55. Інтегровані соц-політ. Та соц.-економ. Показники у кросс-національн. Порівнянні (індекс люд. Розвитку, індекс свободи (Freedom House), індекс сприйняття корупції, індекс

Крос-національне порівняння („cross-national comparison”) можна визначити як порівняння держав, специфіка якого полягає в тому, що дослідницька стратегія реалізується на двох основних рівнях: макросоціальному (змінні характеризують суспільство в цілому) і системному (змінні фіксують конкретну ознаку суспільства). Мета „cross-national comparison” – визначення зв’язків між змінними другого рівня. Як основний інструмент тут використовуються макросоціальні змінні. Варто зауважити, що науковці вважають, що будь-який аналіз не є порівняльним, якщо відбувається лише на одному з рівнів. В ідеалі макросоціальні змінні мають використовуватися тільки для пояснення різниці між системами, що фіксуються на системному рівні. Виокремлюють два різновиди крос-національних порівняльних досліджень. Перший обмежений відбором змінних, спільних для багатьох країн, та їх аналізом (у такому ключі виконували свої дослідження С. Верба, Н. Най, Р. Долтон, Р. Інглехарт та інші. Другий зорієнтований на порівняння під час вивчення історичних ситуацій (Е. Гелнер, „Нації та націоналізм”; Ч. Тіллі,”; Дж. Холл,)

Індекс розвитку людського потенціалу (індекс людс.розвитку) (ІРЛП, Human Development Index, HDI) — індекс для порівняльної оцінки бідності, грамотності, освіти, середньої тривалості життя та інших показників країни. Індекс був розроблений в 1990 році пакистанським економістом Махбубом ель Хаком і використовується з 1993 року ООН в щорічному звіті з розвитку людського потенціалу. При підрахунку ІРЛП враховуються три види показників: 1)_Середня тривалість життя при народженні — оцінює довголіття. 2) Індекс освіти: рівень грамотності дорослого населення країни (2/3 індексу) і сукупна частка учнів та студентів (1/3 індексу).3) Рівень життя, оцінений через ВВП на душу населення при паритетi купівельної спроможності (ПКС) в доларах США.

Альтернативним індексом є Індекс бідності (також розроблений ООН для оцінки якості життя населення в будь-якій країні).

Індекс розраховано згідно даних за 2005 рік і охоплює 175 країн-членів ООН (з 192), а також: Гонконг та Палестинські території. Україна займає Середній ІРЛП, 76 місце

За 2009 рік було представлено останній рейтинг країн за Індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП), використов. 3 основні показники: ВВП на душу населення, очікувана тривалість життя при народженні, рівень освіченості населення. Рейтинг свідчить про те, що, не дивлячись на прогрес, досягнутий за останні 25 років у багатьох сферах, нерівність та відмінності в добробуті людей в багатих та бідних країнах залишаються неприпустимо високими. У 2007 році – в порівнянні з 2006 роком – 50 країн, включно з Україною, втратили один чи два місця в рейтингу, а ще 50 країн відповідно піднялися на один-два місця в загальному рейтингу. Україна посіла 85 місце в рейтингу Програми розвитку ООН за Індексом розвитку людського потенціалу, втративши одне місце (в порівнянні з 2006 роком). Україна втратила сім місць в порівнянні між 2006 та 2005 роками – у 2005 році Україна посідала 78 місце з поміж 177 країн світу.

Індекс свободи, Freedom House

Свобода преси в 2009 році в різних країнах світу зазнала подальших обмежень – такий головний висновок опублікованого у Вашингтоні звіту неурядової організації Freedom House. У доповіді, в якій аналізується ситуація в 196 країнах світу, мовиться, що в 2009 році лише одна людина з шести користувалися вільною пресою. Щодо України, то експерти Freedom House зафіксували тут підвищення рівня свободи ЗМІ, поставивши Київ на 108 місце, порівняно з минулорічним 115. У звіті мовиться, що поліпшення пояснюється зменшенням кількості нападів на журналістів. Попри це, Україна належить до «частково вільних» країн за станом свободи преси. Серед головних держав-порушників, в яких «немає незалежної преси або її діяльність дуже ускладнена», автори доповіді називають Туркменистан, Узбекистан, Білорусь та Іран. У Росії індекс свободи преси трохи погіршився, при цьому вже сьомий рік поспіль за країною збереглася оцінка «не вільна» щодо стану свободи преси. Найвищий рівень свободи преси в скандинавських країнах, які очолюють рейтинг.

Індекс економічної свободи — показник, який щорічно розраховується Wall Street Journal і Heritage Foundation по більшості країн світу з 1995 року. Економічна свобода - це фундаментальне право кожної людини управляти її власною працею та майном. В економічно вільних суспільствах, особи вільні у виборі роботи, виробництві товарів, витратах та інвестиціях будь-яким шляхом, яким забажають. Всі ці свободи підтримуються і захищаються державою. В економічно вільних суспільствах, також, уряд дозволяє праці, капіталу і товарам вільно переміщатися і утримується від примусу і тиску на свободи, втручається лише у разі необхідності збереження і фунціонування самого себе

Індекс економічної свободи базується на 10-ти індексах, які вимірюються по шкалі від 0 до 100, причому, показник 100 відповідає максимальній свободі:.Свобода бізнесу, Свобода торгівлі, Податкова свобода, Свобода від уряду, Грошова свобода, Свобода інвестицій, Фінансова свобода, Захист прав власності, Свобода від корупції, Свобода трудових стосунків. Вага кожного з 10 факторів вважається однаковою, через це загальний індекс являє собою середнє арифметичне від показників. Всі країни по цьому індексу діляться на наступні групи: Вільні — з показником 80-100, В основному вільні — з показником 70-79,9, Помірно вільні — з показником 60-69,9, В основному невільні — з показником 50-59,9, Деспотичні — з показником 0-49,9. 152 місце зайняла Україна 48,8.

Індекс сприйняття корупції – це міжнародна недержавна організація по боротьбі з корупцією та дослідженню питань корупції у світі. Заснована 1993 року у Берліні колишнім директором Світового банку Пітером Айгеном. Відома публікацією свого щорічного Індексу сприйняття корупції (ІСК) у країнах світу. На сьогодні, має близько 100 національних осередків. Щорічне глобальне дослідження Transparency International засвідчило, що Україна, разом з країнами Східної, Південно-Східної Європи та Центральної Азії сприймається її населенням як висококорумпована держава. Всі ці країни отримали оцінку поширеності корупції нижче за 5 балів з 10 можливих (за шкалою, в якій 0 означає тотальну корумпованість держави, 10 – практичну відсутність корупції). Цьогорічна позиція України у своєрідному рейтингу корумпованості країн світу з оцінкою в 2.2 бали та загальні темпи розповсюдження корупції в державі засвідчили необхідність рішучих кроків для порятунку країни та виходу з корупційної прірви. Відстежуючи вже впродовж останніх 12 років рівень сприйняття корупції в Україні, Transparency International занепокоєне негативною тенденцією загрозливо стабільного зростання поширеності корупції у владному секторі України, особливо характерного для останніх трьох років.

Індекс недієздатності держав (англ. Failed States Index) - індекс, розроблений Фондом миру, який почали розраховувати з 2005 року для всіх країн світу. Мета індексу — проаналізувати здатність держав контролювати цілісність своєї території, політичну, демографічну, економічну та соціальну ситуацію в країні. За рейтингом, недієздатні країни набирають більше очок і посідають перші місця в переліку; подібно ж: найуспішніші держави набирають найменше очок та посідають в переліку останні місця.

Оцінка виробляється за такими складниками: демографічний тиск (визначається щільністю населення та наявністю протиборчих етнічних груп); рівень еміграції; рівень економічної нерівності; економічне становище; криміналізація держави; роздробленість у силових структурах й еліті; переміщення біженців усередині країни; зростання реваншистських настроїв; кількість надаваних державою послуг; дотримання законів і прав людини; зовнішнє втручання (ризики іноземного втручання в політичні й військові суперечки, а також залежність від зовнішнього фінансування). У 2005 році Україна перебувала на 39-му місці; у 2006 Україна — на 86-му, в 2007 — на 106-му, в 2008 — на 108-му, в 2009 — на 110-му місці.