42. Розмежуйте зобов’язання та договори

43. Сторони у зобов'язанні

Приватне право розрізняло дольові і солідарні зобов 'язання, акти­вні і пасивні. Наприклад, дольове пасивне зобов 'язання - кілька борж­ників одного кредитора відповідають кожний за свою частку боргу. Дольове солідарне зобов 'язання - з кредитором домовлено, що спіль­ний борг він має право стягнути з будь-кого з боржників на свій роз­суд (такий боржник мав право регресного позову до інших). У певних випадках кожний з боржників мав виконати усе зобов'язання у повно­му об'ємі (при злочині). Дольовим активним зобов'язанням називало­ся те, у якому кожний з кредиторів міг стягнути з спільного боржника лише свою належну частку боргу; активним солідарним - у якому кожний з кредиторів міг стягнути з боржника усю суму боргу, щоб потім розрахуватися з іншими, відповідно до їх частки. При солідар­ному правочині кредитор міг висунути позов і стягнути усю масу бор­гу з найбільш платоспроможного з боржників, полишивши їм надалі розбиратися між собою. Презумпцією було те, що угода вважається дольовою, а солідарною вона буде лише у тому випадку, коли це спе­ціально встановлено законом (у деліктних зобов'язаннях) або укладе­ним договором.

44. Заміна сторін у зобов’язанні

Заміна сторін у зобов’язанні можливо була на основі новації.

Новація полягала в тому, що за погодженням з боржником кредитор міг передати своє право вимагати третій особі. Третя особа укладала з боржником новий договір такого ж змісту і з такими ж обов’язками як у попередньому договорі, а попередній кредитор зрікався своєї вимоги.

Новація скасовувала попередній договір і всі форми попереднього виконання зобов’язання.

Заміна кредитора можлива була і шляхом цесії.

Цесія виникла разом з можливістю ведення справи суди через представника. За цесією кредитор який бажав поступитися правом вимоги іншій особі, представляв її представником у справі зі стягнення боргу з боржника. Особа яка поступилася правом вимоги називалася цедентом, а та яка набула це право цесіонарі.

Цесія – це самостійне перенесення вимоги кредитора на іншу особу без згоди боржника.

Цесія не скасовувала засоби забезпечення виконання які були раніше. Такі засоби переходили до нового кредитора.

У випадку цесії, кредитор повинен був повідомити боржника про зміну кредитора.

Цесія не можлива була у випадку, коли вимога мала суто особистий характер або ґрунтувалася на імператорських указах чи носила спірний характер.

Окрім заміни кредитора можливо була заміна боржника.

Така заміна можлива була тільки за згодою кредитора та шляхом новації. Заміна боржника була можлива за умови прийняття чужого боргу було добровільним, новий боржник не був членом сім’ї старого боржника, таке переведення боргу необхідно було належним чином оформити.

45. Назвіть та охаркетеризуйте види зобовязань

Види зобов’язання.

Залежно від підстав виникнення зобов’язання поділялися:

Зобов’язання, що виникають з договору.

Зобов’язання, що виникають з ніби з договору.

Зобов’язання, що виникають з делікту.

Зобов’язання, що виникають з ніби з делікту.

Натуральні зобов’язання. За загальним правилом, кожне зобов’язання захищалося позовом. Проте римлянами було відмічено, що існують такі зобов’язання, які забезпечуються добровільним виконанням. Зокрема, мова йде про такі зобов’язання, що виникали на підставі договорів між рабами чи синами домовладики у межах пекулія.

Наступний поділ:

Подільні – це такі зобов’язання, виконання яких можливо було частинами, а якщо виявлялося декілька кредиторів або декілька боржників, то допускався поділ виконання між ними.

Не подільні.

Наступна класифікація:

Альтернативні – це зобов’язання в яких було можливе, їх виконання шляхом надання або дання будь-якої речі із списку.

Наступна:

Видові – якщо була індивідуальна річ.

Родові – якщо об’єктом зобов’язання були родова річ.

Наступна:

У зобов’язаннях могла бути множинність сторін, якщо у зобов’язанні було декілька кредиторів, таке зобов’язання називалося активним, а якщо декілька боржників – пасивним.

Часткові (вольові) – кожен боржник ніс відповідальність лише за свою частину боргу, і кожний кредитор міг вимагати лише ту частину боргу, яка йому належить. Могли бути як активними так і пасивними.

Солідарні – кожен кредитор міг вимагати від кожного боржника повного виконання зобов’язання. Кореальні зобов’язання становили собою єдине зобов’язання кількома суб’єктами, як з боку боржника так і з боку кредитора. Солідарне зобов’язання у прямому розмінні є сукупністю зобов’язанням, що дорівнювало учасникам, виникало з делікту. У випадку виконання зобов’язання боржником за всіх інших боржників, перший має право рекресу, тобто повернення частки сплаченого боргу від інших боржників. Так саме і кредитор який одержав плату від боржників згідно із зобов’язанням у повному обсязі зобов’язаний передати іншим кредиторам ту частину яка їм належить.