62. Зобов’язання ніби з делікту.

Розрізняли:

Відповідальність судді за неправильне або недбале виконання своїх обов’язків.

Якщо суддя виніс не справедливе рішення або вирок чи недбало вирішив справу, то його дії визнавалися не правомірними і тягли за собою майнову відповідальність. Потерпілій особі надавався позов про відшкодування збитків, а розмір стягнення з судді встановлювався залежно від важливості порушення ним його обов’язку. І якщо суддя вчинив це навмисно, то розмір стягнення міг досягати повної ціни вирішуваного ним спору.

Відповідальність за вилите і розлите.

Якщо на пішохідну дорогу було щось викинуто або вилито і цим заподіяно шкоду, то кожні потерпілі отримували позов проти того хто це зробив. Відповідальність винної особи наставала незалежно від її особистої вини і залежала від характеру заподіяної шкоди. За пошкоджене майно присуджувалась подвійна ціна. За поранення вільної людини за справедливої ціни через суд, а за смерть винної людини повна відповідальність.

Відповідальність за поставлене або підвішене.

Якщо будь-яка річ була поставлена або підвішена таким чином, що могла впасти і заподіяти шкоду особам, то будь-яка людина подати позов до присудження вироку до штрафу.

Відповідальність господарів готелів та кораблів. Відшкодування могло бути, якщо шкоду заподіяли працівники даного закладу.

63. Делікт – протиправне заподіяння шкоди самій особі або її майну.

Елементи делікту:

Шкода.

Вина.

Конкретна поведінка.

Деліктне зобов’язання у спадок не переходить.

Приватні делікти.

Види:

Особиста образа. 3 ступені: найважчій, менш тяжкий (поранення, каліцтво), легкий (легка тілесна шкода). Претор в своему едикті розширив поняття образи: нею охоплювались не тільки тілесні пошкодження, а й посягання на честь та гідність.

Крадіжка. Не тотожне сучасному терміну крадіжки. Охоплювало не тільки крадіжку чужого майна, а також охоплювало будь-яке посягання на розтрату та користування річчю з метою одержання прибутків. Наслідки крадіжки різнились з того, чи був злодій на місті злочину.

Знищення або пошкодження майна.

За вбивство чужого раба або тварини накладається обов’язок платежу в розмірі вищої вартості, яку мав раб або тварина на протязі року до вбивства.

Якщо злодій ухилявся від сплати, то сума стягнень подвоювалась.

Відповідальність наставала не тільки за навмисне заподіяння шкоди, а й за заподіяння шкоди з необережності.

Преторські делікти.

Види:

Насильство та загроза. Якщо претор не визнаватиме все те, що було вчинене під впливом насильства і загрози.

Обман. Якщо особа своїми свідомими діями вводила в оману іншу особу, в результаті чого остання зазнавала шкоди, обманутій особі надавався позов який випливає з обману.

Заподіяння шкоди кредитору. Боржник проти якого відбулося судове рішення фактично мав змогу продати своє майно поки воно не перейшло до кредитора. І в такому випадку претор встановив правило, що дії боржника який продав своє майно на шкоду кредиторам за їхньою вимогою можуть бути визнані не дійсними, ці дії потребують реституції.