8.9. Умови експлуатації печей

Перед пуском у роботу печей перевіряють якість збирання транспортних пристроїв для виробів (люльково–ланцюгових або сітчастих конвейєрів), надій-ність закріплення підшипникових вузлів, напрямних для ланцюгів і сітчастих стрічок. якість змащування підшипникових вузлів, ланцюгів і приводних меха-нізмів (усі елементи, які працюють при високих температурах повинні змащу-ватись графітизованим мастилом). Далі перевіряють працездатність приладів і систем автоматичного контролю і регулювання параметрів роботи печі і систем подачі газоподібного або рідкого палива і при необхідності, виконують їх на-ладку. Перевіряють також герметичність обмурівки пекарської камери, тепло-обмінних каналів, і в разі потреби, герметизують їх (для цегляної обмурівки

П ечі з тунельними камерами	А2-ХПЯ-50	50	Сітчастий	_	2100	Електрообігрів (з допомогою ТЕНів)	~25	7,8 460	27300 3052 1415	16420
	Г4-ХПС-25	25		_	2100		10-15	4,5 249	16200 3270 1500	13000
	А2-ШПГ			_	900	Зі спалю-ванням газу у пе-карній ка-мері	18,5-25,5	10,2 −	35835 2250 2020	19740
	ПХС-40	40		_	2100	Канальний з рециркуляцією димових азів	22-30	14 −	22070 3350 2590	2300
	ПХС-25М	25		_	2100		14-17	14 −	14570 3350 2590	1500
Печі з тупіковими і прохідними камерами	П-134	25,2	Люльково-ланцюговий	36	2000× ×350		13-15	3,85 −	7900 3300 2800	1200
	АЦХ-72	65		120	2540× ×250	Комбінова-ний каналь-ний парово-дяний	~72	2,8 −	7720 5890 3900	53200
	ХПА-40	37,7		99	1720× ×220	Канальний без рециркуляції димових газів	40-45	1,5 −	8830 3020 3900	16500
	ХПП-25	28,7		43	1920× ×220		25	1,7 −	5830 3500 4300	8800
	ФТЛ-2	16		24 (36)	1920× ×220		12-14,5	2,2 −	5840 4500 3900	5500
	Г4-ХПЛ	16 (17,5)		25 (28)	1920× ×350			1,3 −	~5800 ~4500 ~3700	6980
Показники		Робоча площа поду, м²	Тип конвейєру	Число люльок, шт	Розміри люльок (ширина поду), мм	Тип теплообміну	Приблизна про-дуктивність,т/добу	Потужність, кВт, електродвигуна нагрівачів	Габаритні розмі ри, мм: довжина ширина висота	Масса металокон-струкції, кг

глиняним розчином, змішаним з азбестом і рідким склом, а для каркасної - жаростійкими прокладками, або зварюванням).

Підготовку до пуску сучасних печей виконують механік, і електрик з КВ приладів.

Після закінчення перевірки печі і усунення недоліків виконують пробний запуск транспортного механізму на малих швидкостях, прокрутивши спочатку його вручну. Якщо немає сторонніх шумів і зміщення сітки, регулюють швид-кість його переміщення до потрібної, перевіряючи термін перебування у пекар-ній камері розміщеного вами предмета за допомогою секундоміра. Показання секундоміра порівнюють з показаннями приладу для контролю часу випікання якщо такий є, і у разі потреби налагоджують його.

Якщо при пропуску на холостому ходу з’являються сторонні шуми, то виявляють їх причину і усувають її. При зсуванні сітки з барабана в один із бо-ків виконують регулювання рівномірності її натягу на натяжній станції, яка роз-ташована у більшості випадків з боку завантаження печі.

Одночасно з налагодженням роботи конвейєра печі і його приводу, пере-віряють, якщо такий передбачено, роботу механізму очистки сітки (або розван-таження люльки). Під час підготовки пристрою для подачі пари у зону зволо-ження перевіряють роботу манометрів за допомогою контрольного манометра, а також стан арматури і інших приладів парової магістралі, продувають її для видалення шламу та інших твердих осадків. Тиск пари у магістралі необхідно підтримувати у межах 0,02–0,05 МПа, а безпосередньо перед піччю – 0,01 МПа.

Після перевірки усіх механізмів, систем і контрольно–вимірювальних приладів печі, приступають до запуску печі у тепловому режимі. Якщо піч пра-цює на твердому паливі, то розпалюють вугілля в топці і вмикають дуттєвий вентилятор, регулюючи шібером подачу повітря.

Якщо піч працює на газоподібному (або рідкому) паливі, необхідно вико-нати ряд заходів. На пульті управління вмикають кнопки подачі живлення печі, пуску транспортера печі, вмикають у роботу вентилятор рециркуляції (або дут-тєвий). Через відкриті продувні клапани продувають протягом 5...15 хв. перший і другий газові контури печі, після цього загоряються сигнальні лампочки готовності печі. Далі вмикають кнопки подачі живлення на першу і другу (в залежності від кількості топкових пристроїв) систему пальників (в залежності від конструкції їх може бути один або декілька в одному топковому пристрої). Потім закривають продувні клапани, вмикають запальник і вентилятор подачі повітря, якщо у печі використовують пальники з примусовою подачею повітря, і лише потім відкривають кран подачі палива. Якщо в печі використані інжекційні пальники то регулюють подачу повітря регулюючими шайбами для того, щоб забезпечити оптимальну повноту згоряння палива. Повноту згоряння палива визначають за наявністю окису вуглецю (СО) на виході з камери згоряння за допомогою газоаналізатора (наприклад, ГХП–3).

Слід відзначити, що швидкість газоповітряної суміші на виході з паль-ника повинна бути такою щоб між нею і швидкістю розповсюдження полум’я установилась динамічна рівновага.

Порушення цієї рівноваги може визвати затягування факела у пальник, так званий „проскок” в неї полум’я, або навпаки відрив полум’я від пальника і його згасання.

Проскок полум’я у інжекційний пальник, який під час роботи заповнений газоповітряною сумішшю, може викликати хлопок газу, а при несприятливих умовах його горіння всередині і перегрів пальника, або у особливо небезпечних випадках, – навіть вибух і його руйнування. Для запобігання проскокам бажано установлювати у кінці пальника стабілізатори полум’я (наприклад, конструкції Ф. Казанцева).

У газових пальниках з примусовою подачею повітря, у яких повітря і газ змішуються близько виходу з них, небезпека проскоку полум’я мінімальна, од-нак зберігається можливість розігріву вихідної частини пальника.

У відношенні проскоку полум’я найбільш небезпечними є періоди розпа-лювання і вимкнення пальника, а також моменти зміни його навантаження. Для запобігання проскокові полум’я у газовий пальник при розпалюванні прикри-вають подачу в нього повітря, потім збільшуючи навантаження спочатку при-бавляють подачу газу, і тільки після цього збільшують тягу у топці і витрати повітря, необхідного для згоряння палива, а при зменшенні навантаження про-цес проводять зворотно.

Відрив полум’я від пальника найчастіше відбувається при неправильному її розпалюванні. Відрив у процесі роботи найбільш вірогідний через раптове збільшення витрат газу, повітря на згоряння, або розрідження у топковому просторі печі.

Відрив полум’я небезпечний тому, що через згасання факелу і продов-женні подачі газу у топку, настає загазованість газоходів і каналів з послідую-чим хлопком або навіть вибухом при повторному розпалюванні печі.

Спочатку протягом 7–8 годин для печей з цегляною обмурівкою (нап-риклад піч ФТЛ-2 та ін.) і 1–2 години для печей з блочно–каркасною обму-рівкою (наприклад, печі ПХС-25М, БН-25, БН-50, ХПС-25, ХПС-40 та ін.) відбувається розігрівання печі до робочого режиму. Приблизно за півгодини до завантаження тістових заготовок подають пару у зону їх гідротермічної оброб-ки і вмикають вентилятор відведення з пекарської камери випаруваної вологи. Після цього подають тістові заготовки на під печі.

Під час роботи печі контролюють подачу палива у топку, або пальникові пристрої, а також кількість повітря необхідного для згоряння, температуру се-редовища у пекарській камері і димових газів на виході з печі за допомогою приладів, реєстраційних або тих, що показують, показання яких заносять у змінний журнал роботи печі. Необхідно регулярно слідкувати за якістю про-цесу горіння, якістю обмурівки печі і роботи окремих її агрегатів.

Для зменшення вентиляції пекарської камери при переведенні печі з сіт-частим подом на новий вид продукції необхідно міняти положення шторок у місцях завантаження і розвантаження так, щоб запобігти деформуванню виро-бів при мінімальному зазорі між ними. При цьому міняють також температур-ний і парозволожуючий режими у відповідності з новим видом виробів.

Зупинку печі проводять після виходу з печі останніх виробів. Послі-довність операцій зворотна їх послідовності під час пуску. Після охолодження печі зупиняють її конвейєр. Час охолодження печей з цегляною обмурівкою складає 7–8 годин, а з блочно–каркасною складає 1,5–2 г. Тому печі з цегляною обмурівкою зупиняють тільки для їх обслуговування і ремонту. Печі з блочно–каркасною обмурівкою можна зупиняти і для технологічної перерви, коли пот-реби в хлібі немає.

Для запобігання аварії під час пуску, експлуатації і зупинці печей необ-хідно суворо дотримуватися правил безпеки і послідовності виконання усіх операцій передбачених паспортом пічного агрегату.