
- •1. Визначення ширини проїжджої частини та пропускної спроможності магістралі
- •2. Встановлення пропускної спроможності пішохідної частини тротуару
- •3. Визначення доцільності влаштування саморегульованих кільцевих перетинів на магістралі
- •4. Проектування поперечного профілю магістралі
- •5. Проектування плану магістралі
- •6. Проектування магістралі
- •6.1. Поздовжній профіль
- •6.2. Поперечний профіль
- •6.3. Розподільчі смуги
- •6.4. Зелені насадження
- •6.5. Підземні комунікації
- •7. Вертикальне планування проїжджої частини магістралі
- •8. Вертикальне планування тротуарної частини магістралі
- •9. Організація поверхневого стоку з території магістралі
- •10. Розміщення інженерних комунікацій та освітлення магістралі
- •11. Підрахунок обсягів земляних робіт
- •12. Конструкції дорожніх одягів
- •13. Кадастр елементів вулично-дорожньої мережі
- •Опис Документів паспорта вулично-дорожньої мережі
- •Відомості про вулично-дорожню мережу
- •Відомості про ділянку вулично-дорожньої мережі
- •Відомості про вузол вулично-дорожньої мережі
- •Вулично-дорожньої мережі
- •Каталог координат вузлів вулично-дорожньої мережі
- •Список літератури
11. Підрахунок обсягів земляних робіт
Підрахунок обсягів земляних робіт здійснюємо з допомогою робочих поперечних профілів [13], які будуємо на пікетах, в "нульових точках" поздовжнього профілю та в місцях поздовжнього профілю магістралі зі значними робочими відмітками та інших характерних точках, які визначаються при вертикальному зніманні або на топографічній карті.
Після виконання проекту обов'язково слід заповнити форми встановленої державної звітності відносно вулично-дорожніх мереж населених пунктів згідно ДБН [3] у відповідності до наведеного опису (форма 1.49). Форми звітності також наведені в [13].
Для цього на поперечному профілі відповідного пікету (точки) у відповідних масштабах (як правило горизонтальному 1:100 або 1:200 та вертикальному 1:100) викреслюють лінію поверхні землі, наносять відповідну точку з проектною відміткою осі магістралі (береться з проектного поздовжнього профілю) і до неї прив'язують типовий поперечний профіль. При цьому найменший поперечний уклон проїжджої частини приймають 20 , а найменший уклон тротуарної частини 15 .
Після цього уточнюють "чорні" (відмітки поверхні землі) та проектні відмітки в місцях лінії осі та лотка проїжджої частини, на лініях меж пішохідної частини тротуару (у випадку коли величина її поперечного уклону відмінна від поперечного уклону тротуарної частини) та на червоній лінії. Потім проектну поверхню магістралі сполучають з примагістральною територією лініями укосів виїмки (1:1.5) або насипу (1:1.75). Вважаємо, що магістраль буде будуватись раніш ніж забудовуватись примагістральна територія, і ця частина земляних робіт буде віднесена до кошторису будівництва магістралі.
В кожному поперечному профілі підраховують окремо площі зрізки та насипу ґрунту. Потім розглядають два сусідні робочі поперечні профілі і визначають середні площі зрізок і насипів ґрунту, після чого перемножують отримані величини на відстань між цими перерізами. Таким чином отримають відповідні обсяги робіт на даній ділянці. Для зручності підрахунків отримані результати заносять у відповідну таблицю, а розглянувши всі такі ділянки магістралі отримують сумарний обсяг всіх видів земляних робіт.
12. Конструкції дорожніх одягів
Конструкції дорожніх одягів проїжджої частини та пішохідної частини тротуарів прийняти конструктивно за аналогією з літературних джерел або діючих каталогів дорожніх одягів для конкретних міст та населених пунктів. В пояснювальній записці слід показати конструкції прийнятого варіанта. На розрізах слід показати товщини всіх шарів дорожніх одягів від зносостійкого асфальтобетону до фунту землі.
13. Кадастр елементів вулично-дорожньої мережі
Після виконання розрахунково-графічної роботи обов’язково слід заповнити форми встановленої звітності відносно вулично-дорожніх мереж населених пунктів згідно ДБН [3] у відповідності до наведеного опису (форма 1.49). Форми звітності також наведені в [13]
Форма 1.49
-
Дата реєстрації інформації