3.Філософія марксизму (iIполовина XIX століття).

Поява марксизму (філософії Маркса і Енгельса) - це перша ознака кризи німецької класичної філософії (але це ще класична). Маркс (1818-1883), Енгельс (1820-1895).

Риси філософії нового часу:

• П половина XIX століття - це час класичного капіталізму;

• в цей час у філософії сила розуму(як у Просвітництві) ставиться під сумнів (бо Людина — лише додаток до машини);

• ставиться під сумнів і "царство людини на землі" (тобто заперечується її всемогутність).

Але ці риси капіталістичної філософії стали дещо мінятися в 40р. ХГХ століття.

З'являється нова - марксистська.

Виникла з діалектики Гегеля і матеріалізму Фейербаха, відкинувши від них, те, що Маркс вважав негативним.

У Гегеля рух поширювався лише на Абсолютну ідею.

Маркс і Енгельс поширили рух і на природу і на людину і на суспільство.

Від Фейербаха він за основу бере матеріалізм.

Сам Маркс філософствувати став ще студентом. В 1841 році він пише дисертацію "Про філософію Епікура". В цей час він ще був ідеалістом (на основі ідеалізму хотів пояснити буржуазне суспільство).

Але наступні: (1844) "Тези про Фейєрбаха", "Святе сімейство", "Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класичної філософії". Тут уже виступає як матеріаліст.

Він перш за все полягав в матеріалістичному розумінні історії: тобто

- людина визнається як природна істота (а якщо це так, то вона не може бути ні свободою ні творчою, адже у природі все закономірно).

Щоб в цьому не було суперечності - Маркс робить переворот: так вона природна, але лише настільки, наскільки від природи походить. Далі вона розвивається, відривається від природи і стає не природною, а соціальною істотою.

Отже, головним дослідженням тепер є не природа, а людське суспільство. (Людське буття).

В цьому і полягає матеріалістичне розуміння історії: людське буття і історія матеріальні. Цей матеріалізм Маркс запозичив у Фейєрбаха -але якщо Фейєрбах матерію поширював на людину яка в природі, то Маркс -на людину, яка з природи виділяється.

На основі діалектики Гегеля і матеріалізмі Фейербаха Маркс і Енгельс створили діалектичний матеріалізм (хоча самі такий термін не вживали).

Тобто: 1. Поєднав діалектику і матеріалізм;

2. Застосував її до пізнання не природи, а суспільства (людського буття);

3. Шукаючи причину руху (по Гегелю), визначили, що причиною руху (змін) в суспільстві є класова боротьба.

Вивчаючи людське буття марксизм, виступив з критикою всіх попередніх філософів, що вони лише критикують існуючий лад, а як його замінити не вказують.

Марксизм вважав, що знайшов такий шлях - комунізм. Це вже соціальна філософія.

Комунізм - це гуманізм в поєднанні з матеріалізмом.

І фаза - соціалізм - це сходинка, де готуються передумови до комунізму: матеріально-технічна база виховання людини. Тут здійснюється принцип: від кожного по можливості - але кожному по праці

Але головне на цьому етапі: ліквідація приватної власності. (При капіталізмі має бути загальна власність).

П фаза: комунізм: розподіляється по потребам;

• загальна власність;

• відсутність грошей - а праця стане першою життєвою необхідністю;

• відсутність держави - народ самоуправляється. Недоліки: - недооцінили, що людина- власник;

• індивідом нехтували;

атеїзм - а людина віруюча.

У філософії марксизм особливе ставлення до Людини. (Хоча написано гуманізм - воно негуманне).

Головна увага приділялась пролетаріату ("Маніфест Комуністичної партії"'), (Маркса навіть обвинуватили в тому, що виступив проти Бога, а пролетаріат - це як людина - Бог, бо має все змінити в світі).

1. Йому немає чого втрачати, окрім ланцюгів, тому він найреволюційніший, найорганізованіший, наймасовіший клас.

1. Він має зробити соціалістичну революцію - комунізм.

Ми бачимо, що філософія Маркса повністю стає соціальною, ще кажуть: Маркса філософа, переміг Маркс політик.

Енгельс: виділяється тим, що більше уваги приділив теорії походження сім'ї, приватної власності, держави і людини (за теорією Дарвіна).

А далі з 1844 року більш стає економістом.

Ревізія Маркса К.Каутським і Бернштейном:

1. З одного боку вони твердили, що це взагалі не філософські погляди.

2. Засудили ідею класової боротьби.

До марксизму належить і молодше покоління: Плеханов, Ленін. "Матеріалізм та емпіріокритицизм", "Філософські зошити". Ленін дає визначення матерії, свідомості.