3. Взаємозв'язок ціни й оподатковування. Ціноутворення в умовах інфляції

Податки — це обов'язкові платежі фізичних й юридичних осіб у центральний і місцевий бюджети, що здійснюються в порядку й на умовах, обумовлених законодавчими актами тієї або іншої країни. Обов'язок платити податки закріплений у Конституції. На території України сплачуються такі види податків:

а) загальнодержавні податки й інші обов'язкові платежі;

б) місцеві податки, збори й інші обов'язкові платежі.

Основними податковими платежами, що мають найбільший вплив на рівень і структуру цін, є податок на додану вартість (ПДВ), акциз і податок на прибуток.

Податок на додану вартість. ПДВ — це непрямий податок. Непрямі податки в остаточному підсумку також надходять у бюджет, але безпосередньо ні підприємства, ні громадяни в бюджет їх не вносять, але, купуючи товари, у ціну яких уже включений податок, вони стають його платниками, хоча внесуть його в бюджет зовсім не вони, а продавці відповідних товарів.

Акциз. Акциз — це непрямий податок, що включається в ціну товару. Платниками акцизів є підприємства й організації, їхні філії й відділення, які виробляють і реалізують товари, оподатковувані акцизом. Ставки акцизу диференційовані в широкому діапазоні — від 10 до 90 відсотків, а перелік ставки акцизів по групах товарів визначається законом. Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір і його ставки, затверджує Кабінет Міністрів України.

Податок на прибуток. Суб'єктами сплати податку на прибуток є суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації в частині здійснення госпрозрахункової діяльності, банки (крім Національного банку України), які є юридичними особами відповідно до законодавства України. Прибуток підприємств обкладається за ставкою 25 %.

Мито - різновид податкових платежів, тісно пов'язаних із цінами внутрішнього й світового ринку. Сутність даного податку полягає в оподатковуванні імпортно-експортних операцій.

Причинами інфляції є: диспропорції в структурі виробництва, надмірна питома вага засобів виробництва. Для інфляції характерні наступні рівні:

• повзуча (помірна) інфляція з рівнем до 10%;

• галопуюча інфляція з рівнем до 100%;

• гіперінфляція з рівнем понад 100%.

Інфляція проявляється в зростанні цін, і нерідко їхнє підвищення ототожнюється з інфляцією.

Причини інфляції:

1. Гроші перестають бути мірою вартості.

2. Гроші не виконують функцію посередника в обігу товарів.

3. Знецінюванні грошових заощаджень.

4. Державні позики в Центральному банку.

5. Структурні перекоси в сфері матеріального виробництва й цінової політики.

6. Неконтрольований експорт.

7. Доларизація економіки.

8. Політика уряду.

Лекція 6. Формування цін на паливно-енергетичні ресурси

1. Політика ціноутворення в паливно-енергетичному комплексі

2. Загальні принципи побудови тарифів

3. Ціноутворення на газ

4. Тарифи на електроенергію

1. Політика ціноутворення в паливно-енергетичному комплексі

На етапі перебудови економіки основними напрямками ціноут­ворення в ПЕК є:

- зміна пропорцій між рівнем державного регулювання цін і обсягами використання вільних цін з метою скорочення ад­міністративного впливу на процеси ціноутворення та лібера­лізацію економічних відносин;

• поетапний перехід до обліку реальної вартості енергоносіїв, виходячи із наближення до світових цін;

• скорочення державної дотації і встановлення роздрібних цін і тарифів на енергоносії, еквівалентних їх реальній вартості.

Кабінетом Міністрів України 13 лютого 1995 року видано постанову №109 «Про розподіл повноважень у галузі ціноутворення». Право встановлювати, погоджувати ціни отримали:

1. Міністерство палива і енергетики, яке визначає:

• порядок регулювання тарифів на електроенергію для спожи­вачів, енергопостачальних та інших підприємств;

- диференційовані тарифи на електроенергію в розрізі енергооб'єднань;

- середній тариф на електроенергію атомних електростанцій;

• тарифи на електроенергію для населення;

• граничні розміри роздрібних цін. на вугілля та вугільні бри­кети, а також на газ із мереж газову продукцію для виробників та постачальників.

2. Департамент вугільної промисловості: встановлює оптові ціни на вугілля та вугільну продукцію за погодженням із Мінекономіки та євроінтеграції.

3. Уряд АР Крим, обласні державні адміністрації, Київський та Севастопольський міськвиконкоми, які регулюють:

- ціни на вугілля та вугільні брикети в рамках встановлених граничних цін і норм продажу населенню;

• тарифи на теплову енергію для всіх груп споживачів;

• ціни на скраплений газ, паливо пічне побутове, гас освітлю­вальний, торф паливний, торф'яні брикети і дрова, що відпу­скаються населенню.

Крім цього, 13 червня 1995 року прийнято постанову КМ Укра­їни №418, згідно з якою НКРЕ за погодженням із Мінпаливенерго доручено встановлювати тарифи на електроенергію, що відпускається всіма суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власно­сті. У відповідності із цією постановою уточнення тарифів прово­диться постановою НКРЕ при погодженні із Мінекономіки та євро­інтеграції.

У зв'язку із структурною перебудовою вугільної промисловості в Україні, створеним державним вугільним АТ, акціонерній компанії та холдингам надано право самостійно реалізовувати свою продук­цію за договірними цінами. Декларування ціни здійснюється тільки у випадку перевищення її рівня на світовому ринку.