Методи оцінювання та розподіл балів за рейтинговою системою

Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (курсантів) здійснюється наступними засобами: усне опитування, опитування за допомогою тестових завдань, перевірка рефератів, контрольної роботи та реферування наукових статтей.

В процесі усного та письмового опитування, яке здійснюється шляхом написання рефератів та контрольної роботи, оцінювання знань студентів (курсантів) проводиться наступним чином:

Перший та другий модуль:

“5” балів виставляється студенту (курсанту), який, показуючи глибоке розуміння суті поставлених запитань як з теоретичної, так і з практичної точки зору, самостійно (без допомоги викладача) вирішує практичні завдання, безпомилково викладає навчальний матеріал, добре орієнтується у нормативній базі;

“4” бали виставляється студенту (курсанту), який, добре володіючи термінами дисципліни, грамотно розкриває суть поставлених запитань, може обґрунтувати свою точку зору науковими та нормативними джерелами, але припускає несуттєві помилки;

“3” бали виставляється студенту (курсанту), який, добре орієнтуючись у поставлених запитаннях, допускає суттєві помилки при виконанні практичних завдань, може обґрунтувати свою точку зору науковими та законодавчими джерелами, але не може встановити причинно-наслідкові зв’язки між поняттями, що розглядаються на даному семінарському занятті, та поняттями, що вивчалися на попередніх семінарських заняттях;

“2” бали виставляється студенту (курсанту), який, погано орієнтуючись у нормативній базі, припускає багато помилок при відповідях на поставлені запитання, поверхнево викладає суть навчального матеріалу та не може самостійно вирішувати практичні завдання;

“1”бал виставляється студенту (курсанту), який, володіючи понятійним апаратом дисципліни, при викладенні матеріалу допускає грубі помилки, не орієнтується у нормативній базі та не знає суті поставлених запитань;

“0” балів виставляється студенту (курсанту), який зовсім не володіє матеріалом по темі.

При застосуванні тестових завдань оцінювання знань та вмінь студентів (курсантів) здійснюється, виходячи із співвідношення між загальною кількістю винесених завдань та кількістю правильних відповідей:

“1”бал – правильних відповідей не менше 90%;

“1, 5” бали - правильних відповідей не менше 80%;

“1” бал – правильних відповідей не менше 60%;

“0,5”балів – правильних відповідей менше 50%.

В разі застосування кількох видів оцінювання під час одного семінарського заняття бали розподілятимуться таким чином:

5 балів – за відповідь на семінарському занятті згідно питань, передбачених робочою навчальною програмою, та з приводу перевірки знань нормативної бази й понятійного апарату по темі чи курсу, вирішення практичних завдань, підготовки наукової роботи;

4 бали – за виконання самостійної роботи та індивідуальної роботи під керівництвом викладача згідно питань, передбачених робочою навчальною програмою, та реферату (згідно з їх тематикою, визначеною робочою навчальною програмою;

2 бали - за виконання реферування наукових статтей, складання тестових завдань, графічних схем, наявність нормативно-правового забезпечення;

1. бал – за складання тестових завдань, графічних схем.

Індивідуальна робота оцінюється таким чином:

• складання тестових завдань (в залежності від кількості запропонованих питань та варіантів відповіді) - 2 б.;

• складання графічних схем по питаннях теми чи по курсу - 1 б.;

• вирішення ситуаційних задач та виконання індивідуальних завдань, запропонованих викладачем – 4 б.;

• підготовка презентації по темі чи по курсу – 5 б.

Для отримання результату підсумкової атестації студентів (курсантів) одержану суму балів необхідно поділити на “2”. Отже, якщо студент (курсант) набрав сімдесят балів, то, поділивши на “2”, отримаємо результат підсумкової атестації по даному курсу того чи іншого студента (курсанта): “35 б”.

Після вивчення курсу (з метою перевірки отриманих знань) студенти (курсанти) пишуть підсумкову модульну контрольну роботу. Допускаються до її написання лише ті з них, котрі здали всі необхідні роботи, пройшли тестування з окремих тем та нормативних джерел, написали модульну контрольну роботу й отримали не менше 20 балів.

Студенти (курсанти), які мають наукові здобутки, можуть бути звільнені викладачем від виконання окремих видів робіт, передбачених робочою навчальною програмою, у межах до 30 балів.

Після написання підсумкової модульної контрольної роботи оцінювання знань студентів (курсантів) з даного предмету проводиться наступним чином:

50-40 балів виставляється студенту (курсанту), який, показуючи глибоке розуміння суті поставлених запитань як з теоретичної, так і з практичної точки зору, самостійно (без допомоги викладача) вирішує практичні завдання, безпомилково викладає навчальний матеріал, добре орієтується у нормативній базі;

39-40 балів виставляється студенту (курсанту), який, добре володіючи термінами дисципліни, грамотно розкриває суть поставлених запитань, може обґрунтувати свою точку зору науковими та нормативними джерелами, але припускає несуттєві помилки;

29-20 балів виставляється студенту (курсанту), який, добре орієнтуючись у поставлених запитаннях, допускає суттєві помилки при виконанні практичних завдань, може обґрунтувати свою точку зору науковими та законодавчими джерелами, але не може встановити причинно-наслідкові зв’язки між поняттями, що розглядаються на даному семінарському занятті, та поняттями, що вивчалися на попередніх семінарських заняттях;

19-10 балів виставляється студенту (курсанту), який, погано орієнтуючись у нормативній базі, припускає багато помилок при відповідях на поставлені запитання, поверхнево викладає суть навчального матеріалу та не може самостійно вирішувати практичні завдання;

9-0 балів виставляється студенту (курсанту), який зовсім не володіє матеріалом по темі, не знає суті поставлених запитань, допускає грубі помилки, не орієнтуючись у нормативній базі.

В рамках кредитно-модульної системи підготовки фахівців організація навчального процесу передбачає застосування інтерактивних технологій навчання. Їх методами та формами є наступні:

• налагодження міжпредметних зв`язків;

• метод конструктивного навчання, тобто прищеплення студентам (курсантам) практичних навичок усунення конкретних помилок на тій чи іншій ділянці роботи;

• метод розвитку системного мислення, що означає формування у студентів (курсантів) умінь та навичок виявляти взаємозв`язки між окремими складовими проблеми та знаходити оптимальне рішення;

• метод стратегічного навчання - постановка перед студентами (курсантами) етапних завдань та опрацювання широкого кола спеціальної інформації;

• вивчення теоретичних аспектів дисципліни у тісному взаємозв`язку з практикою;

• імітаційне планування діяльності студентів (курсантів) на семінарських заняттях, як різновиду рольової гри.

Завдяки застосуванню цих методів під час навчання реалізувуються відповідні концептуальні принципи викладання, що випливають із вимог Болонського процесу:

• системність та узгодженість цілей навчання;

• орієнтованість на життєвий досвід студентів (курсантів);

• навчання за принципом поступового ускладнення завдань – “від простого – до складного”;

• проблемність (у процесі навчання розглядаються проблеми реального життя, пов`язані із потребами тих, хто навчається);

• націленість на самонавчання (викладач лише допомагає вчитися);

• професійний вишкіл (уміння застосовувати на практиці отримані знання - ключовий елемент концепції навчання);

• зворотній зв`язок (студенти (курсанти) постійно отримують оцінку своїх зусиль).

На основі глибокого розуміння явищ, процесів, відносин у сфері адміністративної діяльності органів державної податкової служби, в процесі навчання у студентів (курсантів) формується системне мислення. Це дає змогу майбутнім фахівцям опанувати механізм вирішення адміністративних справ, тобто справ про адміністративні правопорушення, вчинені у сфері оподаткування, та прийняти по них рішення в межах чинного вітчизняного законодавства і вміти правильно застосовувати ці знання на практиці та в майбутній професійній діяльності. Адже адміністративно-юрисдикційна діяльність ДПС певною мірою зумовлена завданнями, функціями і характером управлінської діяльності податкових органів і є частиною їх виконавчо-розпорядчої діяльності. Останню, як відомо, з урахуванням конкретизації її завдань і змісту в адміністративно-правовій науці визначають як адміністративну діяльність органів ДПС. Іншими словами, адміністративна діяльність органів ДПС – це управлінська діяльність податкових органів як частина їх виконавчо-розпорядчої діяльності зі своїми завданнями, функціями і характером.

Студентам (курсантам) необхідно в процесі вивчення курсу”Адміністративна діяльність органів ДПСУ” керуватися Робочою навчальною програмою дисципліни та Методичними вказівками під час виконання самостійної роботи, індивідуальної роботи під керівництвом викладача, виконання залікових контрольних робіт, індивідуальних завдань, поточних модульних контролів, й при підготовці до заліку. При організації цієї роботи студентам (курсантам) необхідно враховувати тісний міжпредметний зв`язок цієї дисципліни з такими навчальними дисциплінами, що вивчалися ними раніше: “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність контролюючих органів”, “Фінансове право”, ”Податкова система”, “Конституційне право”, “Теорія держави і права”, “Податкове право”, “Соціологія”, “Банківське право”, “Кримінальний процес”, “Кримінальне право” “Адміністративний процес”та іншими фаховими дисциплінами.

Організація поточного та підсумкового контролю знань з дисципліни у вузі здійснюється в рамках кредитно-модульної системи підготовки фахівців, що регламентується відповідними нормативно-правовими документами та інструкціями МОН України, НУДПСУ, й безпосередньо Положеннями про факультет податкової міліції та про юридичний факультет. За підсумками модульних контролів студенти (курсанти) атестуються з виставленням семестрової оцінки, яка обов`язково враховуватиме всі наукові та інші творчі здобутки студента (курсанта) в межах Робочої навчальної програми даного курсу. Студенти (курсанти), допущені до семестрового контролю, обов`язково складатимуть ПМК, що оцінюватиметься за 100-бальною шкалою.

Об'єкт контролю - навчальна діяльність на семінарських заняттях, де перевіряється ступінь засвоєння ними матеріалу, викладеного в лекціях, закріпленого під час самостійної підготовки та індивідуальної роботи. Об`єкт педагогічної оцінки в навчальному процесі - діяльність студента (курсанта), а предметом – результати цієї діяльності.

Педагогічна оцінка має ряд властивостей: об`єктивність, всебічність, якісну і кількісну визначеність, точність, надійність, сучасність і результативність.

Оцінювання результатів навчання студента (курсанта)- одна з актуальних проблем вищої школи, тому з нею пов`язане підвищення якості підготовки студента (курсанта) і доцільність рекомендованих заходів з удосконалення якості.

Оцінка результатів навчання є показником готовності студента (курсанта) до їх професійної діяльності.