
- •2.2. Соціальна стратифікація
- •36. Теорія класів к.Маркса та неомарксиські підходи до класової структури
- •37. Теорія класів м.Вебера та неовеберіанські підходи до класової структури
- •38. Професійна, економічна та політична стратифікація
- •39. Соціальна мобільність, її види
- •40. Соціологічні теорії еліти.
- •2.3. Соціологія релігії
- •41. Особливості визначення феномену релігії е. Дюркгаймом
- •42. Релігійні організації (церква, секта, деномінація) та особливості їх визначення
- •43. Релігія як елемент соціальної системи. Проблема визначення поняття „релігія”
- •44. Релігія та соціальні конфлікти
- •45. Секуляризація та сучасні релігійні тенденції
- •2.4. Соціологія політики
- •46. Соціологічні підходи до визначення поняття влада. Держава як центральний інститут політичної системи: концепції та показники ефективності
- •47. Соціологічний супровід політичної діяльності. Типи електоральних досліджень. Соціологічне дослідження еліт: теоретичні підходи та методи емпіричного дослідження
- •Соціологічна концепція
- •Соціально-психологічна концепція
- •Теорія «раціонального вибору»
- •Теорія «політичного поля»
- •48. Політичний зріз деформації масової політичної свідомості (на підставі показників авторитаризму та соціального цинізму)
- •2.5. Соц. Аналіз політичних систем
- •49. "Система" у соціології. Поняття, елементи, структура пол. Системи
- •50. Система соціально-політичних показників
- •51. Порівняльний соціологічний аналіз діяльності пол.. Партій
- •Індекс ефективної кількості партій
- •Індекс агрегації
- •Індекс фракційності
- •Індекс урядової істотності
- •Індекс урядової участі визначається як співвідношення між двома критеріями: кількістю кабінетів сформованих в зазначений період та суми участі в них конкретної політичної партії.
- •52. Порівняльний соціологічний аналіз судових, правоохоронних та пенітенціарних систем як складових пол.. Системи
- •53. Здоров'я та хвороби пол. Систем: нормативні зразки та відхилення від них
- •2.6. Соціологія міжнародних відносин
- •54. Методологічні засади і проблеми кросс-національних досліджень
- •55. Інтегровані соц-політ. Та соц.-економ. Показники у кросс-національн. Порівнянні (індекс люд. Розвитку, індекс свободи (Freedom House), індекс сприйняття корупції, індекс
- •56. Неомарксизм у соціології міжнародних відносин про світові структури соціальної нерівності.
- •57. Орієнталізм у соціології міжнародних відносин: сучасні політичні та дискурсивні протистояння
- •58. Методи соціологічного дослідження міжнародних відносин (інвент – агаліз, контент – аналіз, дискурс – аналіз).
- •59. Основні школи теорії управління
- •60. Стратегічний менеджмент в організаціях
- •1.Аналіз середовища підприємства.
- •2.Визначення місії і цілей.
- •3.Вибір стратегії.
- •4.Виконання стратегії.
- •5.Оцінка і контроль реалізації стратегії.
- •61. Головні моделі лідерства
- •62. Мотивація у процесі управління.
- •63. Конфлікти у процесі управління.
- •2.8 Соціологія особистості
- •64. Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Розмежування понять "людина", "індивід", "особистість" та "індивідуальність".
- •65. Суть процесу соціалізації, її види, чинники та агенти
- •66. Соціальні ролі та статуси. Диспозиційна теорія саморегуляції поведінки людини
- •2.9. Етносоціологія
- •67. Етноси та нації: соціологічні аспекти дослідження
- •68. Ключові підходи до формування нації (примордіалізм, модернізм, функціоналізм, дискурс-аналіз)
- •69. Поняття нації в соціології
- •70. Проблема сучасного етнонаціонального розвитку українського суспільства
- •71. Соціальна та етносоціальна дистанція. Соціальна шкала Богардуса
- •2.10. Історія та колективна пам‘ять
- •72. Концепція колективної пам‘яті та стани досліджень в її межах
- •73. Методи досліджень колективної пам‘яті та історичної ідентичності в соціології
- •74. Ритуали комеморації святи, колективні акції та політики ідентичності
2.8 Соціологія особистості
64. Філософсько-соціологічні уявлення про особистість. Розмежування понять "людина", "індивід", "особистість" та "індивідуальність".
Термін "людина" вживається як родове поняття, що вказує на приналежність до людського роду – вищої сходинки розвитку живої природи на нашій планеті. Поняття людини вказує на відмінність людей від тварин, на людину – продукт природи, і слугує для характеристики притаманним всім людям якостей і особливостей, що знаходять свій вияв у назві "homo sapiens","людини розумна". Термін "людина" найбільш узагальнене поняття. Людину визначають як біосоціальну істоту, яка є вищою ланкою розвитку живих організмів шляхом їхньої еволюції, а також передумовою та активним суб’єктом культурнї еволюції. Зважаючи на багатоаспектність вияву сутності людини, науковці визначають її через найбільш властиві їй характеристики, а саме: людина як природна, дієва, предметна, свідома та суспільна істота. Соціологічний аналіз потребує розгляду людини з точеи зору її взаємодії з іншими людьми, соц.інститутати, соц.системою.
Термін "індивід" вживається у значенні конкретної людини, одиничний представник людського роду, коли необхідно наголосити, що йдеться не про все людство загалом і не про будь-яку людину в ньому. Поняття "індивід" характеризує окрему люд.як відособленого, одиничного, конкретного представника людс.спільноти (студент, викладач, бізнесмен). Для соціолог.аналізу поняття використовують коли треба розглянути конкретних людей як членів якоїсь спільноти, групи, класу, нації.
Термін "особистість" служить для характеристики соціального в людині. Це продукт суспільства. Особистість трактується як суб’єкт суспільних процесів, тобто їх активний діяч і творець. Особистість доцільно визначити як усталений комплекс якостей і властивостей людини, які набуваються під впливом відповідної культури сус-ва і конкретних соц..груп та спільнот, до яких вона належить, тому предметом дослідження в соціології є "людина-соціальна". Термін "особистість" входить до наукового обігу для визначення у люд.не даних від природи, а набутих у співжитті з іншими людьми характеристик, які назив.соціальними. Особистість – соц..характеристика люд., представлена комплексом якостей, що набуваються нею у сус-пі внаслідок включення її до системи суспільних відносин. Саме тому особист.не можна народитись, нею можна стати. Її формування відбув. коли індивід з пасивного об’єкта перетворюється на активний суб’єкт сусп..відносин, здійснюючи власну діяльність, набуваючи знань, досвіду, культури.
Термін "індивідуальність" – це те особливе й специфічне, що вирізняє одну людину з- поміж інших, включно з її природними і соціальними, фізіологічними і психічними, успадкованими і набутими якостями. Поняття "індивідуальність" є похідним від "індивід" і відтворює те неповторне, специфічне ,унікальне, яим один індивід відрізняється від іншого. Ці відмінності можуть бути абсолютно різні, почин.від природн. рис, особливостей поведінки і закінчуючи манерою ходьби чи специфікою одягу.
Аналізуючи цей понятійний ряд, у нагоді може стати філософська тріада: загальне-одиничне-особливе, де під загальним можна розуміти людину, під одиничним – індивіда, під особливим – особистість.