетки з хлібом і куди вентилятором нагнітається кондиційоване повітря.
Конвейєрні охолоджувачі нагадують за конструкцією розстійні шафи, на люльки ланцюгових конвеєрів яких укладається хліб, що виходить з печі. Від кондиціонера у простір охолоджувача, відгороджений від виробничого примі-щення теплоізоляційного огорожею, подається повітря з указаними вже пара-метрами. На більшості підприємств хліб, на жаль, охолоджується в відкритому хлібосховищі у вагонетках, що знижує його якість.
На підприємствах деяких країн (США, Німеччини, Чехії і Словаччини, Австрії, Норвегії та ін.), щоб зберегти хліб протягом 24…72 год., використо-вують установки для заморожування хліба. Це дозволяє після розморожування мати практично свіжі вироби. Вироби заморожують за температури (–24…–35) ˚С, а зберігають – за (–18…–20) ˚С.