6.5.2. Силовий розрахунок тістоформуючих машин
Силовий розрахунок полягає у визначенні сил, діючих на робочі органи формуючих машин, і потужності, яка потрібна для приводу їх у дію.
Статична потужність на валу двигуна, необхідна для округлення тіс-
та, Вт,
, (204)
де – потужність, необхідна для підіймання заготовок у машині, Вт;
– потужність, яка потрібна для деформації заготовок, Вт;
– потужність на подолання сил тертя між робочими органами та їх опорними поверхнями (для машин з обертовими робочими органами =0);
– ККД приводного механізму.
Потужність на підіймання заготовок у машинах з робочими органами, Вт:
обертовими, у яких =0,
(205)
які поступально рухаються,
, (206)
де
– кількість заготовок у зоні формування;
– вертикальна складова середньої
швидкості заготовок у машині, м/с;
– середній радіус несучого органу, м,
– середній кут нахилу формуючого органа
до горизонту, рад;
і
– висота робочої частини, м, і кут
розкриття, рад, несучого робочого органа.
Кількість заготовок у зоні формування машини з робочими органами, шт:
обертовими
, (207)
які лінійно рухаються
, (208)
де
– довжина зони формування, м.
Потужність необхідна для деформації заготовок, Вт,
, (209)
д
е
– сила, яка діє на заготовку, Н;
– кут нахилу си-ли Р до вертикалі до
вектора швид-кості
(рис. 47,а), рад;
– тиск на тісто у процесі формування,
Па (
МПа);
– ширина пло-щадки контакту виробу з
робочим органом, м;
– довжина площадки контакту виробу з
робочим орга-ном, м;
і
– середня швид-кість несучого і формуючого
робо-чих органів, м/с.
Ширина площадки контак-
ту, м,
(210)
де – поздовжній кут нахи-лу робочих поверхонь одна віднос-но одної, рад ( =0,09...0,26 рад);
Кут нахилу визначають із
співвідношення:
.
(211)
Довжина площадки контакту заготовки з робочими органами (рис. 47,а):
криволінійного перерізу,
(212)
де
– кут на якому відбувається контакт
заготовки з робочим органом, рад, (
залежить від пружності тіста і приблизно
дорівнює
рад);
плоскими (рис. 47,б),
.
Потужність для подолання сил тертя між робочими органами і їх опор-ними поверхнями у машинах з поступально рухомими робочими органами
, (213)
де
– коефіцієнт тертя робочого органу по
опорній поверхні, який зале-жить від
матеріалу, шершавості контактуючих
поверхонь.
Потужність приводу закатувальної машини, Вт,
, (214)
де – потужність на вальцювання тістової заготовки, Вт.
Потужності , , визначаються з формул (206), (209) і (213). Для барабанних закатувальних машин =0.
Потужність на вальцювання тістової заготовки, Вт,
(215)
– кількість пар розкатувальних
валків;
– зусилля вальцювання, Н (визначають з
таблиць);
;
– середній тиск на заготовку під час
розкатування, Па;
– кут захвату тістової заготовки
валками, рад,
;
– діаметр валка, м;
– діаметр цапфи валка, м;
– коефіцієнт тертя у підшипниках валка;
– кутова швидкість валка, рад/с.
Визначивши статичну потужність, вибирають електродвигун найближчої більшої за статичну потужності. Потім з динамічного розрахунку перевіряють придатність вибраного електродвигуна за пусковим моментом. І якщо відно-шення розрахункового пускового моменту двигуна до номінального не переви-щуватимуть табличного то такий двигун установлюють в машину. Якщо це від-ношення перевищує табличне значення, то беруть електродвигун більшої по-тужності.