Тема 17 Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами. Франшиза.

1. Суть і значення міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами.

2. Основні умови договору про надання інженерно-технічних послуг

3. Організація міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами

4. Франшиза.

1. Суть і значення міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами.

Міжнародний ринок інжинірингових послуг почав активно розвиватись у 60-х роках, що було пов'язане з ростом капіталовкладень в основні фонди, складну техніку і необхідністю забезпечити їх швидке та ефективне освоєння. Використання висококваліфікованих працівників сприяє максимальному скороченню термінів вводу об'єктів в експлуатацію, прискоренню віддачі капіталу. Сучасні фірми змушені залучати значну кількість спеціалістів різного фаху для вирішення різноманітних технічних, комерційних, фінансових, юридичних, адміністративних та інших питань. Але збільшення числа штатних працівників не завжди є бажаним для фірми (особливо коли існує значний ризик погіршення коньюктури і, як наслідок, неможливість ефективного використання залучених спеціалістів). Тому більш вигідним є використання послуг інженерно-консультаційних фірм. Вони допомагають скоротити терміни виконання проектів, швидко отримати спеціальні знання і досвід в сфері техніки, технології, організації та управління виробництвом, збутом, зменшити необхідні інвестиції, знизити виробничі витрати, підвищити ефективність капіталовкладень.

Термін "інжиніринг" в російській економічній літературі визначається як сукупність робіт прикладного характеру, які включають передпроектні техніко-економічні дослідження і обгрунтування оптимальності запланованих капіталовкладень, необхідну лабораторну доробку технології, проектну промислову доробку від ескізного варіанту до детального проекту з видачею відповідних спеціфікацій на компоненти чи обладнання, які відповідають вимогам замовника, а також подальші супроводжуючі послуги чи консультації.

Французький комітет по плануванню вважає, що інжиніринг - це різноманітні інтелектуальні послуги, які необхідні для оптимізації інвестицій на всьому шляху їх реалізації (від вибору місця до практичної реалізації проекта і управління).

В США інжиніринг визначають як сферу комерційної інженерно-консультаційної діяльності, яка включає цільові дослідження і збір технічних даних, підготовку доповідей і звітів, які грунтуються на результатах таких досліджень, розробку планів, проектів, креслень і специфікацій, підготовку та проведення торгів, інспектування будівництва, випробування і апробацію обладнання для прийому, проведення оцінок та інші послуги.

Наявність такого різноманіття трактувань поняття "інжиніринг" негативно впливає на результати судових розглядів комерційних спорів.

Переваги інжинірингових угод (порівняно з іншими видами торгових угод):

• менша залежність об'єму надання послуг від виробничої бази (порівняно з поставками обладнання);

• стимулюють зростання торгівлі обладнанням та ліцензіями;

• є вигідними не лише при виконанні крупних проектів, а і при проведенні невеликих об'ємів робіт одного профілю (наприклад, аналіз юридичної обгрунтованості одного з контрактів замовника з третьою особою).

Особливості інжиніринговиї угод створюють певні труднощі для підприємців. Так, наприклад, буває досить важко:

• визначити доцільність заключення угоди;

• визначити вартість послуг чи їх долю в загальній сумі контракту;

• вирішити питання про розподіл поступлень між виробничими, науково-дослідними і проектно-конструкторськими організаціями;

• вирішити проблему оптимального преміювання спеціалістів, чиї досвід і знання передаються в процесі надання інжинірингових послуг.

Крім цього, сама природа "ноу-хау" є досить складною, мало дослідженою стосовно юридичних аспектів її передачі та захисту. Це створює певні труднощі для поширення цих послуг (хоча в розвинутих країнах вони широко використовуються практично у всіх галузях промисловості, особливо у хімічній та нафтохімічній).

Чим відрізняється інжиніринг від "ноу-хау":

При наданні інжинірингових послуг передбачається обов'язкове проведення конкретного, обумовленого в договорі комплексу робіт на основі завдання замовника чи відповідно до його вимог. При простій передачі "ноу-хау" це не є обов'язковим. Таким чином, інжиніринг - це одна із можливих форм передачі "ноу-хау" в ході виконання конкретного комплексу робіт, зафіксованого в договорі. Передача "ноу-хау" про цьому може бути оформлена ліцензійною угодою.

Питання про можливість передачі "ноу-хау" на умовах ліцензійної угоди вирішується з врахуванням того, чи буде партнер використовувати "ноу-хау" і винаходи, які передаються в технічній документації, у вигляді консультацій, навчання і т.п. і в якому об'ємі. Необхідні для прийняття рішення відомості можна отримати, проаналізувавши умови договору.

Результати використання "ноу-хау" обов'язково виражаються у вигляді отримання фірмою додаткової продукції, в покращенні техніко-економічних показників виробництва, що веде до збільшення об'єму виробництва, зниження собівартості продукції, підвищення її конкурентноздатності. На стадії проектування і запуску підприємства використання "ноу-хау" дозволяє оптимізувати ці роботи, скорочує час їх проведення і сприяє виробництву продукції з більш високими техніко-економічними показниками. Всі ці фактори створюють передумови для отримання фірмою-замовником додаткового прибутку. Таким чином його отримання є наслідком використання "ноу-хау", яке передав партнер.

При передачі "ноу-хау" в комплексі інжинірингових послуг досить важко визначити вартість угоди, оскільки до початку робіт важко визначити їх остаточні масштаби. Вартість робіт після завершення проекту звичайно перевищує обумовлену в договорі суму. Вартість інжинірингу визначається величиною капіталовкладень, об'ємом послуг і рівнем стандартизації проекту.

Орієнтовний перелік основних інжинірингових послуг, які можуть бути предметом торгівлі:

1. оцінка технічних і економічних можливостей організації виробництва;

2. розробка технічних завдань;

3. розробка проектних пропозицій і техніко-економічних обґрунтувань будівництва промислових та інших об'єктів;

4. складання кошторисів витрат, надання допомоги у фінансуванні та проведенні переговорів про заключення контракту, контроль за витратами;

5. проведення науково-дослідних робіт;

6. проведення інженерно-пошукових робіт для будівництва об'єктів;

7. розробка технічних проектів і робочих креслень для будівництва нових і реконструкції діючих промислових та інших об'єктів;

8. розробка пропозицій по внутрізаводському і внутріцеховому плануванню, міжопераційним зв'язкам і переходам;

9. проектування обладнання і приміщень для його установки, включаючи проведення супутніх досліджень, конструкторських робіт, випробувань, розробку специфікацій;

10. формування складу матеріалів, сплавів, інших речовин і проведення їх випробувань;

11. розробка технологічних процесів, прийомів і способів;

12. виготовлення дослідних зразків, розробка інструкцій і вихідних даних, які необхідні для організації виробництва;

13. організація збуту продукції;

14. навчання персоналу;

15. оптимізація і вдосконалення структур та технології управління виробництвом;

16. консультування і авторський нагляд при будівництві, монтажу, пусконаладочних роботах і експлуатації обладнання і об'єктів в цілому;

17. консультації по оптимізації технологічних процесів;

18. економічні, фінансові та інші консультації.

Оскільки інжинірингові послуги часто поєднуються з іншими формами передачі технології, необхідно відрізняти їх по юридичним і економічним ознакам.

Ринок інжинірингових послуг умовно поділяють на ринок інженерно-консультаційних послуг і ринок інженерно-будівельних послуг. Значна частина інженерно-консультаційних послуг приходиться на Велику Британію, дещо менше значення має цей ринок для Німеччини, Данії, Франції і Італії. Фірми цих країн вже з початку 80-х р.р. віддають перевагу експорту послуг за межі Європейського Співтовариства.

Таблиця 1