2. Цінова дискримінація.

Цінова дискримінація - це встановлення різного рівня цін для різних сегментів ринку.

Форми дискримінації:

• За групами споживачів (різні покупці сплачують за один і той же товар чи послугу різну ціну). Можлива дискримінація за віком, статтю, доходом, тощо.

• За варіантами товарів (на різні варіанти чи моделі товару встановлюється різна ціна).

• За місцезнаходженням (товар чи послуга продаються за різною ціною в різних місцях).

• За часом ( ціни змінюються в залежності від сезону, місяця, дня тижня, часу доби)

Ринкова дискримінація застосовується за таких умов.

По-перше, ринок сегментується за критерієм чутливості до рівня цін.

По-друге, частка ринку, де передбачається продаж за більш високою ціною (у порівнянні з нормальною ринковою), має бути достатньою для того, щоб перекрити дохід від продажу виробів за більш нижчою ціною.

По-третє, різниця між встановленою і нормальною ринковою ціною не повинна бути надто високою. Але вона не повинна створювати умов для можливого проникнення на ринок конкурентів, виникнення невдоволення серед потенційних покупців. У зв'язку з наявністю зазначених обмежень фірма може встановити єдину ціну на рівні нормальної ринкової ціни.

Перевагою такої стратегії є те, що відкривається можливість вказувати ціну на свій товар в своїх рекламних оголошеннях з метою залучення покупців, які надають перевагу значенню ціни. Здійснення більшого контролю над власною збутовою мережею через встановлення прейскурантних цін і обхід заборони на так зване «вертикальне» зв'язування цін. Все це значно спрощує і полегшує, а отже, і здешевлює роботу у сфері ціноутворення. Недоліком такого підходу є ігнорування різноманітного сприйняття цін серед покупців і обмеження можливості використання ціни як інструменту ринкового позиціонування товару.

3. Стратегія гнучких, еластичних цін.

Стратегія гнучких цін передбачає різний рівень цін і залежить від можливості покупця заплатити певну ціну та вміння торгувати. Проведення політики еластичних (гнучких) цін залежить від ситуації на ринку. Як правило, стабільні ціни мають перевагу на ринках, де здійснюється масовий продаж товарів, тоді як гнучкі ціни характерні для ринків, де укладаються індивідуальні угоди. При продажу товарів промислового призначення зустрічаються гнучкі ціни.) Вони переважають, наприклад, на лізинговому ринку машин і обладнання. Тут важко зустріти хоча б дві угоди, укладені за однією і тією ж ціною. Крім того, покупці на цих ринках, як правило, добре знають товар, який продається, й уміють торгуватись. В умовах інфляції, яка має всесвітній характер, вкрай ризиковане жорстко фіксувати ціну на більш-менш тривалий період часу. Перевага відмова від політики жорстких фіксованих цін. В умовах зростаючої конкуренції і відкритості ринків питання гнучкості цін переходять зі сфери стратегії у межі тактики ціноутворення.

4. Стратегія диференційованих цін.

Важливий аспект цінової стратегії — диференціація цін в рамках товарного асортименту при наявності широкої номенклатури товарів, між якими існує тісний взаємозв'язок як з точки зору ринкового попиту, так і витрат на їх виробництво і реалізацію. При одночасному встановленні цін на ряд товарів не тільки спрощується управління структурою цін, а й зменшується можливість виникнення конкуренції власним товарам. як це буває, коли ціни на аналогічні товари встановлюються окремо. Взаємозв'язок з точки зору попиту означає, що ціна одного виробу впливає на попит іншого. У більшості випадків товари однієї групи замінюють один одного. Суть стратегії полягає в тому, щоб установити ціну на всі свої вироби таким чином, аби в підсумку одержати максимальний прибуток. Якщо виробник буде зменшувати ціни на більш дорогі моделі зі свого асортименту, то це призведе до зменшення попиту на більш дешеві вироби. Щоб уникнути цього, використовують так зване «ступеневе диференціювання цін». В його основі лежить виділення споживачем трьох основних цінових орієнтирів стосовно кожного виду товару: дорогі, середні, дешеві. Вони асоціюються у свідомості споживачів з товарами високої, середньої і допустимої якості. Вибрані діапазони цін повинні відображати відчуття покупцем якісної відмінності товарів. Але для цього необхідно виділити цінові сходинки, які відображають «пороги чутливості» (зміна попиту) покупців до різних рівнів цін.