
- •1. Визначення ширини проїжджої частини та пропускної спроможності магістралі
- •2. Встановлення пропускної спроможності пішохідної частини тротуару
- •3. Визначення доцільності влаштування саморегульованих кільцевих перетинів на магістралі
- •4. Проектування поперечного профілю магістралі
- •5. Проектування плану магістралі
- •6. Проектування магістралі
- •6.1. Поздовжній профіль
- •6.2. Поперечний профіль
- •6.3. Розподільчі смуги
- •6.4. Зелені насадження
- •6.5. Підземні комунікації
- •7. Вертикальне планування проїжджої частини магістралі
- •8. Вертикальне планування тротуарної частини магістралі
- •9. Організація поверхневого стоку з території магістралі
- •10. Розміщення інженерних комунікацій та освітлення магістралі
- •11. Підрахунок обсягів земляних робіт
- •12. Конструкції дорожніх одягів
- •13. Кадастр елементів вулично-дорожньої мережі
- •Опис Документів паспорта вулично-дорожньої мережі
- •Відомості про вулично-дорожню мережу
- •Відомості про ділянку вулично-дорожньої мережі
- •Відомості про вузол вулично-дорожньої мережі
- •Вулично-дорожньої мережі
- •Каталог координат вузлів вулично-дорожньої мережі
- •Список літератури
2. Встановлення пропускної спроможності пішохідної частини тротуару
Принцип розрахунку ширини тротуарів та пішохідних доріжок той же, що і проїжджої частини. Ходова частина тротуару умовно поділяється на смуги руху. Кожна смуга призначена для пропуску пішоходів, які прямують друг за другом, з урахуванням забезпечення необхідних умов для зручності руху. Ширина однієї смуги тротуару приймається 0.75 м, а пішохідних переходів та сходів 1.0 м. Пропускну спроможність однієї смуги тротуару (піш/год), приймають в залежності від їх розміщення згідно табл.2.1
Кількість смуг визначають за формулою:
,
де - необхідна кількість смуг пішохідного руху;
-
перспективна інтенсивність пішохідного
руху в обох напрямках, піш/год;
-
пропускна спроможність однієї смуги
пішохідного руху, піш/год.
Розраховану величину округлюють в сторону збільшення до цілого числа.
Ширину тротуарів розраховуємо аналогічно ширини проїжджої частини і приймаємо не менш ніж вказано в табл.1.2.
Так
як не задана величина пішохідного потоку
на магістралі, то ширину пішохідної
частини тротуару прийнято згідно ДБН
[1]. Величину пропускної спроможності
пішохідної частини тротуару (
)
встановлюємо за виразом
, (2.1)
.
пропускна спроможність однієї смуги
руху, піш./год;
-
ширина
пішохідної частини тротуару, м.
Таблиця 2.1-Пропускна спроможність смуги руху пішохідної частини тротуарів (піш./год)
-
Тротуари, які розташовані повздовж червоної лінії при наявності в прилеглій забудові магазинів, тощо
700
Тротуари віддалені від лінії забудови
800
Тротуари в межах зелених насаджень вулиць і доріг
1000
Прогулянкові пішохідні доріжки
600
Переходи через проїжджу частину в одному рівні
200
Пішохідні тунелі
2000
Сходи
1500
3. Визначення доцільності влаштування саморегульованих кільцевих перетинів на магістралі
Для розв'язання даної задачі слід задатись інтенсивністю руху на перетині магістралей.
Вхідні потоки з напрямків 1 та 3 прийняти як половину від величини пропускної спроможності магістралі (підрахунок зроблено раніш за виразом 1.5), а вхідні потоки з напрямків 2 та 4 прийняти в межах 80-120% від вхідних потоків 1 та 3. Розподіл вхідних потоків за напрямками руху прийняти згідно відсоткового співвідношення, яке показане на рис. 3.1. Поворотні потоки усіх напрямків для всіх студентів вже задано в табл. 3.1.
Рис.3.1. Схема розподілу вхідних потоків за напрямками руху
Таблиця 3.1 Таблиця-матриця кореспонденцій транспорту у вузлі (автом./год)
Напрям в'їзду |
Напрям виїзду |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
0 |
|
|
|
2 |
|
30 |
|
|
3 |
|
|
15 |
|
4 |
|
|
|
20 |
Всього |
|
|
|
|
Для підрахунку інтенсивності руху конфліктуючих потоків транспорту в найбільш завантажених перерізах розглядають кожний конкретний переріз окремо (порядок нумерації таких перерізів та потоки, що проходять через перший переріз показано на рис. 3.2), визначують потоки, які проходять через нього, і їх величини заносять у відповідну клітинку таблиці 3.2.
З даної таблиці вибирають найбільшу величину інтенсивності руху у відповідному перерізі. Порівнюють цю величину з нормативними вимогами і роблять висновок про доцільність влаштування такого типу вузла.
Рис.3.2- Порядок нумерації переїздів та потоків
Таблиця 3.2- Таблиця підрахунків інтенсивності руху в найбільш завантажених перерізах саморегульованого кільцевого пересікання магістралей
№ пор |
І переріз |
II переріз |
. III переріз |
IV переріз |
||||
напрям |
Інтенсивність |
напрям |
Інтенсивність |
напрям |
Інтенсивність |
напрям |
Інтенсивність |
|
1 |
11 |
|
11 |
|
11 |
|
11 |
|
2 |
12 |
|
21 |
|
12 |
|
22 |
|
3 |
13 |
|
22 |
|
22 |
|
23 |
|
|
....... |
|
....... |
|
....... |
|
....... |
|
11 |
Всього |
|
Всього |
|
Всього |
|
Всього |
|
Примітка: якщо в найбільш завантажених перерізах кільцевих пересікань інтенсивність конфліктуючих потоків більша 2000 автом./год, то влаштування таких пересікань недоцільне.