46. Виконання зобов'язань

Існували такі правила щодо виконання зобов’язань:

Кредитор приймав виконання зобов’язань особисто, якщо був дієздатним. У випадку коли кредитор був не дієздатний, то таке зобов’язання могли прийняти або опікун або забов’язальник. А у випадку смерті – спадкоємці.

Виконання зобов’язання боржником. У випадку якщо боржник був дієздатним і зобов’язання носило особистий характер, то його повинен був виконати боржник. У випадку недієздатності боржника, зобов’язання виконувалось його представником.

Місце виконання зобов’язання мало вагоме значення, адже з ним пов’язували момент переходу права власності на куплений товар, а також відповідальність за випадкову загибель речі. Якщо місце виконання зобов’язання не було точно визначено, то діяло загальне правило. Якщо предметом зобов’язання були нерухомі речі, то місцем було місцезнаходження таких речей. Якщо предметом зобов’язання були альтернативні зобов’язання, то право вибору місця виконання зобов’язання належало боржнику. В усіх інших випадках, коли місце виконання зобов’язання не було відоме, таким місцем визначалося місце можливого пред’явлення позову (місце проживання боржника).

Строк виконання зобов'язання указувався у договорі, а у позадоговірних зобов'язаннях встановлювалося законом. Проблеми виникали тоді, коли строк виконання зобов'язання не вказувався не в договорі, не в законі. Тоді вважалося, що зобов'язання слід виконати негайно. І якщо боржник цього не робив, то вважалося, що він здійснив простроченне зобов'язання. Проте міг бути винен і кредитор у прострочені, у випадку коли він вчиняв дії щодо неприйняття зобов’язання і в тому випадку, кредитор зобов’язаний був повернути боржникові збитки, які були заподіяні у зв’язку із неприйняттям вчасно зобов’язання.

Припинення зобов’язання попри виконання.

Якщо боржник мав зустрічну вимогу до кредитора, то зобов’язання припинялося.

Новація здійснювалася за допомогою укладення нового договору, у якому укладалися нові елементи. Або нова сторона або новий зміст.

Окрім новації і заліку, зобов’язання могло бути припинено у зв’язку з юридичною та фізичною неспроможністю

47. Наслідки невиконання зобов'язань

Наслідком була відповідальність боржника. Умови відповідальності:

Наявність вини.

Майнова шкода.

Причинний зв’язок між дією та бездіяльністю і майновою шкодою.

Вони розрізняли навмисну вину та необережність.

Навмисна вина мало місце тоді, коли боржник передбачав наслідки невиконання зобов’язання та бажав їх настання.

Необережність, коли боржник не передбачав наслідки невиконання зобов’язання. Поділялася на грубу (у тому випадку, коли боржником не були вжиті всі необхідні засоби для виконання зобов’язання) та легку (визначалася шляхом порівняння дій боржника з діями господаря).

При цьому вирізняли ще конкретну вину. Яка мала місце тоді, коли боржник при веденні справ у договір товариства вів своє справи краще ніж інші. Критеріями для визначення види були абстрактні (з порівнянням ведення доброго господаря) та конерктні (порівняння ведення власних справ з веденням інших осіб).

За навмисну вину (долюс) та за грубу необережність відповідальність наставала завжди. А за легку необережність настання види залежало від того на чию користь укладався договір або виникало взагалі зобов’язання.

Під майновою шкодою розуміли зменшення наявного майна, а також втрату інших майнових інтересів. При цьому майнова шкода складалася з реальних збитків (позитивна шкода) та упущеної вигоди.

Боржник ніс відповідальність у розмірі майнової шкоди. Проте відмежування було у випадку дійсних або реальних збитків та вчинені неправомірних дій.

Відповідальність:

Відповідальність без вини.

Відповідальність власників готелю за речі клієнту.

Відповідальність капітана корабля за речі та багаж

Відповідальність особи, якій здані речі під охорону.

Відповідальність довіреної особи за залучення доведення справи третіх осіб, так званих сибститутів, під час виконання договору доручення.

Випадок (казус). Тоді коли виконання зобов’язання без вини боржника було не можливе.

Непереборна сила. Дії природного характеру, які неможливо відвернути, побороти, зупинити.