
- •Карського виробництва
- •Глава 4 у статкування для приготування тіста
- •4.1. Тістоприготувальні агрегати
- •4.2. Апарати для бродіння напівфабрикатів і тіста
- •4.3. Розрахунок апаратів для бродіння напівфабрикатів і тіста
- •4.3.1. Технологічний розрахунок апаратів неперервної дії
- •4.3.2. Технологічний розрахунок секційних бункерів
- •4.3.3. Визначення кількості діжок
- •4.3.4. Силовий розрахунок обертових бункерів для бродіння
- •4.4. Тістомісильні машини
- •4.4.1. Призначення і класифікація тістомісильних машин
- •4.4.2. Заміс тіста і напівфабрикатів
- •4.4.3. Тістомісильні машини неперервної дії
- •4.4.4. Тістомісильні машини періодичної дії з підкатними діжами
- •4.4.5. Машини періодичної дії зі стаціонарними діжами
- •4.5. Методика розрахунку тістомісильних машин
- •4.5.1. Методика технологічного розрахунку тістомісильних машин
- •4.5.2. Силовий розрахунок тістомісильних машин неперервної дії
- •4.5.3. Силовий розрахунок тістомісильної машини з підкатними ді- жами
- •4.5.4. Силовий розрахунок тістомісильних машин зі стаціонарними діжами
- •4.6. Умови експлуатації тістомісильних машин
- •Глава 5 у статкування для поділу тіста на заготовки
- •5.1. Тістоділильні агрегати і ділянки ліній
- •5.2. Тістоділильні машини
- •5.3. Розрахунок тістоділильних машин
- •5.3.1. Технологічний розрахунок
- •5.3.2. Силовий розрахунок тістоділильних машин
- •5.4. Умови нормальної експлуатації тістоділильних машин
- •Глава 6 у статкування для формування тістових заготовок
- •6.1. Призначення і класифікація тістоформуючих машин
- •6.2. Тістоокруглювальні машини
- •6.3. Тістозакатувальні машини
- •6.4. Запобігання прилипанню тіста до робочих органів тістофор- муючих машин
- •6.5. Розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.1. Технологічний розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.2. Силовий розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.3. Умови експлуатації тістоформуючих машин
- •Глава 7 у статкування для розстойки, укладання і розвантаження тістових заготовок і виробів
- •7.1. Устаткування для розстойки тістових заготовок
- •7.2. Розрахунок конвейєрних шаф для розстойки тістових заготовок
- •7.3. Механізми для укладання і посадки тістових заготовок
- •7.4. Механізми розвантаження розстійних і пічних конвейєрів
- •7.5. Розрахунок механізмів для посадки, укладання і розвантаження розстійних і пічних конвейєрів
- •Глава 8 п ромислові печі хлібопекарського і кондитерського виробництва
- •8.1. Призначення печей і процес випікання хліба
- •8.2. Загальний устрій і будова печей
- •8.3. Класифікація хлібопекарських печей
- •8.4. Пекарні камери
- •8.5. Транспортні механізми
- •8.6. Генератори теплоти
- •8.7. Теплообмінні пристрої
- •8.8. Допоміжні пристрої
- •8.9. Умови експлуатації печей
- •8.10. Розрахунок хлібопекарських і кондитерських печей
- •8.10.1. Технологічний розрахунок печей
- •8.10.2. Тепловий баланс пічного агрегату
- •Глава 9 у статкування для виробництва спеціальних сортів хлібних виробів
- •9.1. Устаткування для виробництва бубличних виробів
- •9.2. Устаткування для виробництва здобних і хлібних сухарів
- •9.3. Устаткування для виробництва солоної і солодкої соломки
- •9.4. Устаткування для виробництва хлібних паличок
- •9.5. Розрахунок устаткування для виробництва спеціальних сортів виробів
- •Глава 10 у статкування для проведення фінішних операцій
- •10.1. Устаткування для сортування готових виробів
- •10.2. Способи механізації пртс робіт у хлібосховищах і експедиціях
- •10.3. Схеми механізації пртс робіт у хлібосховищах і експедиціях
- •10.4. Визначення кількості контейнерів, лотків і хлібоукладальних машин
- •10.5. Устаткування для зберігання хлібних виробів у замороженому стані
8.4. Пекарні камери
Конструкції пекарних камер сучасних печей визначаються за асортимен-том виробів. Вони призначені забезпечити такі параметри середовища, щоб здобути продукцію відмінної якості. Залежно від асортименту виробів, продуктивності й організації виробничого процесу пекарні камери поділяють на тупикові, прохідні, тунельні і кільцеві (рис. 53).
У тупикових камерах (рис. 53,а) посадка тістових заготовок і вивантажен-ня готових виробів відбуваються з одного боку печі, у камерах прохідних (рис. 53,б) і тунельних (рис. 53,в) – з двох протилежних боків. У прохідних камерах вироби кілька разів змінюють напрям руху на протилежний, а в тунельних пе-чах вони рухаються тільки в одному напрямі.
У кільцевих печах (рис. 53,г) вироби завантажуються вивантажуються теж в одному місці, але на відміну від тупикових переміщуються по кільцевому тунелю.
Для запобігання втрат теплоти у навколишнє середовище пекарна камера повинна мати герметичне огородження з теплоізоляційною обмурівкою. Щоб забезпечити мінімальну вентиляцію камери, бажано розташовувати верхній край посадочних і вивантажувальних вікон нижче за найнижчу теплопереда-вальну поверхню, тобто має виконуватися принцип газозливного простору, який не обігрівається. Це дозволяє зводити до мінімуму вентиляційні втрати, тому що нагрітий легкий газ перебуватиме вище за ці вікна. Звідси випливає, що найбільша вентиляція пекарної камери в тунельних і кільцевих печах.
Матеріал стінок камери залежить від температури теплоносія (димових газів). За високої температури димових газів, яка спостерігається у печах з ка-нальним обігріванням без їх рециркуляції ( =800 ˚С ), застосовують цегляне об-муровування із засипкою вільного простору теплоізоляційним матеріалом. Для закріплення механізмів печі служить каркас виконаний з металу. Недоліком цегляного обмуровування є його велика теплоємність, а звідси і час розігріван-ня печей, який досягає 7…8 годин.
а) б)
в) г)
Рис.53. Схеми пекарських камер печей: а − тупікових; б − прохідних; в − тунельних; г − кільцевих; (штрих − пунктирними лініями показані траєкторії руху тістових заготовок, а стрілками − їх посадка і вивантаження)
За низької температури димових газів ( =500...600 ˚С), яка спостері-гається в печах із рециркуляцією димових газів, зі спалюванням газів безпосе-редньо в пекарній камері, з пароводяним, паровим та електричним обігріван-ням, застосовують каркасну обмурівку, виконану зі сталевих листів, закріпле-них на несучому каркасі зварюванням або болтовими з’єднаннями. Простір між внутрішнім і зовнішнім листами заповнюється теплоізоляційним матеріалом (наприклад, мінеральною ватою). Така обмурівка легка, має малу теплоємність. Це дозволяє довести температуру печі до робочих параметрів за 1...2 год.
У пекарній камері закріплюються опорні вузли, транспортні механізми, парозволожуючі та теплоізоляційні пристрої, датчики температури та ін.
Звідси випливає, що від конструкції пекарної камери залежать техніко–економічні показники пічного агрегату і якість випечених виробів.