
- •Карського виробництва
- •Глава 4 у статкування для приготування тіста
- •4.1. Тістоприготувальні агрегати
- •4.2. Апарати для бродіння напівфабрикатів і тіста
- •4.3. Розрахунок апаратів для бродіння напівфабрикатів і тіста
- •4.3.1. Технологічний розрахунок апаратів неперервної дії
- •4.3.2. Технологічний розрахунок секційних бункерів
- •4.3.3. Визначення кількості діжок
- •4.3.4. Силовий розрахунок обертових бункерів для бродіння
- •4.4. Тістомісильні машини
- •4.4.1. Призначення і класифікація тістомісильних машин
- •4.4.2. Заміс тіста і напівфабрикатів
- •4.4.3. Тістомісильні машини неперервної дії
- •4.4.4. Тістомісильні машини періодичної дії з підкатними діжами
- •4.4.5. Машини періодичної дії зі стаціонарними діжами
- •4.5. Методика розрахунку тістомісильних машин
- •4.5.1. Методика технологічного розрахунку тістомісильних машин
- •4.5.2. Силовий розрахунок тістомісильних машин неперервної дії
- •4.5.3. Силовий розрахунок тістомісильної машини з підкатними ді- жами
- •4.5.4. Силовий розрахунок тістомісильних машин зі стаціонарними діжами
- •4.6. Умови експлуатації тістомісильних машин
- •Глава 5 у статкування для поділу тіста на заготовки
- •5.1. Тістоділильні агрегати і ділянки ліній
- •5.2. Тістоділильні машини
- •5.3. Розрахунок тістоділильних машин
- •5.3.1. Технологічний розрахунок
- •5.3.2. Силовий розрахунок тістоділильних машин
- •5.4. Умови нормальної експлуатації тістоділильних машин
- •Глава 6 у статкування для формування тістових заготовок
- •6.1. Призначення і класифікація тістоформуючих машин
- •6.2. Тістоокруглювальні машини
- •6.3. Тістозакатувальні машини
- •6.4. Запобігання прилипанню тіста до робочих органів тістофор- муючих машин
- •6.5. Розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.1. Технологічний розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.2. Силовий розрахунок тістоформуючих машин
- •6.5.3. Умови експлуатації тістоформуючих машин
- •Глава 7 у статкування для розстойки, укладання і розвантаження тістових заготовок і виробів
- •7.1. Устаткування для розстойки тістових заготовок
- •7.2. Розрахунок конвейєрних шаф для розстойки тістових заготовок
- •7.3. Механізми для укладання і посадки тістових заготовок
- •7.4. Механізми розвантаження розстійних і пічних конвейєрів
- •7.5. Розрахунок механізмів для посадки, укладання і розвантаження розстійних і пічних конвейєрів
- •Глава 8 п ромислові печі хлібопекарського і кондитерського виробництва
- •8.1. Призначення печей і процес випікання хліба
- •8.2. Загальний устрій і будова печей
- •8.3. Класифікація хлібопекарських печей
- •8.4. Пекарні камери
- •8.5. Транспортні механізми
- •8.6. Генератори теплоти
- •8.7. Теплообмінні пристрої
- •8.8. Допоміжні пристрої
- •8.9. Умови експлуатації печей
- •8.10. Розрахунок хлібопекарських і кондитерських печей
- •8.10.1. Технологічний розрахунок печей
- •8.10.2. Тепловий баланс пічного агрегату
- •Глава 9 у статкування для виробництва спеціальних сортів хлібних виробів
- •9.1. Устаткування для виробництва бубличних виробів
- •9.2. Устаткування для виробництва здобних і хлібних сухарів
- •9.3. Устаткування для виробництва солоної і солодкої соломки
- •9.4. Устаткування для виробництва хлібних паличок
- •9.5. Розрахунок устаткування для виробництва спеціальних сортів виробів
- •Глава 10 у статкування для проведення фінішних операцій
- •10.1. Устаткування для сортування готових виробів
- •10.2. Способи механізації пртс робіт у хлібосховищах і експедиціях
- •10.3. Схеми механізації пртс робіт у хлібосховищах і експедиціях
- •10.4. Визначення кількості контейнерів, лотків і хлібоукладальних машин
- •10.5. Устаткування для зберігання хлібних виробів у замороженому стані
7.5. Розрахунок механізмів для посадки, укладання і розвантаження розстійних і пічних конвейєрів
Технологічний розрахунок механізмів полягає у визначенні кінематичних або геометричних параметрів їх роботи залежно від продуктивності, або навпаки.
Продуктивність механізмів
розраховують за формулою (3), в якій
– кількість виробів на люльці або по
ширині поду печі;
– маса виробу, кг;
– період робочого циклу, тобто час,
через який механізм видає
виробів, с.
Кутова швидкість живильних коміркових роторів, у яких заготовки або вироби подаються в один потік, тобто =1, рад/с,
, (219)
де
– кількість комірок на роторі.
Середня швидкість транспортерів ланцюгових передач механізмів посадки, укладання і розвантаження конвейєрів розстійних шаф і печей, якщо =1, м/с,
, (220)
де – відстань між виробами або крок ковшів, форм, в які подаються заготовки або вироби.
Період спрацьовування механізмів перевертання транспортерів і ковшів, переміщення кареток і люльок, с,
(221)
де
– кількість виробів на транспортерах,
у ковшах, каретках, люльках у момент їх
перевертання.
Прискорення, з яким повинні починати рухатися транспортери, каретки або люльки, м/с2,
(222)
де
,
– висота центра мас і радіус плями
контакту заготовки із стрічкою, м.
Питання для самоперевірки
Яке призначення і види розстійних шаф?
Дайте огляд принципів дії шаф для попередньої розстойки тістових заго-товок.
Які ви знаєте шафи для кінцевої розстойки тістових заготовок?
Яка методика використовується для розрахунку розстійних шаф?
Яке призначення і види механізмів для посадки і укладання тістових заго-товок на люльки конвеєрів розстійних і пічних агрегатів?
Призначення і види механізмів для розвантаження розстійних і пічних конвейєрів.
Методика розрахунку посадочних, укладальних і розвантажувальних ме-ханізмів.
Глава 8 п ромислові печі хлібопекарського і кондитерського виробництва
8.1. Призначення печей і процес випікання хліба
Печі призначені для виконання однієї з основних операцій виробництва хліба і борошняних кондитерських виробів – гідротермічної обробки (випікан-ня) тістових заготовок, внаслідок чого вони перетворюються або в готові виро-би, або в напівфабрикати, які після оздоблення перетворюються у торти, тістеч-ка та ін.
Гідротермічна обробка тіста складається з фаз зволоження і випікання. Фаза випікання містить два періоди: період змінної швидкості вологовіддачі і змінного об’єму виробів та період сталої швидкості вологовіддачі і постійного об’єму виробів (допікання).
Відповідно до цього пекарні камери печей мають три зони з різними пара-метрами газового середовища.
У першій зоні – зоні зволоження
– протягом 2...3 хв. відбувається інтен-сивне
зволоження середовища пекарної камери
та поверхні тістових заготовок вологою
парою (в деяких випадках поверхня
заготовок зволожується водою, що
розпилюється форсунками). Пара
конденсується на поверхні тіста−хліба
і пе-решкоджає утворенню кірки, що сприяє
збільшенню його об’єму без розривів
поверхні. У цій зоні температура
середовища від час випікання хліба
під-тримується у межах 100...120 ˚С, а під
час випікання гребінцевих виробів
140...160 ˚С і відносній вологості повітря
90%.
Питомі витрати пари ста-новлять
150...350кг на 1000 кг виробів.
На початку першого періоду випікання для передавання максимальної кількості теплоти і зберігання форми виробу за рахунок створення кірки тем-пературу середовища доводять до 200...250 ˚С при випіканні виробів із пше-ничного і до 300...350 ˚С (обжарювання) – для виробів із житнього борошна. Кірка хліба створюється частково за рахунок випаровування, а частково – пере-міщення вологи усередину заготовки. Слід зазначити: кірка потрібна тому, що при змінах температури тіста в межах 55...70 ˚С воно розріджується внаслідок коагуляції білків, які при цьому втрачають вологу, а крохмаль її не вбирає через те, що його клейстеризація ще не настала.
Якщо кірка тонша, менші і утрати від упікання, тому в третій зоні для зменшення розмірів упікання температуру знижують до температури, трохи вищої за температуру кірки, тобто 160...180 ˚С. У кінці процесу випікання тем-пература м’якушки підвищується до 96...98 ˚С.
Оптимальні режими випікання для різних сортів хлібобулочних виробів різні.