
- •5 З'єднання кісток
- •13. Будова і функції скелетних м’язів. Види м’язів
- •14. М'язи голови і шиї -
- •16. М'язи верхніх кінцівок поділяють на м'язи плечового поясу і м'язи вільної верхньої кінцівки.
- •17. М'язи нижніх кінцівок поділяють на м'язи тазового поясу і м'язи вільної нижньої кінцівки.
- •18. .Загальний план будови нс. Ф-ії нс
- •20. Рефлекторна дуга (нервова дуга) - шлях, прохідний нервовими імпульсами при здійсненні рефлексу.
- •21. Будова і ф-ії спинного мозку. Спинномозкові рефлекси. Будова рефлекторної дуги.
- •22. Внутрішня будова
- •25. Будова стовбура. Стовбурова частина головного мозку складається з довгастого мозку, моста, середнього мозку і проміжного мозку.
- •Кожен аналізатор складається з трьох основних частин:
- •38. Вели́ке ко́ло кровоо́бігу — це шлях крові від лівого шлуночка до правого передсердя. Час колообігу крові в ньому становить 20-25 секунд.
- •44. Травний канал
- •50. Класифікація залоз
- •53. Залози змішаної секреції – залози що виконують зовнішню та внутрішню секреторну функції, в людей це підшлункова та статеві залози.
16. М'язи верхніх кінцівок поділяють на м'язи плечового поясу і м'язи вільної верхньої кінцівки.
М'язи плечового поясу зумовлюють рухи верхньої кінцівки в плечовому суглобі. Найбільш розвинений дельтоподібний м'яз, що підіймає руку до горизонтального положення. Найбільш вираженими м'язами плеча є двоголовий і триголовий. Перший, розміщуючись на передній поверхні плечової кістки, під час скорочення згинає руку в плечовому й ліктьовому суглобах. Він прикріплений Двома верхніми сухожилками до лопатки, а нижнім — до передпліччя. Триголовий, розміщуючись на задній поверхні плечової кістки, є антагоністом двоголового і розгинає обидва суглоби. Від його верхнього кінця відходять сухожилки, один з яких прикріплюється до лопатки, а два інших — До задньої поверхні плечової кістки.* Сухожилок нижнього кінця триголового м'яза проходить по задній поверхні ліктьового суглоба і прикріплюється до ліктьової кістки. М'язи передпліччя згинають і розгинають його, кисть і пальці, а також повертають передпліччя навколо осі. М'язи кисті розводять і зводять пальці, згинають і розгинають фаланги пальців.
17. М'язи нижніх кінцівок поділяють на м'язи тазового поясу і м'язи вільної нижньої кінцівки.
М'язи тазостегнової ділянки починаються від кісток таза прикріплюються до стегнової кістки. Серед них виділяють клубово-поперековий, великий, середній і малий сідничні м'язи. Вони зумовлюють згинання й розгинання в кульшовому суглобі, нахилення тулуба вперед тощо. Крім того, вони підтримують тіло у вертикальному положенні, тому в людини розвинені краще, ніж у тварин.
Двоголовий м'яз стегна згинає гомілку і розгинає стегно, чотириголовий — розгинає гомілку в колінному суглобі.
М'язи, що приводять у рух стопу й пальці, розміщені на гомілці. Найбільший з них — литковий, який у людини досягає найбільшого розвитку, бо вся маса тіла припадає на ноги. Він також згинає стопу. Передній великогомілковий м'яз розгинає стопу.
18. .Загальний план будови нс. Ф-ії нс
НС поділяється на Центральну Нервову систему та Переферичну НС. До ЦНС відноситься головний мозок і спинний.До ПНС відноситься Соматична(нерви до мязів і органів чуття, відносяться черепно-мозкові нерви 12 пар та спинномозкові 31 пара) та Перефирична(нерви до внутрішніх органів ганглії, відносяться симпатична та парасимпатична нервова система). Ф-ії НС: 1)здійснює зв'язок організму з навк.серед. 2)регулювання діяльності органів і систем органів- регуляторна 3)забезпечення координації діяльності між органами і системами органів 4)абстрактне мислення
Захворювання НС: Радикуліт —захворювання периферичної нервової системи, Параліч — повна або часткова втрата здібності до довільних рухів із-за порушення іннервації м'язів. Остеохондроз — дегенеративні пошкодження міжхребетного хряща. Розрізняють остеохондрози шийного, грудного, поперекового відділів хребта, Запаморочення, Головний біль, Епілепсія — хронічна психічна хвороба, що виявляється регулярними нападами і змінами особистості та інші. Нервова система виконує функції сприймання подразнень навколишнього і внутрішнього середовища, їх аналізу та організації відповідних пристосувальних реакцій на ці подразники.
19. Нервові волокна - це відростки нервових клітин, вкриті оболонкою. Кожне волокно складається з відростка нервової клітини , який лежить у центрі нервового волокна і називається осьовим циліндром, і оболонки, утвореної клітинами олігодендроглії, які тут називаються нейролемоцитами (шванівськими клітинами).. Нерви- пучки мієлінових та немієлінових нервових волокон, вміщені у загальну сполучнотканинну оболонку. У сполучнотканинній оболонці розташовані кровоносні та лімфатичні судини, що живлять нерви. Основні властивості нервових волокон: -, здатні до відновлення - регенерації; - висока збудливість та провідність - - висока лабільність - здатність за одиницю часу багато разів збуджуватися. - відносна невтомлюваність - збудження по нервових волокнах проводиться ізольовано в обох напрямках від місця його виникнення; - швидкість проведення збудження по нервових волокнах залежить від діаметра волокна і структури його мембрани
синапси (від грец. tynapsis - зв'язок) – місця контакту двох нейронів, у яких відбувається передача збудження від однієї клітини до іншої. Синапс утворений двома мембранами – пресинаптичною, яка знаходиться на нервовому закінченні аксона та має вид ґудзиків, кілець, бляшок, і постсинаптичною, яка міститься на тілі або дендритах нейрона, до якого передається нервовий імпульс Між двома мембранами знаходиться синаптична щилина. Збудження в хімічних синапсах відбувається за допомогою медіатора – хімічної речовини, що передає збудження або гальмування однієї клітини на іншу, і який знаходиться у синаптичних мішечках синаптичної бляшці.