3. Документи релігійних конфесій як складова частина національного архівного фонду України

Релігія займає одне з провідних місць в духовному житті народу, утвердженні його моральних цінностей, гуманістичних традицій, формуванні національної свідомості і самосвідомості. Пріоритет духовних факторів, височіє над факторами матеріальними, адже саме духовність людини визначає орієнтири її життєдіяльності, ставлення до лю­дей, суспільства та навколишнього світу. Релігія зміцнює віру людини в майбутнє, посилює здатність протистояти злу, надихає на добро.

Архівна спадщина релігійних конфесій складає важливу складову частину історич­ної пам'яті народу, його культури і духовності, відображає різноманітні релігійні про­цеси в православ'ї, католицтві, іудействі та ін. Найбільш цінні релігійні документи зберігаються у Національному архівному фонді України /НАФ/.

Церковно-релігійні документи архівних установ відзначаються своєю різноманітн­істю, глибокою інформаційною насиченістю. Особливий інтерес викликають клірові відомості, де висвітлюються, по-перше, цікаві відомості про час будівництва храмів, їх тип, майно, землеволодіння, архітектурно-будівельні особливості і т.п.; по-друге, інфор­мація про кількість жителів у населених пунктах парафій, їх соціально-демографічний склад, а також щорічні парафіяльні зміни; по-третє, формулярні списки священиків, іяків, паламарів та інших священнослужителів, їх вік, освіт .мейний стан, поведінка на службі та в побуті тощо.

Формулярні списки викладачів духовних навчальних закладів, послужні списки монахів і монастирських служителів (так званого чорного духовенства) зосереджені у <|юндах канцелярій єпархіальних архієреїв.

У Центральному Державному історичному архіві України зберігаються фонди і документи щодо переслідування УПЦ. Так, удвох фондах Цивільно-військових поряд­кових комісій (поліцейсько-судові органи для попередження антикріпосницьких се­лянських повстань на Правобережжі) є документи переписки комісій з поміщиками і уніатським духовенством про сприяння комісіям і приведення до присяги православ­ного духовенства.⁵⁸ Справи і переписка щодо приєднання греко-уніатських церков Київської і Волинської губерній до Литовської єпархії (1831р.), перехід від унії до право­слав'я (1838 р.) зберігаються в архівному фонді Канцелярії Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора.⁵⁹ Акти про закріпачення селян магнатами, шлях­тою, монастирями, наїзди, пограбування, захоплення маєтків, сіл, селянських госпо­дарств магнатами, шляхтою, монастирями і єпископами (1567-1630 рр.), про пограбу­вання православних церков і утиски українського православного населення католиць­ким і уніатським духовенством (1616-1640 рр.), виступи селян проти гнобителів, вбив­ства ксьондзів і єзуїтів періоду визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, а також акти про особисту і майнову недоторканість православного духовенства (1651 р.), про затвердження польським королем фундуша домініканським монастирям, овруць­ким і житомирським єзуїтам (1718р.) зберігаються у 9 фондах громадських судів Пра­вобережної України ⁶⁰. Відомості про конвенцію (конкордат), з'ясування взаємин між католицькою і православною церквами у Львівській провінції, звіти і донесення поліції про хід релігійних свят, відомості про кількість монастирів, церков, костелів, каплиць та релігійних сект, інформації Волинського воєводського управління про хід покатоли­чення православного населення знаходяться у фонді Тернопільського воєводського управління (Ф. 231, оп. 1, спр.3990). Великий масив документів в цьому архіві висвітлює діяльність Почаївської Успенської лаври (Ф. 258,8078 од. зб., 1557-1939 рр. оп.), а також копії грамот польських королів, фундушові і дарчі записи, духовні заповіти на маегки, землі, майно на користь католицьких, православних і уніатських монастирів, костелів, церков Луцького і Львівського православних братств, благоділень (1595-1686 рр.); ду­ховні заповіти митрополитів, єпископів, священиків і монахів (1509-1612 рр.); акти про заборону старостам втручатися в управління церковними маєтностями (1590 р.), пра­ва православного духівництва (1589 р.), здачу церковних будівель в аренду (1613р.), розкрадання церковного майна ксьондзами, про пограбування і опечатування право­славних церков уніатами (1596-1637 рр.), про арешти і позбавлення сану православних священиків та інші.⁶¹

У фондах Київської'⁶² (1700- і 919 рр.) і Гіереяславсько-Бориспільсько'і*³ (1733-1785 рр.) духовних консисторій, а також у 84 фондах монастирів знаходимо багато доку­ментів, які свідчать про утиски і переслідування українського православ'я.

В Державному архіві Тернопільської област і зберігаються документи Волинської православної духовної консисторії.⁶⁴ В 1798-1799 рр. одночасно зі створенням Во­линської єпархії, була заснована Єпархіальна духовна рада в м. Житомирі, а з встанов­ленням радянської влади вона, як частина Волинського єпархіального управління, перемістилася у м.Кременець. Указом собору архієреїв православного екіерхату в Польщі від 1 лютого 1922 р. дана Єпархіальна рада була перейменована у Волинську духовну консисторію, яка здійснювала управління і духовний суд в єпархії. Діловод­ство велося п'ятьма столами: адміністративним, господарських справ, судових і реліг­ійно-просвітницьких справ, шлюборозлучних справ та резолюційним. Крім того, в консисторії знаходився фінансово-контрольний відділ та архів. Діяльність закладу при­пинилася у вересні 1939 р.

У фонді Луцької уніатської генеральної духовної консисторії'⁶⁵ і Луцької єпископсь­кої курії⁶⁶ зберігаються архівні документи, які характеризують процеси поширення уніатства і боротьбу проти православної церкви. Державну політику руйнації церков­но-релігійного життя на Волині висвітлюють документи архіву Уповноважених ради у справах православної церкви і релігійних культів.⁶⁷

Історичні факти, події, біографії церковних діячів знаходимо в документах архівних фондів Волинської православної духовної консисторії¹'⁸, а також Уповноваженого Ради у справах РПЦ по Тернопільській області⁶⁹, Уповноваженого Ради РПЦ по Волинській області,⁷⁰ клірові відомості церков Луцького. Володимир-Волинського, Ковельського повіту (1799-1910)⁷¹ . Аналогічні документи зберігаються в фондах державного архіву Вінницької області⁷².

У архівному фонді Чернігівського губернського правління Чернігівського облас­ного державного архіву знаходяться документи, що висвітлюють питання про відмову парафіянського постачання хлібом церковнослужителів, про чвари монастирів і цер­ков з селянами, міщанами, поміщиками та іншими через землю, про заслання у мона­стирі осіб, засуджених до церковного каяття.⁷³ У двох фондах Новгород-Сіверської⁷⁴ і Чернігівської духовних консисторій.,⁷⁵ у 12 фондах духовних правлінь⁷⁶ Ладанського Покровського жіночого та ряду інших монастирів⁷⁷ і Чернігівської духовної семі­нарії*⁷⁸ знаходяться документи, що описують утиски Української православної церкви, їїпідневі льне становище в умовах російської підвладност і України.

Фонди установ релігійних культів (зокрема за 1804-1922 рр.) знаходяться й у Ніжинсь­кому філіалі Чернігівського обласного державного архіву.⁷⁹

Документи з історії церковно-релігійного життя зберігаються у деяких інших архів­них установах України.⁸⁰

Архівні документи Національного архівного фонду України, що розкривають роль і місце У ПЦ в життєствердженні української нації, а також трагічну історичну долю Українського Православ'я і українського народу, можна віднести до таких найбільш характерних груп:

1. Документи керівних органів різних релігійних конфесій, зокрема, православних і католицьких єпархій і дієцезій, парафій.

2. Документи про діяльність релігійних організацій різних віросповідань, церков, монастирів, костьолів, синагог, братств, учбових закладів і т. ін.

3. Архіви органів державної влади і громадських організацій - російських, польських, партійних, профспілкових, комсомольських організацій, в яких висвітлюються питання взаємин з релігійними громадами, проведення атеїстичної роботи. (Особливо цікави­ми є архівні документи уповноважених Ради у справах культів, які здійснювали прак­тичну реалізацію агресивної атеїстичної політики компартійного режиму в сфері ре­лігійного життя).

4. Архівні справи судових, правоохоронних, каральних органів царської Росії і ра­дянської влади, що відображають їх каральну, репресивну, обмежуючу діяльність про­ти УПЦ, священнослужителів, віруючих. Якщо царська охорона переслідувала іновірців, то радянська каральна машина спрямовувалася проти представників будь-якої релігії.

5. Архівні документи, фонди і власні колекції релігійних діячів Української Право­славної Церкви. Документи, пов'язані з сучасними релігійними процесами в Україні, зокрема:

а) офіційні документальні джерела державних органів і органів місцевого само­врядування;

б) документальна база різних релігійних структур, які знаходились в їх особистому володінні;

в) періодичні видання, газети і журнали, релігійна література і т.п.