5) Захист від виробничого шуму

Шум – це будь – який небажаний звук, що сприймається органом слуху людини. Шум розуміють як несприятливе поєднання звуків різної інтенсивності, частоти і тиску, що впливають на організм людини, заважають відпочивати і працювати. Звук – це коливальні рухи часток повітря або іншого пружного середовища. Джерелами шуму на виробництві може бути різноманітні машини та механізми, будівельні роботи тощо. Підвищений рівень звукового тиску або рівень звуку заважає нормальної праці, приводить до помилок, знижає праце спроможність. Будь яке джерело шуму характеризуються насамперед всього звуковою потужністю Р. Це певна кількість звукової енергії, яку випромінює джерело шуму в оточуюче середовище за одиницю часу.

У приміщенні з ПЕОМ мають місце шуми механічного і аеродинамічного походження, широкосмугові із аперіодичним підсиленням під час роботи принтерів. Орієнтовні еквівалентні рівні звукового тиску джерел шуму, що діють на оператора на його робочому місці, представлені в таблиці 2. Допустимий еквівалентний рівень шуму для робочого місця оператора складає 65 дБА [ДСН 3.3.6.042-99].

Таблиця 2 – Рівні звукового тиску від різних джерел.

Джерело шуму	Рівень шуму, дБА
Жорсткий диск	45
Вентилятор	45
Принтер	55
Сканер	50

Рівень шуму, що виникає від декількох некогерентних джерел, що працюють одночасно, підраховується на підставі принципу енергетичного підсумовування рівня інтенсивності окремих джерел:

де Li - рівень звукового тиску і-го джерела шуму; n - кількість джерел шуму. 

За наявності декількох джерел шуму з однаковим рівнем інтенсивності Li загальний рівень шуму визначають за формулою:

L= Li+ 10lg n.

Отримані результати розрахунку порівнюється з допустимим значенням рівня шуму для даного робочого місця. Якщо розрахований рівень шуму перевищує допустиме значення, то необхідні спеціальні заходи зі зниження шуму. До них відносяться: облицьовування стін і стелі залу звукопоглинальними матеріалами, зниження шуму в джерелі, правильне планування устаткування і раціональна організація робочого місця оператора.

Зовнішні джерела шуму також можуть впливати на роботу спеціалістів. Якщо їх сумарна потужність(рівень звукової потужності, рівень звуку) перевищує порогові нормативні значення – використовують звукоізоляцію.

Загальна звукоізоляція перегородки з шаром звукопоглинального матеріалу R_С

визначається за формулою: R_С = R + R

де R – звукоізоляція перегородки(вибирається залежно матеріалу перегородки за таблицями);

R – додаткова ізоляція за рахунок шару ЗПМ, дБ визначається за формулою:

R= 8.7 * + 20lg[(м_n + м_nc) м_n] (1.23)

Де - коефіцієнт затуханія;

- товщина шару ЗПМ, м.;

m_п – поверхнева густина матеріалу перегородки, кг/м² (вибирається із таблиці 6.5).

m_пc – поверхнева густина шару ЗПМ, кг/ м² знаходиться за формулою:

m_пс = ρ·δ,                                                        (6.12)

де, ρ – об’ємна густина ЗПМ, ρ = 20 кг/м³; δ – товщина шару ЗПМ, м.

Розрахувавши загальну звукоізоляцію перегородки та віднявши її з сумарного рівня потужності шуму отримаємо рівень інтенсивності шуму в приміщенні, що ізолюється. Далі робимо висновок про ефективність звукоізоляції.

Таблиця – Рівні інтенсивності звуку для деяких джерел шуму

Джерело шуму	L, дБ
Серцебиття людини Наручний годинник Шепіт Розмова середньої гучності Металорізальні верстати Вентилятор Пневматичні клепальні преси Реактивний двигун на відстані 2 – 3м	10 20 40 60 80 – 90 80 – 105 110 – 115 120 – 140