2.8 Соціологія особистості

64. Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Розмежування понять "людина", "індивід", "особистість" та "індивідуальність".

Термін "людина" вживається як родове поняття, що вказує на приналежність до людського роду – вищої сходинки розвитку живої природи на нашій планеті. Поняття людини вказує на відмінність людей від тварин, на людину – продукт природи, і слугує для характеристики притаманним всім людям якостей і особливостей, що знаходять свій вияв у назві "homo sapiens","людини розумна". Термін "людина" найбільш узагальнене поняття. Людину визначають як біосоціальну істоту, яка є вищою ланкою розвитку живих організмів шляхом їхньої еволюції, а також передумовою та активним суб’єктом культурнї еволюції. Зважаючи на багатоаспектність вияву сутності людини, науковці визначають її через найбільш властиві їй характеристики, а саме: людина як природна, дієва, предметна, свідома та суспільна істота. Соціологічний аналіз потребує розгляду людини з точеи зору її взаємодії з іншими людьми, соц.інститутати, соц.системою.

Термін "індивід" вживається у значенні конкретної людини, одиничний представник людського роду, коли необхідно наголосити, що йдеться не про все людство загалом і не про будь-яку людину в ньому. Поняття "індивід" характеризує окрему люд.як відособленого, одиничного, конкретного представника людс.спільноти (студент, викладач, бізнесмен). Для соціолог.аналізу поняття використовують коли треба розглянути конкретних людей як членів якоїсь спільноти, групи, класу, нації.

Термін "особистість" служить для характеристики соціального в людині. Це продукт суспільства. Особистість трактується як суб’єкт суспільних процесів, тобто їх активний діяч і творець. Особистість доцільно визначити як усталений комплекс якостей і властивостей людини, які набуваються під впливом відповідної культури сус-ва і конкретних соц..груп та спільнот, до яких вона належить, тому предметом дослідження в соціології є "людина-соціальна". Термін "особистість" входить до наукового обігу для визначення у люд.не даних від природи, а набутих у співжитті з іншими людьми характеристик, які назив.соціальними. Особистість – соц..характеристика люд., представлена комплексом якостей, що набуваються нею у сус-пі внаслідок включення її до системи суспільних відносин. Саме тому особист.не можна народитись, нею можна стати. Її формування відбув. коли індивід з пасивного об’єкта перетворюється на активний суб’єкт сусп..відносин, здійснюючи власну діяльність, набуваючи знань, досвіду, культури.

Термін "індивідуальність" – це те особливе й специфічне, що вирізняє одну людину з- поміж інших, включно з її природними і соціальними, фізіологічними і психічними, успадкованими і набутими якостями. Поняття "індивідуальність" є похідним від "індивід" і відтворює те неповторне, специфічне ,унікальне, яим один індивід відрізняється від іншого. Ці відмінності можуть бути абсолютно різні, почин.від природн. рис, особливостей поведінки і закінчуючи манерою ходьби чи специфікою одягу.

Аналізуючи цей понятійний ряд, у нагоді може стати філософська тріада: загальне-одиничне-особливе, де під загальним можна розуміти людину, під одиничним – індивіда, під особливим – особистість.