Білгород-Дністровський економіко-правовий коледж

Кравчук Дмитро Васильович

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни : «Цивільне та сімейне право»

за темою : « Опіка та піклування. Патронат над дитиною»

Керівник: Хоптова Л.Т.

м. Білгород-Дністровський

2013 р.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………

Розділ 1. Поняття та значення опіки і піклування………………………………...

1.1 Поняття та завдання опіки і піклування…………………………………...

1.2 Органи, які встановлюють опіку і піклування над дітьми……………….

Розділ 2. Встановлення та припинення опіки і піклування………………………

2.1. Діти, над якими встановлюється опіка та піклування……………………

2.2. Права дитини, над якою встановлюють опіку або піклування…………..

2.3. Права та обов’язки опікуна, піклувальника……………………………….

2.4. Припинення опіки та піклування над дитиною. Звільнення опікуна……

Розділ 3. Патронат над дітьми……………………………………………………...

3.1. Поняття патронату. Договір про патронат………………………………...

3.2. Обов’язки патронатного вихователя………………………………………

3.3. Припинення договору про патронат……………………………………….

Висновок……………………………………………………………………………..

Використана література…………………………………………………………….

Вступ

Дитинство - найпрекрасніша пора життя кожної повноцінної людини. Саме в дитинстві кожен отримує близько 80% інформації, яка супроводжує його протягом всього життя. Найкращі роки в кожного проходять по різному: одні діти мають все, про що мріяли: іграшки, одяг, увага та любов батьків, а інші можуть лише вірити в те, що колись отримають хоча б батьків, не думаючи вже про іграшки та інше.

На сьогоднішній день в нашій державі гостро постало питання дітей, позбавлених батьківської турботи. Охорона дітей та юнацтва в Україні визнається загальнонаціональним пріоритетом і здійснюється з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток.. Основними законодавчими актами, що забезпечують втілення в життя поставленої мети є: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, Закон України "Про охорону дитинства", Сімейний кодекс України, Правила опіки та піклування тощо. Основний Закон України закріплює рівність дітей у своїх правах та покладає обов’язок виховання дітей, позбавлених батьківського виховання та піклування на державу. При цьому Конвенція ООН про права дитини, ратифікована Верховною Радою України 27 вересня 1991 року, наголошує, що дитині для повного та гармонійного розвитку її особистості необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння.

Понад 50 тисяч таких дітей перебувають у державних виховних закладах, становище яких за останні роки погіршилося внаслідок кризової ситуації в економіці та нестачі грошей в бюджеті.

Згідно з чинним законодавством України сьогодні діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, мають можливість потрапити у сім’ю шляхом їх усиновлення (удочеріння); влаштування під опіку (піклування) у сім’ю; влаштування до дитячого будинку сімейного типу; в прийомну сім’ю, а також влаштування дитини за договором про патронат.

Інститут опіки та піклування над дітьми - це одна з правових форм, яка забезпечує їм можливість перебування та виховання у сім’ї. Актуальність є досить значною, оскільки дана форма влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, має багато недоліків, які не були усунуті навіть з прийняттям нового Сімейного кодексу України (2003р.). Постає питання реформи даного інституту, оскільки на даний час трапляються непоодинокі випадки незаконного відчуження житла та майна дітей-сиріт та дітей, які потребують батьківської піклування тощо. Не можна обійти увагою і інститут патронату над дітьми, який є новелою в Сімейному кодексі. Патронат має свою специфіку, яка полягає в передачі дітей на виховання за договором про патронат, а не на підставі адміністративно-правового акта - рішення органу опіки та піклування.

Так, відповідно до Закону України "Про охорону дитинства" визначаються поняття "дитина-сирота", "діти, позбавлені батьківського піклування", "підкинуті діти".

Питання опіки, піклування та патронату над дітьми досліджували такі вчені як: Н. Несмєянов, С. Чіганова, П. Шахов, І. Назарова, А. Зінченко, В. Козубовський та інші.

Предметом дослідження є інститут опіки, піклування та патронату над дітьми. У сімейному праві опіка та піклування розглядаються як передача дітей, позбавлених батьківського піклування, іншим особам з метою виховання та захисту їх майнових та особистих прав. Опіка та піклування не є тотожними поняттями. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування - над дитиною у віці від 14 до 18 років. Поняття патронату визначається як передача дитини на виховання за договором.

опіка піклування патронат дитина

Актуальність теми є дуже великою, адже на території України проживає велика кількість дітей, позбавлених батьківського виховання, яким потрібна правова, моральна та матеріальна допомога.

Метою даної роботи є розкриття основних понять опіки (піклування) та патронату над дітьми, виявлення недоліків зазначених інститутів та шляхи їх розв’язання.

Розділ 1. Поняття та значення опіки і піклування

Сирітство в Україні набуло масового характеру. Для вирішення проблеми сирітства українське законодавство передбачає певні умови для встановлення опіки та піклування.

1.1 Поняття та завдання опіки і піклування

Охорона дитинства в Україні визнається загальнонаціональним пріоритетом і здійснюється з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток. Основними законодавчими актами, що забезпечують втілення в життя поставленої мети є: Конституція України, Закон України "Про охорону дитинства", Сімейний кодекс України, Правила опіки та піклування (далі - Правила).

У світлі зазначеного пріоритету особливої турботи потребують:

-діти-сироти;

-діти, в яких померли чи загинули батьки;

-діти, позбавлені батьківського піклування;

-діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав;

-діти, батьки яких визнані безвісно відсутніми або недієздатними, оголошені померлими, відбувають покарання у місцях позбавлення волі або перебувають під вартою на час слідства, або в розшуку в зв'язку з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження;

-діти, батькам яких тривала хвороба перешкоджає виконувати свої батьківські обов'язки;

-підкинуті діти;

-діти, батьки яких невідомі;

-діти, від яких відмовились батьки та безпритульні діти.

Безпритульні діти - це діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання.

Для вирішення питань, пов'язаних з утриманням і вихованням дітей, які опинились у несприятливих умовах, держава створила спеціальні органи - органи опіки та піклування. Такими органами є: районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.

Органи освіти здійснюють діяльність з питань виявлення, обліку та передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до дитячих будинків, шкіл-інтернатів різних профілів, на усиновлення, під опіку (піклування), а також діяльність з інших питань, що належать до їх компетенції.

Органи у справах сім'ї та молоді, служби у справах неповнолітніх здійснюють діяльність з питань виявлення, обліку, та тимчасового влаштування безпритульних дітей, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що утримуються в державних дитячих закладах, на виховання в сім'ї, а також діяльність з інших питань, що належать до їх компетенції.

У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, працівники Міністерства внутрішніх справ України, працівники органів соціального захисту населення, житлово-експлуатаційних органів, навчальних закладів, інших організацій, а також громадяни, яким стало відомо про факт залишення дитини без опіки (піклування) батьків, зобов'язані негайно повідомити про це органи опіки та піклування за місцем знаходження дитини.

Діяльність інших, крім органів опіки і піклування, юридичних і фізичних осіб по виявленню і влаштуванню дітей, які залишились без батьківського піклування, законом не передбачена.

Законодавством визначено різні форми державної турботи про дітей, які залишились без батьківського піклування. Це - опіка і піклування, усиновлення, влаштування дітей на виховання в сім'ї громадян (патронат), у будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу на повне державне утримання. Основною метою діяльності всіх перелічених закладів є створення їх вихованцям необхідних умов для всебічного і гармонійного розвитку, підготовки для самостійного життя і праці. Опіка та піклування в сімейному праві - це така форма передачі дітей, які внаслідок тих чи інших обставин лишилися без батьківського піклування, іншим особам, що має на меті їх виховання, захист їх особистих і майнових прав, охорону інших інтересів.

Опіка і піклування має як спільні, так і відмінні риси з іншими інститутами передачі дітей на виховання та для захисту їх інтересів. Для порівняння візьмімо інститут усиновлення. Спільним для цих інститутів є обов'язки опікуна (піклувальника) і усиновителя щодо виховання та захисту інтересів переданих їм дітей. Опікун (піклувальник), як і усиновитель, виконують замість дітей і в їх інтересах відповідні дії або дають згоду (дозвіл) на виконання ними цих дій. На опікунів (піклувальників) і усиновителів покладається обов'язок представляти інтереси підопічних (усиновлених) дітей в усіх державних і громадських організаціях, якщо виникає у цьому необхідність. Опікуни (піклувальники) та усиновителі відповідають за шкоду, заподіяну підопічним (усиновленим), якщо не доведуть, що шкода настала не з їх вини.

Але опіка (піклування) не породжують, подібно усиновленню, між дітьми і опікунами (піклувальниками), членами їх сімей, відносин, аналогічних за своєю природою відносинам батьків і дітей. Усиновлення є підставою для виникнення як особистих, так і майнових відносин між усиновителем і усиновленим, а опіка (піклування), як правило, породжує немайнові відносини між опікуном (піклувальником) і підопічним.

Опіка і піклування - міжгалузеві інститути. Вони є одночасно інститутами адміністративного, цивільного і сімейного права. Опіка і піклування є інститутами цивільного права тоді, коли у передбачених законом випадках установлюються над неповнолітніми особами або майном осіб, визнаних безвісно відсутніми.