75. Стать та гендер як категорії соц..Аналізу

Дослівно термін ґендер перекладається з англ. як рід у лінгвістичному сенсі цього слова (наприклад, рід іменника). У соціальних науках цей термін вперше вжив амер. психоаналітик Роберт Столлер у праці «Стать і ґендер»: про розвиток чоловічости та жіночности (1968). В сучасному значенні термін ґендер використали дослідниці-феміністки Ґейл Рабін, Адрієн Річ та ін., на противагу термінові “стать” (sex) як категорії суто біологічної. Сьогодні ґендер розглядають як соціальний конструкт,за допомогою якого ств., підтверджується та відтворюється уявлення про чол.та жін. Як категорії соціального рівня. Іншими словами, ґендер – це соціальні вияви статі, або ж просто соціальна стать. Відтак стать як комплексна категорія складається з двох посутніх компонентів – статі біологічної (sexus) та статі соціальної (gender). Не пов’язані з біологічною статтю поняття «маскулінність»-чоловічий, «фемінність»-жіночність. Маскулінність-це система властивостей особистості, що традиційно вваж. чоловічими. Вони передбачають відповідність власній статевій приналежності, прийняття статево-рольових стереотипів, дотримання чол. норм. Маскулінність повязується з такими якостями як незалежність, активність, допитливість, схильність до ризику. Серед негативних рис маскулін. Вважається брутальність,агресивність,авторитарність. Фемінність-це властивість особистості, що передбачає відповідність жінки власній психологічній статі,дотримання жіночих статево-рольових норм,типової для жінки поведінки,цінностей,установок. Фемінність повязується з емоційністю,чуйністю, мякістю, комунікативними навичками. Маскулінність не обов’язково притаманна чоловікам так само як фемінність жінкам. Деякі фемінні ознаки можуть бути властиві чол. і навпаки. Поєднання фем. і маскул. ознак назив. андрогінією.

Стать – це поняття, в основі якого лежить біологічне розмежування на чоловік та жінок. Їх відмінність простежується у таких анатомічно-фізілогічних аспектах:

1. Генетичному

2. гонадному (статеві органи)

3. гормональному

4. соматичному

5. психічному.

Тобто, це поняття використовується для означення тих анатомо-фізіологічних особливостей, на основі яких розрізняють чоловічу та жіночу стать. Раніше саме стать вважали першопричиною психологічних відмінностей між чоловіками та жінками.

Таким образом, пол - в том смысле, как мы его воспринимаем и что ожидаем от человека, классифицируя его по полу, является соци­альным конструктом, виртуальной мозаикой представлений о должном и возможном, о правильном и неправильном, приличном и неприлич­ном. Эта «мозаика» складывается в сознании и воображении каждого индивида и является, с одной стороны субъективной, но, с другой сто­роны, отражает принятые в данной культуре предписания к поведению индивида в зависимости от сексуального пола.

Але крім біологічних відмінностей між статями існує розподіл їх соціальних ролей, форм діяльності , відмінності в поведінці та соціальній діяльності. Антропологи з’ясували, що те що в одному суспільстві може бути типово чоловічим типом діяльності чи поведінки, то в іншому типово жіночим. Стать не може пояснювати відмінність у соціальних ролях чоловіків та жінок.

Тому виникло поняття гендер, що означає сукупність культурних та соціальних норм, які суспільство примушує виконувати в залежності від біологічної статі. Не стать, а соціокультурні норми в кінцевому рахунку визначають психологічні якості, модель поведінки, види діяльності жін. і чол. Бути в суспільстві чол. чи жін. означає не просто володіти тими чи іншими статевими особливостями. Це означає виконувати ті чи інші приписані соціальні ролі. Гендер створюється суспільством як соціальна модель жін. І чол. і визначає їх положення та роль в суспільстві і його.

Дослівно термін ґендер перекладається з англійської як рід. У соціальних науках цей термін вперше вжив американський психоаналітик Роберт Столлер у праці Стать і ґендер: про розвиток чоловічости та жіночности (1968). В сучасному значенні термін ґендер використали дослідниці-феміністки Ґейл Рабін, Адрієн Річ та ін., на противагу термінові “стать” (sex) як категорії суто біологічної. Сьогодні ґендер розглядають як соціальний конструкт, реально існуючу систему міжособистісної взаємодії, за допомогою якої створюється, підтверджується та відтворюється уявлення про чоловіче та жіноче як категорії соціального рівня. Іншими словами, ґендер – це соціальні вияви статі, або ж просто соціальна стать. По суті, ґендер є соціокультурним аналогом статевого (біологічного) диморфізму. Відтак стать як комплексна категорія складається з двох посутніх компонентів – статі біологічної (sexus) та статі соціальної (gender).

Гендерні системи відрізняються в кожному суспільстві, але вони є завжди асиметричні, таким чином, що маскулінне вважається первинним та домінуючим, а фемінне визначається як вторинне, не значне. Гендерна система – це соціально сконструйована система нерівності за статтю, а гендер є одним із способів соціальної стратифікації. Поняття гендеру як культурного символу пов’язане з тим, що стать людини має не тільки соціальну, а й культурно-символічну інтерпретацію. Отож, біологічна статева диференціація представлена та закріплена в культурі через символіку чоловічого та жіночого начала. Таким чином, виникає символічне розуміння фемінного та маскулінного. Тому, поняття генедер має два аспекти:

1. Це складний соціокультурний процес формування суспільством різних чол. і жін. ролей, поведінки, ментальних та емоційних характеристик.

2. Це соціокультурний конструкт.

Таким образом, мы исходим из того, что гендер - это сово­купность социальных репрезентаций, а не природой закреплен­ная данность. Гендер - это культурная маска пола, это то, что принято думать о женском или мужском в данном обществе в границах его социокультурных представлений. Более того, пол и есть только гендер, то есть то, что стало полом в процессе его социализации. Можно сказать, что до сих пор не пол принадлежит человеку, а человек - полу. По меткому выражению Бетти Фридан, «пол – это судьба». При этом она имела в виду, что родившись индивидом того или иного сексуального пола, человек попадает в довольно жесткие рамки культурных предписаний, в которые его втискивает общество посредством гендерных технологий, осуществляемых институтами общественного мнения, семейного и публичного воспитания, морали, образования, массовой культуры, запретов или поощрений к опреде­ленным видам деятельности и др.