Порядок формування органів самоорганізації населення:

 На зборах мешканців території створюється ініціативна група, яка подає заяву до ради про створення органу самоорганізації населення. Якщо рада дала згоду на створення такого органу, то виконавчий комітет ради організовує збори чи конференцію, на яких мешканці обирають цей орган. Вибори здійснюються на основі загального, прямого, рівного виборчого права шляхом таємного голосування.

 Орган самоорганізації населення обирається на строк повноважень відповідної ради. Реєстрація реєстру органу самоорганізації населення здійснюється виконавчим комітетом відповідної ради. З моменту реєстрації орган самоорганізації набуває статус юридичної особи і набуває власних повноважень.

Орган самоорганізації обирається у складі: керівника, заступника керівника, секретаря та ін.

Основна форма роботи – засідання ( скликається не рідше 1 разу на квартал і правомочне за присутності половини складу).

Основні функції – створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення:

• задоволення їхніх соціальних, культурних, побутових потреб шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

• участь у реалізації соціально – економічного, культурного розвитку відповідної території, ін. програм.

Орган самоорганізації населення самостійно використовує фінансові ресурси, отримані з місцевого бюджету, на цілі та в межах визначених, відповідною радою.

Контроль за фінансовою дисциплінарною органу самоорганізації населення в межах своїх повноважень здійснюють:

 сільська,селищна, міська, (районна у місті у разі створення) ради та її виконавчі органи;

 виконавчий комітет, який здійснив реєстрацію органу самоорганізації населення;

 збори жителів за місцевим проживанням;

 органи державної влади.

Достроково органи самоорганізації населення припиняє свої повноважень в разі:

 невиконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету – за рішенням ради, яка дала дозвіл на створення;

 невиконання рішення зборів жителів за місцем проживання або невиконання своїх повноваження, а також саморозпуск – за рішенням зборів жителів;

 порушення законів – за рішенням суду;

 а також, якщо іде організація будинків, вулиць, кварталів і пов’язана з віднесеннями жителів, які ініціювали створення цього органу.

Отже, органи самоорганізації населення створюється за ініціативою самих жителів та з дозволу відповідальної ради на окремих частинах села, селища, міста.

Низький рівень соціальної активності індивідів компенсується надмірним втручанням держави у суспільні відносини. І навпаки, високий рівень активності громадян державна влада реально обмежує свої повноваження і претензії.

Актуальнтм питанням на сьогодні є реформування місцевого самоврядування або, як інколи його називають, муніципальна реформа. Вона має передбачати здійснення системи заходів, які умовно можна поділити на чотири блоки.

Перший блок заходів пов’язаний зі створенням стабільної правової бази місцевого самоврядування. У розвиток базових законів «Про місцеве самоврядування в Україні», і «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», «Про службу в органах місцевого самоврядування» слід прийняти закони про правовий режим майна комунальної власності та про порядок формування фінансових ресурсів місцевого самоврядування, гарантії місцевого самоврядування та ін.

Другий блок заходів має бути спрямований на формування матеріально-фінансової основи місцевого самоврядуванняч. Під цим кутом зору необхідно найближчим часом завершити формування комунальної власності територіальних громад, провести муніципалізацію земель, забезпечити чітке розмежування доходів і видатків між державним і місцевими бюджетами, а також між районними й обласними бюджетами, розробити механізми фінансування державою витрат органів місцевого самоврядування, яких вони зазнали внаслідок виконання делегованих повноважень виконавчої влади та рішень органів державної влади.

Третій блок заходів муніципальної реформи пов’язаний з наданням інформаційної, науково-методичної та організаційної підтримки місцевому самоврядуванню.

І нарешті, четвертий, без якого неможливе виконання зазначених заходів, має бути спрямований на створення системи підготовки та перепідготовки кадрів для органів місцевого самоврядування. Важливим кроком у цьому напрямку, безумовно, було створення Української академії державного управління, регіональних центрів підвищення кваліфікації державних службовців. Проте, на сьогоднішній день, цього недостатньо. Слід здійснити підготовку і випуск навчально-методичної літератури та програм, визначити базові навчальні заклади або створити факультети підготовки спеціалістів для органів місцевого самоврядування за державним замовленням.

21